Постанова № 3752788, 13.01.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р.

16:00

Справа № 1/482/08

м. Миколаїв

За позовом: Малого приватного підприємства “Алсу”.

/54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2/1/

До відповідача: Державна податкова інспекція у

Ленінському районі м. Миколаєва

/54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/

про: визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2008 року № 0001322301/0.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Лепєхова О.В., довіреність від 22.07.1997р.

Від відповідача: Віляйкіна А.В., довіреність від 08.01.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2008 року № 0001322301/0 про визначення податкового зобов’язання по орендній платі за землю в сумі 14 892 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 7 446 грн.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що позивачем порушено вимоги частини 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі” та частини 1 статті 7 Закону України “Про плату за землю” (а.с.25-26).

Дослідивши надані докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засідання, суд

встановив:

відповідач здійснив планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, про що склав акт від 17.10.2008 року (а.с.14-19).

За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 29.10.2008 року № 0001322301/0 про визначення податкового зобов’язання по орендній платі за землю в сумі 14 892 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 7 446 грн., яке позивач просить визнати противоправним та скасувати.

Оскільки відповідач проти позову заперечує, то відповідно до вимог пункту 2 стаття 71. Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог частини 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі” та частини 1 статті 7 Закону України “Про плату за землю” з огляду на наступне:

Приписом статті 21 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У відповідності із вказаною нормою закону, на підставі умов договорів оренди землі від 01.11.2001 року № 821 та від 19.09.2006 року № 4413 позивач здійснив розрахунок плати за оренду землі, в тому числі і за перевіряємий період : січень - червень 2008 року.

Посилання відповідача на Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 28.12.2007 року № 107-VІ, яким внесені зміни до статті 21 Закону України “Про оренду землі” та статті 7 Закону України “Про плату за землю” є помилковим, оскільки частиною 2 статті 7 Закону України “Про систему оподаткування” чітко встановлено, що зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Про це неодноразово наголошувалось в рішеннях Конституційного суду, в тому числі й від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, де зазначено, що законом про Держбюджет встановлюються тільки доходи та видатки держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України

У зв'язку з цим Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України".

Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Оскільки положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ від 28.12.2007 року № 107-VІ, щодо внесення змін до статті 21 Закону України “Про оренду землі” та статті 7 Закону України “Про плату за землю” протирічать статтям 92, 95 Конституції України, статті 7 Закону України “Про систему оподаткування” , господарський суд не застосовує їх при вирішенні спору.

Слід також зазначити, що стаття 30 Закону України “Про оренду землі” встановлює, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Зазначене положення стосується всіх умов договору, в тому числі й розміру орендної плати за землю.

В договори оренди землі від 01.11.2001 року № 821 та від 19.09.2006 року №4413 зміни стосовно розміру орендної плати в установленому порядку не вносились, що також є однією з підстав, яка унеможливлює донарахування плати за землю за січень - червень 2008 року (визначення податкового зобов’язання) податковим органом.

Оскільки підстави для визначення зобов’язання по орендній платі за землю в сумі 14 892 грн. відсутні, то й відсутнє право відповідача застосовувати штрафну санкцію в розмірі 7 446 грн. згідно пункту 17.1.3. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення 29.10.2008 року № 0001322301/0.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Малого приватного підприємства “Алсу” /54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2/1, код ЄДРПОУ 13872405/ судовий збір в сумі 3, 40 грн. (три гривні 40 коп.).

Повернути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Малого приватного підприємства “Алсу” /54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 2/1, код ЄДРПОУ 13872405/ надмірно сплачене державне мито у сумі 219, 88 грн. (двісті дев’ятнадцять гривень 88 коп.), перерахованих платіжним дорученням № 482 від 07.11.2008р., та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 481 від 07.11.2008р.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя