Постанова № 37527368, 27.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р. Справа №805/2287/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг»

про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банківських установах, які

обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» у розмірі

106 942,30 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: - не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» (далі - підприємство, відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» у розмірі 106 942,30 грн..

Правовою підставою стягнення суми податкового боргу представник позивача під час розгляду справи вважає приписи статей 14, 16, 41, 49, 58, 59, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою сум грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 106 942,30 грн., у т.ч. за основним платежем - 85 559,55 грн. та штрафних санкцій, нарахованих податковим органом на підставі податкового повідомлення - рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток від 04.03.2013р. № 0000171501 у розмірі 21 389,75 грн..

Зазначає, що відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Проте, відповідачем суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток не сплачені, а отже у розумінні ПК України має податковий борг.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання та просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна довідка поштового відділення про невручення відповідачу повістки, у зв'язку з незнаходженням останнього за адресою, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, перевіривши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг», зареєстроване як юридична особа 03.03.2011р. про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис № 1601020000000715, є платником податку прибуток підприємств, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП перебуває на податковому обліку у позивача з 04 березня 2011 року, код ЄДРПОУ 37014789 (арк.. справи 6, 7, 8 том 1).

Позивач - Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, орган державної податкової служби діє на підставі ст.. ст.. 19-1, 20, 95 Податкового Кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 19-1.1.15, 19-1.1.33 п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковим кодексом України, а саме п. 57.3 ст. 57 визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підприємством несплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток, а саме суму основного платежу з податку на прибуток у розмірі 85 559,55 грн. та суму штрафної санкції - 21 389,75 грн., яка нараховані відповідачу на підставі податкового повідомлення - рішення від 04.03.2013р. № 0000171501 на загальну суму 106 942,30 грн. (арк. справи - 10 том 1).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було винесено податковим органом на підставі проведеної перевірки, за наслідками якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.02.2013р. № 68/15-1/37014789.

Суд зазначає, що правомірність проведення перевірки та/або винесення податкового повідомлення - рішення не є предметом спору у даній справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 22 серпня 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/7633/13-а за позовом ТОВ «Росімпортторг» до Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування акту перевірки та податкового повідомлення - рішення у задоволенні позовних вимог ТОВ «Росімпортторг» було відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного сулу від 16.10.2013р. зазначена вище постанова суду першої інстанції була залишена без змін, наслідком чого є те, що постанова суду першої інстанції від 22.08.2013р. набрала законної сили (арк. справи 11 - 18, 31-34 том 1).

Відповідно до ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Заборгованість підприємства підтверджена матеріалами справи, а саме розрахунком податкового органу про наявність заборгованості та зворотнім боком особової картки платника податків (арк. справи 4, 5 том 1).

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків загальна сума боргу складає 106 948,75 грн., проте у відповідача наявна переплата у розмірі 6,45 грн., таким чином сума боргу становить 106 942,30 грн, яку позивач і просить стягнути. (арк. справи 5 том 1).

Сума заборгованості відповідачем не сплачена, а отже у розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України є податковим боргом.

Доказів сплати заборгованості з податку на прибуток та штрафної санкції у загальному розмірі 106 942,30 грн. відповідач не надав.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, відповідачу податковим органом було направлено податкову вимогу від 11.11.2013р. № 58-15, яка була вручена відповідачу (арк. справи 29 том 1), про що є відповідна відмітка. Однак, станом на день направлення позову податковий борг відповідачем не погашений.

Як вбачається з матеріалів справи вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 95, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» у розмірі 106 942,30 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» (код ЄДРПОУ 37014789) кошти за податковим боргом з рахунків у банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Росімпортторг» у розмірі 106 942,30 (сто шість тисяч дев'ятсот сорок дві гривні тридцять копійок) грн..

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 лютого 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.