Рішення № 37527617, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21315/13 26.02.14 Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуюча), Грєхової О.А. та Шкурдової Л.М., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 50 000,00 грн., за участю представників позивача - Шаталової Т.В., довіреність № 0113-71 від 20.03.2013 року, Шмухлярової К.В., довіреність №0113-73 від 20.03.2013 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 50 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.01.2013 року в м. Жмеринка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН (застрахований у позивача транспортний засіб) під керуванням Сайнецького Олега Павловича, та автомобіля «Mercedes» д.н. АВ 6430 АР, яким керував Лучко Андрій Васильович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 53 253,32 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Лучка Андрія Васильовича було застраховано в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2013 року.

22.11.2013 року позивачем через канцелярію господарського суду м. Києва надано письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 20.01.2014 року розгляд справи № 910/21315/13 доручено здійснювати колегії суддів Чебикіній С.О. (головуючої), Грєховій О.А., Шкурдовій Л.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2014 р. справу № 910/21315/13 прийнято до провадження колегією суддів Чебикіної С.О. (головуючої), Грєховій О.А., Шкурдовій Л.М. та призначено до розгляду на 26.02.2014 р.

26.02.2014 року в судовому засіданні позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь залишок суми позовних вимог, який складає 287,28 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання 26.02.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області та постанови Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2013 року у справі №3/130/207/13, 07.01.2013 року на автодорозі Шаргород - Вінниця, Лучко А.В., керуючи автомобілем «Mercedes» д.н. АВ 6430 АР, не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість руху, допустив занос автомобіля, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, який здійснював зупинку якомога правіше на зустрічній смузі руху з метою безпечного роз'їзду.

Постановою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2013 року у справі №3/130/207/13, Лучка Андрія Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0199-0157/12/0490 від 23.08.2012 року.

Відповідно до рахунку № С4179778-1 від 08.01.2013 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, в результаті його пошкодження при ДТП склав 53 253,32 грн.

Як вбачається з страхового акту від 11.01.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 53 253,32 грн.

Зазначені кошти в розмірі 53 253,32 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №382 від 14.01.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Mercedes» д.н. АВ 6430 АР який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, керував Лучко Андрій Васильович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Mercedes» д.н. АВ 6430 АР, Лучка Андрія Васильовича встановлена у судовому порядку.

Тому, Лучко Андрій Васильович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та Лучко Андрієм Васильовичем було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АВ/9656422 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 00, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 26.02.2014 року сплатив позивачу частково суму основного боргу у розмірі 49 712,28 грн. 24.02.2014 року.

Однак не відшкодованою залишилась сума основного боргу у розмірі 287,28 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Volkswagen», д.н. АА 7561 МН, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.02.2014 року є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 287,28 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, буд. 32-А; код 30859524) 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 28 коп. боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.03.2014р.

Судді С.О. Чебикіна (головуюча)

О.А. Грєхова

Л.М. Шкурдова