Постанова № 37529170, 05.03.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 925/1716/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

розглянув апеляційну скаргу ТОВ «Смілаенергопромтранс» на рішення господарського суду Черкаської області від 16.12.2013 року № 925/1716/13 (суддя Спаських Н.М)

за позовом Дочірньої Компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Смілаенергопромтранс"

про стягнення 178 465,04 грн.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області № 925/1716/13 від 16.12.2013 р. частково задоволений позов ДК «Газ України» до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про стягнення 178 465,04 грн., з відповідача на користь позивача стягнуто 68 298,95грн. пені, 16 028,14грн. інфляційних втрат, 64 866,97грн. річних, 3 570грн. судового збору.

Частково не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням норм матеріального права, просить його скасувати в частині стягнутої пені.

Представник відповідача, в судовому засіданні, підтримав викладені в апеляційній скарзі вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 31.12.2010 року сторонами укладено договір № 31/11-ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ, а останній зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у договорі.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення коштів, посилаючись на те, що протягом січня - березня 2011 року поставив природний газ на загальну суму 1 265 882,41грн., що підтверджується актами прийому передачі природного газу за підписами обох сторін, однак відповідач оплату провів з порушенням строків щомісячної сплати, встановлених в договорі.Просить стягнути пеню за несвоєчасний розрахунок за отриманий газ, інфляційні втрати та 3% річних.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за можливе з урахуванням інтересів обох сторін та соціально значимого статусу відповідача, як комунального підприємства, зменшити нараховану позивачем суму пені на 30% і стягнути з відповідача лише 68 298,95 грн. пені, враховуючи те, що у виникненні заборгованості перед позивачем дійсно немає безпосередньої вини відповідача, який надає свої послуги лише за фіксованими тарифами та не вчасно отримав з бюджету відшкодування фінансування різниці у тарифах на теплопостачання. Так, питання про взаєморозрахунки із бюджетом за договором між сторонами від 31.12.2010 року № 31/11-ТЕ в сумі 1 238 508,76 грн. за участі позивача та відповідача відбулося лише 04.12.2012 року на підставі договору № 479/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків. При обґрунтуванні позовних вимог позивач не вказав про те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач поніс збитки (неотриманий платіж за договором такими збитками не є). Також суд враховує, що станом на час вирішення спору відповідач повністю сплатив основний борг за газ, а тому з урахуванням всіх вказаних обставин та з урахуванням інтересів обох сторін сума пені підлягає до зменшення на 30% і з відповідача на користь позивача слід стягнути лише 68 298,95 грн. пені.

Заперечуючи проти рішення відповідач наполягає на тому, що господарський суд не об'єктивно оцінив, та не врахував його фінансового стану, відсутність вини у несвоєчасній оплаті.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Зі змісту ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Положеннями частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

31.12.2010 року сторонами укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно якого постачальник зобов'язався передати покупцю імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договором..

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у визначеному пунктом 4.1 договору порядку.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем за порушення відповідачем грошового зобов'язання здійснено нарахування пені за період з 21.02.2011 по 21.10.2011 на суму 97 569,93грн.

Розрахунки за спожитий газ за договором № 31/11-ТЕ від 31.12.2010р. в сумі 1 238 508,76 грн. відбулося 04.12.2012 року на підставі договору № 479/517з-ГУ про організацію взаєморозрахунків із бюджетом за участю позивача та відповідача.

Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем газу, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлений газ, суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів беручи до уваги той факт, що відповідач повністю виконав свої зобов'язання за договором до моменту звернення позивача з позовними вимогами про стягнення коштів до господарського суду, а доказів того, що позивач поніс витрати та збитки не надано, великий розмір штрафних санкцій, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе скористатися правом, передбаченим статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, та зменшити розмір штрафу до 10 %, що становить 9 756,90 грн.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" при застосуванні приписів, передбачених ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, пункту 3 статті 83 ГПК України судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - зміненню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ «Смілаенергопромтранс» задовольнити, частину другу резолютивної частини рішення господарського суду Черкаської області № 925/1716/13 від 16.12.2013 року викласти у такій редакції "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смілаенергопромтранс" (ідентифікаційний код 33931257, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ленінградська, 41) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 31301827, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 - 9 756,90 грн. пені, 16 028,14 грн. інфляційних, 64 866,97 грн. як 3% річних на підставі договору № 31/11-ТЕ поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання та 3570,00 грн. на відшкодування судового збору."

В решті рішення господарського суду Черкаської області № 925/1716/13 від 16.12.2013 року залишити без змін.

Головуючий суддя Л.О. Рєпіна

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко