Рішення № 3752733, 22.05.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2009 р.

Справа № 18/35(14/253)

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді ТимошевськоїВ.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/35(14/253)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства "Підвисоцьке", с. Підвисоке Новоархангельського району Кіровоградської області

про стягнення 115 594, 59 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросфера" в порядку господарського судочинства подано позовну заяву про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Підвисоцьке" заборгованості по договору купівлі-продажу від 18.03.2008р. № 481-К у розмірі 22455,40 грн., з яких: 20290,29 грн. - основний борг, 858,89 грн. - пеня, 1306,22 грн. - відсотки.

Заявою від 12.12.2008 р. (а.с. 44-48) позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 115 594,59 грн., з яких: 72 355,27 грн. сума основного боргу, 3 302,63 пеня, 5 022,76 грн. відсотки за прострочену заборгованість по товарному кредиту і 34 913,93 грн. сума індексації.

Згідно норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог.

Представник позивача, в судових засіданнях 24.03., 16.04. 07.05.2009 р. позовні вимоги з урахуванням збільшення їх розміру підтримав у повному обсязі. В судове засідання 22.05.2009 р. представник позивача не з'явився.

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях по справі не забезпечив та направив на адресу суду пояснення, в якому визнав позовні вимоги та просив розглядати справу без участі відповідача (а.с. 125-126).

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу в судовому засіданні 22.05.2009 р. за відсутності представників сторін.

Розглянувши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.03.2008 р. між ТОВ "Агросфера" (Продавець) та ПСП "Підвисоцьке" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 481-К, предметом якого є засоби захисту рослин (Товар) (а.с. 11-13).

Згідно з пунктом 3.1. договору конкретний асортимент, кількість, ціна та дата поставки і умови оплати Товару наведені в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Загальна сума договору складається із сум всіх Специфікацій (п. 3.2. договору).

Специфікацією від 18.03.2008 р. (а.с. 14-15) сторони узгодили перелік засобів захисту рослин, що постачаються за договором від 18.03.2008 р., кількість товару, його вартість, що становить 118 873,44 грн., та дату поставки. Згідно умов оплати Товару по вказаній Специфікації Покупець повинен в строк до 25.03.2008 р. перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20% від суми вартості всього товару. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу за наступним графіком його сплати:

30% від суми вартості всього товару по специфікації - до 25.08.2008 р.;

50% від суми вартості всього товару по специфікації - до 25.10.2008 р.

Згідно пункту 4.5. договору Товар вважається оплаченим Покупцем у момент надходження грошей на розрахунковий рахунок Продавця.

Статтею 264 Господарського кодексу України передбачено, що матеріально-технічне постачання продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач 25.04.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 104 129,95 грн., що підтверджується видатковою накладною №250495/01 від 25.04.2008 р. (а.с. 13-35).

Товар за вказаною накладною отримано особою, уповноваженою з боку відповідача на отримання за довіреністю ЯОС №573397 від 25.04.2008 р. (а.с. 17).

Виходячи із загальної вартості переданого позивачем товару та погодженого сторонами у специфікації порядку оплати, відповідачем підлягає до сплати:

20 825,98 грн. - попередня оплата до 25.03.2008 р.;

31 238,99 грн. (30%) - до 25.08.2008 р.;

52 064,98 (50%) - до 25.10.2008 р.

Натомість, як повідомляє позивач, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розраховувся частково з порушенням строків його оплати, сплативши загалом 31 774,68 грн. (а.с. 19-23), а саме:

25.04.2008 р. - 23 774,68 грн.

03.10.2008 р. - 8 000 грн.

Залишок несплаченої відповідачем суми вартості товару становить 72 355,27 грн.

Оскільки відповідачем заборгованість не була сплачена, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач отримання товару і наявність заборгованості не заперечив (а.с. 125-126), доказів сплати суми 72 355,27 грн. до суду не надав, а тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

В пункті 4.2. договору сторони передбачили, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору.

Згідно пункту 4.3. договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості Товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження Товару до моменту сплати Покупцем суми вартості Товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписує Акт виконаних робіт між сторонами. період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

Пунктом 4.4 Договору визначено, що при розрахунку процентів день надання та погашення Товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання Товарного кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році- 365. У випадку прострочення погашення Товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості за Товарним кредитом і за весь період прострочення, до моменту погашення Товарного кредиту. Моментом погашення вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.5. Договору сплата нарахованих процентів здійснюється покупцем у строк, який визначається:

- датою погашення (сплати) товарного кредиту;

- датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту.

Наведені умови договору та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем відсотків на прострочену заборгованість у розмірі 5 022,76 грн. та наявність підстав для їх стягнення за вимогою позивача (а.с. 53).

Крім того, умовами пункту 4.6. договору передбачено, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс Долара США на дату платежу, А0 - офіційний курс Долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу, ПСП - проіндексована сума платежу. Покупець також має право розрахуватись по даному Договору достроково.

З урахуванням викладеного, розрахована позивачем сума індексації в розмірі 34 913,93 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Позивач також заявляє до стягнення пеню в розмірі 3 302,63 грн. за період прострочення :

з 25.08. по 02.10.2008 р. на суму заборгованості 28 290,30 грн.;

з 03.10. по 24.10.2008 р. на суму заборгованості 20 290,30 грн.;

з 25.10. по 12.12.2008 р. на суму заборгованості 72 355,28 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 7.1. договору передбачили, що у випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до договору, Покупець оплачує Продавцю штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Наведене вище та матеріали справи підтверджують правомірність нарахування позивачем пені за наданим ним розрахунком (а.с. 53).

Однак, при розрахунку пені позивачем помилково використано 365 календарних днів, тоді як в 2008 році (період прострочки) кількість календарних днів становила 366.

07.05.2009 р. позивачем надано інший розрахунок пені з урахуванням фактичної кількості календарних днів в 2008 р. (а.с. 118-119). За наданим розрахунком розмір пені становить 3 293,60 грн., що є правильним. Між тим, заява про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням перерахунку пені позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України до суду не подавалась.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 3 293,60 грн.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" підлягають частковому задоволенню на суму 115 585,56 грн., з яких 72 355,27 грн. - сума основного боргу, 3 293,60 грн. - сума пені за прострочену заборгованість, 5 022,76 грн. - сума відсотків по товарному кредиту, 34 913,93 грн. - сума індексації.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовляє.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Підвисоцьке" (26243, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Підвисоке, вул. Пролетарська, 2, ідентифікаційний код 32721244, відомості про рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, р/р 26009050522000 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Дніпропетровськ, МФО 351005, ідентифікаційний код 31320991) заборгованість в сумі 115 585,56 грн., з яких: 72 355,27 грн. основний борг, 3 293,60 грн. пені, 5 022,76 грн. відсотки, 34 913,93 грн. сума індексації, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1 155,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,99 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду .

Суддя В.В.тимошевська