Постанова № 3752986, 22.01.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2009 р.

11:50

Справа № 6/606/08

22.01.2008 р. 11 год. 50 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовом

Прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1.

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Укрм»ясо», м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4.

про

Стягнення за рахунок активів податкової заборгованості в сумі 1 600,78 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Віляйкіна А.В., довіреність № 2/9/10-007 від 08.01.2009 року.

Від відповідача

Представник не з»явився.

У судовому засіданні приймає участь прокурор Порошина Н.Г.

Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 1 600,78 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та прокурора,

встановив:

Відповідач, зареєстрований як юридична особа Миколаївським міськвиконкомом 08.10.2007 року, про що свідчить копія свідоцтва про держреєстрацію.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів та має заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 1 600,78 грн., у тому числі:

- податок на додану вартість в сумі 1434,77 грн., у тому числі 67,77 грн. пеня;

- податок на прибуток в сумі 166,01 грн., у тому числі 3,15 грн. пеня.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла у зв’язку з неповною сплатою нарахованого відповідачем в декларації за червень 2008 рік податкового зобов’язання в загальному розмірі 1367,00 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290 у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання з податку на додану вартість, відповідачу нараховано 67,77 грн. пені.

Заборгованість зі сплати податку на прибуток виникла у зв’язку з неповною сплатою застосованих позивачем у податковому повідомленні-рішенні від 20.10.2008 року № 0003171510/0 штрафних санкцій в розмірі 170,00 грн. Враховуючи часткову сплату відповідачем в сумі 7,14 грн., розмір боргу становить 162,86 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ, Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 11.06.2003 року № 290 у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання з податку на прибуток, відповідачу нараховано 3,15 грн. пені.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Оскільки вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишилось неоскарженим відповідачем в адміністративному та судовому порядках, визначене позивачем податкове зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

Враховуючи, що заборгованість відповідачем залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути за рахунок активів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг Укрм»ясо», м. Миколаїв, вул. 7 Слобідська, 70/4, ід. код 35472825 на користь Державного бюджету України Ленінського району м. Миколаєва на р/р 31118104700005, код платежу 21080900 податковий борг в сумі 1600,78 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя