Вирок № 37530270, 05.02.2014, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/136/14-к

Провадження № 1-кп/282/6/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді: І.І. Замеги

при секретарі судових засідань: В.І. Демчук

з участю прокурора: О.В. Сиротенка

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого в ПрАТ ПЗ «Агро-Регіон», що в с. Юрівка Любарського району, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В кінці серпня 2012 року ОСОБА_2 перебуваючи в лісі, поблизу с. Коростки Любарського району Житомирської області, знайшов пневматичну гвинтівку моделі «ИЖ-22», серії НОМЕР_1, яку вирішив забрати собі, та не маючи передбаченого законом дозволу, зберігав її в своєму домогосподарстві, що по АДРЕСА_1.

11 листопада 2013 року о 13 год. 40 хв. під час огляду у прихожій кімнаті даного житлового будинку було виявлено та вилучено вище вказану пневматичну гвинтівку, яка являється вогнепальною зброєю кал. 4,5 мм., виготовлена шляхом внесення саморобним способом суттєвих конструктивних змін та придатна для проведення пострілів способом роздільного спорядження.

Своїми умисними діями, які вирази у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 263 КК України.

16 грудня 2013 року між прокурором Любарського району, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, Ревелюком В.В. та ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Ревелюк В.В. та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Вказаною угодою погоджено покарання, яке повинний понести ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України, враховуючи його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, зазначені обставини слід рахувати пом'якшуючими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, і з врахуванням особи винного, сторони погодились за необхідне перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1ст.263 КК України із застосування ст. 69 КК України у виді штрафу, в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Ревелюком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Матеріальна шкода даним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 468, 469, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 16 грудня 2013 року про визнання винуватості між прокурором Любарського району Ревелюком В.В. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази по справі: пневматичну гвинтівку моделі «ИЖ-22», серії НОМЕР_1, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї Любарського РВ УМВС, після набрання вироком суду законної сили - передати в ВРЗО УМЗ УМВС України в Житомирській області для подальшого знищення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ України в Житомирській області 735 грн. 60 коп. судових витрат на розрахунковий рахунок 31258272211843 МФО 811039 код 25574601 УДК в Житомирській області, одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, призначення платежу: «За експертні роботи».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя (підпис) І. І. Замега