Постанова № 37528960, 05.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2014 року 13:50 № 826/1750/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 12.02.2014 року,

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва

до

Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв’язку»

про

стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 1 744,95 грн.,

вимога про що у позовній заяві ґрунтується на: викладених у позові обставинах; наявних в матеріалах справи розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-грудень 2013 року з доказами їх вручення відповідачу, які є формою рішення на підставі яких заявлено вимогу про стягнення грошових коштів; картці особового рахунку відповідача станом на 20.02.2014.

Керуючись положеннями статті 46 Конституції України, статей 1, 3, 14 (п.1), 15, 17, 23, 58, 73, пунктом 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п/п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо списку № 2); абзацом 1 ст. 1, абзацом 4 п. 1 ст. 2, абзацом 3 п. 1 ст. 4 та статтею 3 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція); Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011,

а також п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,

враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 25.09.2012 р. по справі № 21-293а12 (номер в ЄДРСР 26457792) щодо застосування норм матеріального права у справах зазначеної категорії,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства доводи позивача та пояснення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішень позивача (розрахунків), на підставі яких він просить стягнути суму боргу, які є чинними і підлягають виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначені рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу ж поданих відповідачем пояснень щодо обставин справи, згідно яких відповідач по суті не заперечує наявності боргу, однак зазначає, що всі рахунки підприємства знаходяться під арештом згідно постанови державного виконавця, суд зазначає, що наведені позивачем доводи не стосуються предмету доказування у даній справі та не скасовують обов’язок із сплати заборгованості.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

В даному випадку грошові зобов’язання є узгодженими та несплаченими у встановлений строк, з урахуванням чого та на підставі наведених вище норм законодавства, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут зв’язку» (код ЄДРПОУ 01181529, адреса: 03680, м. Київ, вул. Солом’янська, 13) на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 26063727, адреса: 03151, м. Київ, вул. Керченська, 5-А) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період серпня-грудня 2013 року у розмірі 1 744,95 грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні 95 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін