Вирок № 37530727, 10.02.2014, Старобільський районний суд Луганської області

10.02.2014

Старобільський районний суд Луганської області

провадження № 1-кп/431/63/2014 р.

ЄУН 431/392/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

за участю: секретаря Савкової Т.Є.,

прокурора Архарова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Войтове, Станично-Луганського району Луганської області; громадянина України, який має вищу освіту, тимчасово не працює; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, являючись студентом та в подальшому випускником групи М-42 денної бюджетної форми навчання Відокремленого підрозділу «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету» за спеціальністю «експлуатація та ремонт машин; обладнання агропромислового виробництва», в період часу з березня 2013 року до червня 2013 року, маючи умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа і достовірно знаючи, що після отримання диплому Відокремленого підрозділу «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету» за спеціальністю «експлуатація та ремонт машин; обладнання агропромислового виробництва» необхідно надати посадовим особам Відокремленого підрозділу «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету» повідомлення до направлення на роботу, форма якого затверджена наказом Міністерства аграрної політики України №248 від 06.06.2005 року, в денний час отримав від посадових осіб ТОВ «Петрівський сервіс» підроблене повідомлення до направлення на роботу № 95 від червня 2013 року на своє ім'я, що містить завідомо неправдиві відомості про його працевлаштування у ТОВ «Петрівський сервіс» та призначений на посаду механіка з місячним окладом згідно штатного розпису.

Після чого ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, протиправно, в період часу з 01.07.2013 до 10.07.2013 року, в денний час, маючи при собі підроблений документ - повідомлення до направлення на роботу № 95 від червня 2013 року на своє ім'я, завірену відбитком печатки ТОВ «Петрівський сервіс» (ід.код 38136021), підписом від імені директора вказаного підприємства та містить завідомо неправдиві відомості щодо його працевлаштування у ТОВ «Петрівський сервіс» на посаді механіка, прибув до Відокремленого підрозділу «Старобільський технікум Луганського національного аграрного університету», розташованого з адресою: Луганська область, Старобільський район, с. Веселе, вул. Леніна, 8, де надав завідуючій канцелярією Відокремленого підрозділу «Старобільський технікум ЛНАУ» ОСОБА_2 зазначене підроблене повідомлення до направлення на роботу, що містить завідомо неправдиві відомості про його працевлаштування у ТОВ «Петрівський сервіс» на посаді механіка, тим самим використовуючи завідомо підроблений документ, який свідчив про його працевлаштування.

Надання вищевказаного повідомлення до направлення на роботу № 95 від червня 2013 року на ім'я ОСОБА_1, що регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996 року та Наказом Міністерства аграрної політики України № 248 від 06.07.2005 року «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників аграрних вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням з урахуванням специфіки галузі» надали ОСОБА_1 можливість навчання за державним замовленням.

При цьому ОСОБА_1 достовірно знав і усвідомлював, що у ТОВ «Петрівський сервіс» ні з червня 2013 року ні у будь-який час він не працював, і відомості, що містилися в наданому Відокремленому підрозділу «Старобільський технікум ЛНАУ» повідомленні № 95 від червня 2013 року на його ім'я в частині працевлаштування та займаної посади механіка не відповідають дійсності.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

20 січня 2014 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка була надана суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4ст. 358 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривен, тобто 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженої виду покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 358 КК України, який, згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, яка укладена між прокурором та підозрюваним 20 січня 2014 року, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У зв'язку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 січня 2014 року між прокурором Ступаковою Вікторією Ігорівною та ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривен.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Воронкін