Рішення № 37531659, 03.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12411/13 03.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного

машинобудування"

3-тя особа, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»

Про стягнення 212 984, 18 грн.

Судді: Картавцева Ю.В. (гол.)

Івченко А.М.

Лиськов М.О.

Представники:

від позивача Старовойтова О.Е. - представник (дов. № б/н від 20.06.2013 р.)

від відповідача не з'явився

від 3-ої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" (субпідрядник, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (генпідрядник, відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 119-10/12 від 16.10.2012 р. у розмірі 205 340,18 грн. (204 607, 43 грн. - основний борг, 252, 26 грн. - три відсотки річних, 480, 49 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт за договором субпідряду № 119-10/12 від 16.10.2012 р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 204 607, 43 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 252, 26 грн. та пеню у розмірі 480, 49 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2013 р. порушено провадження у справі №910/12411/13, розгляд справи призначено на 22.07.2013 р.

22.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 22.07.2013 р. суд задовольнив зазначене клопотання, у зв'язку із чим у даному судовому засіданні оголошено перерву до 05.08.2013 р.

У судовому засіданні 05.08.2013 р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Також, у судовому засіданні 05.08.2013 р. представники сторін усно заявили клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання додаткових документів.

Дане клопотання судом задоволено.

За таких обставин, у судовому засіданні 05.08.2013 р. оголошено перерву до 30.08.2013р.

30.08.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій останній просить суд стягнути, окрім суми основного боргу у розмірі 204 607, 43 грн., уточнену суму 3% річних у розмірі 1 419,50 грн. та пені у розмірі 6 957,25 грн. станом на 30.08.2013 р., а також суму на оплату послуг адвоката у розмірі 16 350 грн.

В судовому засіданні 30.08.2013 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Також, у судовому засіданні 30.08.2013 р. представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи і у т. ч. із поданою заявою про збільшення позовних вимог.

Дане клопотання судом задоволено.

За таких обставин, розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог перенесено на наступне судове засідання.

У судовому засіданні 30.08.2013 р. оголошено перерву до 06.09.2013 р.

У судове засідання 06.09.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 06.09.2013 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану через відділ діловодства суду 30.08.2013 р., суд зазначає наступне.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення позовних вимог приймається до розгляду.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, в тому числі, є і нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 06.09.2013 р. представника відповідача, суд, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи на 16.09.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 06.09.2013р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.09.2013р. справу №910/12411/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" про стягнення 212 984, 18 грн. передано на розгляд судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 р. справу №910/12411/13 прийнято до провадження суддею Капцова Т.П., розгляд справи призначено на 07.10.2013 р. о 14:30 год.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 р. справу №910/12411/13 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2013 р. справу № 910/12411/13 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 07.10.2013 р.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. представник позивача подав суду заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у запереченнях.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. оголошено перерву до 28.10.2013 р.

У судове засідання 28.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість 25.10.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача заяву про розгляд справи за відсутності представника та додаткові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме щодо частини основного боргу у розмірі 87 884, 56 грн. та заперечує стосовно задоволення іншої частини основного боргу, пені, 3% річних та судових витрат на сплату послуг адвоката з підстав, зазначених у поясненнях.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, з метою дослідження поданих документів, суд, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи на 18.11.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 28.10.2013р.

У судове засідання 18.11.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи №910/12411/13 колегіально у складі трьох суддів, у зв'язку із складністю справи, відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, про що 18.11.2013р. винесено відповідну ухвалу.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. визначено для розгляду справи №910/12411/13 колегію суддів в наступному складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Босий В.П. та Лиськов М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. справу №910/12411/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Картавцева Ю.В. (гол.), судді Босий В.П. та Лиськов М.О., розгляд справи призначено на 23.12.2013 р. о 12:00 год.

Також, ухвалою суду від 18.11.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»

20.12.2013р. через відділ діловодства суду представником третьої особи подано заяву №6893/10 від 16.12.2013р. Згідно даної заяви представник третьої особи просить суд здійснювати розгляд справи у судовому засіданні 23.12.2013р. за відсутності представника ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

23.12.2013р. відділом діловодства суду від представника відповідача отримано Додаткові пояснення по справі.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання 23.12.2013 р. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Натомість 23.12.2013р. від представника позивача до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи. Дане клопотання представник позивача обґрунтовує тим, що не матиме змоги бути присутнім у судовому засіданні 23.12.2013р. у зв'язку із зайнятістю в судовому розгляді кримінальної справи, в підтвердження чого надав повістку про виклик до Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ.

Розглянувши у судовому засіданні 23.12.2013р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

За таких обставин, у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи, нез'явленням в судове засідання представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 20.01.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

17.01.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника 3-ої особи заяву про розгляд справи за відсутності представника ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго».

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. справу №910/12411/13 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 212 984, 18 грн. передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: суддя Блажівська О.Є., судді Босий В.П. та Лиськов М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 р. справу № 910/12411/13 прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: суддя Блажівська О.Є., судді Босий В.П. та Лиськов М.О., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. справу №910/12411/13 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 212 984, 18 грн. передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: суддя Картавцева Ю.В., судді Босий В.П. та Лиськов М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2014 р. справу № 910/12411/13 прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: суддя Картавцева Ю.В., судді Босий В.П. та Лиськов М.О., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.

03.02.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника 3-ої особи письмові пояснення по справі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 03.02.2014 р. не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача та третьої особи, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.03.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу №910/12411/13 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма АЕК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 212 984, 18 грн. передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: суддя Картавцева Ю.В., судді Івченко А.М. та Лиськов М.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.2014 р. справу № 910/12411/13 прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: суддя Картавцева Ю.В., судді Івченко А.М. та Лиськов М.О., розгляд справи призначено на 03.03.2014 р.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 03.03.2014 р. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва по справі № 910/12411/13 , в тому числі і ухвала від 03.02.2014 р., були направлені відповідачу та 3-ій особі за адресами, що відповідають адресам місцезнаходження відповідача та 3-ої особи згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин вважається, що ухвали у даній справі, в тому числі і ухвала від 03.02.2014 р., вручені відповідачу та 3-ій особі належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача та 3-ої особи в судовому засіданні 03.03.2014 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 03.03.2014 р. та за відсутності представників відповідача та 3-ої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 03.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (генпідрядник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма АЕК» (субпідрядник, позивач) укладено договір субпідряду № 119-10/12 від 16.10.2012 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п. 1.1., субпідрядник зобов'язується за завданням генпідрядника на свій ризик виконати та здати генпідряднику у встановлені даним договором строки, порядку та обсягах електротехнічні роботи по переоснащенню електросилового обладнання (роботи) в межах проекту по реконструкції електрофільтра енергоблоку ст. № 11 ДТЕК Придніпроська ТЕС, що здійснюється ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (замовник, третя особа), а генпідрядник прийняти від субпідрядника завершені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. Договору в редакції Протоколу розбіжностей від 12.11.2012 р. до Договору, що підписаний сторронами та скріплений їх печатками, вартість робіт визначається узгодженою сторонами договірною ціною, що є невід'ємною частиною даного Договору, і на момент підписання Договору орієнтовно складає 1 628 570, 75 грн.

За змістом п. 10.1. Договору редакції зазначеного вище Протоколу розбіжностей, прийом-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами та замовником щомісячно до 30 числа звітного місяця Актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), Актів приймання пуско-налагоджувальних робіт та Актів проведених випробувань.

Згідно з п. 11.1. Договору, оплата за виконані роботи здійснюється за фактично виконані та прийняті генпідрядником та замовником обсяги робіт протягом 30 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку та податкової накладної від субпідрядника, виставленого на основі підписаних обома сторонами Актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) з Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та/або Актів приймання пуско-налагоджувальних робіт та Актів проведених випробувань за умови отримання коштів генпідрядником від замовника.

Відповідно до п. 11.2. Договору, кінцевий розрахунок по зобов'язаннях даного Договору здійснюється генпідрядником після підписання замовником актів виконаних робіт згідно з договірною ціною до Основного договору, що підписана замовником та генпідрядником.

При цьому, п. 11.5. Договору в редакції Протоколу розбіжностей до Договору передбачає, що оплата послуг генпідрядника здійснюється шляхом відрахування від загальної вартості виконаних субпідрядником робіт 4% від їх вартості, без урахування вартості матеріалів.

Відповідно до п. 13.7. Договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 11.1. Договору, генпідрядник оплачує субпідряднику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період стягнення пені за кожен день прострочення.

Позивачем на виконання вимог Договору надано відповідачу пакет документів, передбачений умовами Договору:

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. від 28.11.2012 р. на суму 77 122, 37 грн.; Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. на суму 21 846, 13 грн.; Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р на суму 23 301, 18 грн. з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. на загальну суму 122 269, 68 грн. Вказані документи підписані сторонами та скріплені їх печатками.

При цьому, позивачем 24.04.2013 р., відповідно до умов Договору, направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ0000158 від 28.11.2012 р. на суму 122 269, 68 грн. та податкову накладну № 7 від 28.11.2012 р. Вказаний пакет документів було отримано відповідачем 07.05.2013 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6110502411405.

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. від 24.04.2013 р. на суму 82 337, 75 грн. з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. на суму 82 337, 75 грн. Вказані документи підписані сторонами та скріплені їх печатками.

При цьому, позивачем 29.04.2013 р., відповідно до умов Договору, направлено на адресу відповідача рахунок-фактуру № СФ-0000046 від 24.04.2013 р. на суму 82 337, 75 грн. та податкову накладну № 4 від 24.04.2013 р. Вказаний пакет документів було отримано відповідачем 07.05.2013 р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6110502411510.

Таким чином, загальна вартість виконаних робіт за Договором становить 204 607, 43 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано зобов'язання по оплаті фактично виконаних позивачем робіт за Договором, внаслідок чого останній просить суд стягнути з відповідача 204 607, 43 грн. в якості основного боргу, а також 1 419, 50 грн. 3% річних та 6 957, 25 грн. пені за несвоєчасне виконання обов'язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Відповідач заперечує проти позову з підстав того, що останнім було надіслано на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.01.2013 р., відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем зменшено на 101 119, 79 грн., а також заяву № 14 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.06.2013 р., відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем зменшується на 3 282, 67 грн. Таким чином, відповідач вважає, що сума коштів, яка повинна бути сплачена ним на користь позивача, становить 88 617, 31 грн.

Також відповідач заперечує проти стягнення з нього суми заборгованості, у якій враховані 6% від вартості виконаних робіт, які в силу п. 11.5. Договору повинні бути вирахувані в якості оплати послуг генпідрядника.

3-тя особа у судові засідання не з'являлась, подала письмові пояснення, в яких підтвердила, що частину робіт, що є об'єктом договору № Ф480 від 21.07.2008 р., укладеного між ВАТ «Дніпроенерго» та ТОВ «Завод енергетичного машинобудування», було виконано ТОВ «Фірма АЕК».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору субпідряду № 119-10/12 від 16.10.2012 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними представниками сторін зазначеними вище Актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. № 1, № 2 та № 3 та Довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2012 р., а також Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 р. та Довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2013 р. При цьому, враховуючи 30-денний строк для оплати вартості виконаних робіт з моменту отримання відповідного пакету документів (07.05.2013 р.), останнім днем сплати вартості виконаних робіт був 06.06.2013 р.

Натомість відповідач свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи за Договором не виконав, оскільки доказів зворотного суду надано не було.

Так, посилання представника відповідача на здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом надіслання відповідної заяви на адресу позивача судом не приймається до уваги з огляду на таке.

Дійсно, за змістом ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Матеріали справи містять заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.01.2013 р., підписану директором ТОВ «Завод енергетичного машинобудування», відповідно до якої заборгованість ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» перед ТОВ «Фірма АЕК» за договором № 119-10/12 від 16.10.2012 р. зменшується на суму 101 119, 79 грн., а також заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 14 від 28.06.2013 р., підписану директором ТОВ «Завод енергетичного машинобудування». відповідно до якої заборгованість ТОВ «Завод енергетичного машинобудування» перед ТОВ «Фірма АЕК» за договором № 119-10/12 від 16.10.2012 р. зменшується на суму 3 282. 67 грн.

Водночас на підтвердження надіслання зазначених заяв відповідач надає повідомлення про вручення та поштову квитанцію без жодного опису вкладення у листи, що, за твердженням відповідача, надсилались позивачу. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що саме зазначені вище заяви були об'єктами поштового відправлення на адресу позивача.

Враховуючи те, що позивачем заперечується факт зарахування зустрічних однорідних вимог, більше того заперечується факт отримання заяв від 31.01.2013 р. та від 28.06.2013 р., а відповідачем не надано доказів надіслання позивачу саме вказаних вище заяв, то заява відповідача про зарахування вимоги на суму 101 119, 79 грн. та на суму 3 282, 67 грн. не приймається судом в якості доказу проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

Таким чином, відповідачем жодного доказу на спростування обставин, повідомлених позивачем, стосовно здійснення оплати виконаних робіт суду не надано.

Водночас стосовно стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 204 607, 43 грн., суд частково приймає до уваги заперечення відповідача та вважає за необхідне зазначити, що вказана у позовній заяві сума основної заборгованості відповідає вартості фактично виконаних та прийнятих відповідачем робіт, однак не враховує передбачену Договором саме в редакції Протоколу розбіжностей до нього умову, викладену у п. 11.5. Договору в редакції Протоколу розбіжностей, підписаного сторонами, про оплату послуг генпідрядника (відповідача) шляхом відрахування від загальної вартості виконаних субпідрядником робіт 4% їх вартості,а не 6%, як зазначає відповідач.

За таких обставин, здійснивши власний розрахунок основної заборгованості з урахуванням чотирьохвідсоткової оплати послуг генпідрядника відносно вартості виконаних робіт, суд зазначає, що сума основного боргу, що повинна бути стягнута на користь позивача, становить 196 423, 13 грн., а тому позовні вимоги цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 13.7. Договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 11.1. Договору, генпідрядник оплачує субпідряднику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період стягнення пені за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 6 957, 25 грн. та обчислюється з 06.06.2013 р. по 30.08.2013 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що позивачем повністю не враховано 30-денний строк для оплати вартості виконаних робіт відповідачем з моменту отримання відповідного рахунку-фактури та податкової накладної, відповідно до умов п. 11.1. Договору. Оскільки вказані документи, як встановлено судом, були отримані відповідачем 07.05.2013 р., враховуючи 30-денний строк для оплати вартості робіт, зазначеної у відповідному рахунку, судом встановлено, що останнім днем для здійснення такої оплати був 06.06.2013 р., а тому першим днем нарахування штрафних санкцій внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання за Договором є 07.06.2013 р.

Здійснивши власний розрахунок пені за період з 07.06.2013 р. по 30.08.2013 р. (кінцева дата нарахування, заявлена позивачем), суд зазначає, що сума пені, яка повинна бути стягнута з відповідача становить 6 323, 21 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 1 419, 50. та обчислюються з 06.06.2013 р. по 30.08.2013 р.

Перевіривши розрахунок позивача, суд також вказує на неправильне визначення моменту виникнення прострочення сплати вартості виконаних робіт за Договором, а тому, здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 07.06.2013 р. по 30.08.2013 р., стягненню в якості 3% річних підлягає сума у розмірі 1 372, 27 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача в якості судових витрат витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 16 350, 00 грн. З цього приводу суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Приватного малого підприємства - фірми "Максима" щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 59 Конституції України, частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві) від 11.07.2013 р. N 6-рп/2013, в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Як зазначено в підпункті 6.3 пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

В якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката по даній справі на суму 16 350, 00 грн., позивач надав договір про надання юридичних послуг № 05-06/13 від 20.06.2013р., укладений між ТОВ «Фірма АЕК» та ТОВ «ПІВДЕНПРОМЕНЕРГО», предметом якого є надання за плату юридичних послуг. При цьому, Акт № ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.08.2013 р. по договору № 05-06/13 від 20.06.2013р., платіжне доручення № 717 від 23.08.2013р. на суму 16 350, 00 грн. з призначенням платежу: «за юридичні послуги зг. дог. № 05-06/13 від 20.06.2013р.», жодним чином не підтверджує понесення позивачем витрат на оплату послуг саме адвоката, а свідчить про оплату юридичних послуг, наданих ТОВ «ПІВДЕНПРОМЕНЕРГО» по договору № 05-06/13 від 20.06.2013 р.

Таким чином, вимога позивача про покладення на відповідача 16 350,00 грн. в якості оплати послуг адвоката задоволенню не підлягає.

Водночас відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 4; ідентифікаційний код 31645482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма АЕК» (49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 49, кв. 89; ідентифікаційний код 34683300) 196 423 (сто дев'яносто шість тисяч чотириста двадцять три) грн. 13 коп. основної заборгованості, 1 372 (одна тисяча триста сімдесят два) грн. 27 коп. 3% річних, 6 323 (шість тисяч триста двадцять три) грн. 21 коп. пені та 4 082 (чотири тисячі вісімдесят два) грн. 37 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 07.03.2014 р.

Судді Ю.В. Картавцева (гол.)

А.М. Івченко

М.О. Лиськов