Постанова № 37527255, 04.03.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 березня 2014 р. Справа № 802/390/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Натаії Сергіївни

представника позивача: не прибув;

представника відповідача: Черняк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до: сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Поділля"

про: стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

07.02.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Поділля" (СВАТ "Поділля") про стягнення фінансових санкцій.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем числиться заборгованість по сплаті штрафних санкцій, накладених постановою № 1675-ЦД-2-Е від 31.07.2013 року за порушення законодавства, що регулює діяльність підприємства на ринку з цінних паперів в розмірі 1700 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№4312) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просила відмовити із підстав зазначених у запереченнях та вважає, що СВАТ "Поділля" не може бути відповідачем у справі згідно ч.4 ст. 50 КАС України (а.с.22-23). Крім того, вказала, що позивач звернувся до суду із пропущенням строку встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.07.2013 року складено акт № 1739-ЦД-2-Е, у якому йдеться про нерозміщення СВАТ "Поділля" регулярної річної інформації за 2012 рік на веб-сайті загальнодоступної інформаційної бази даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів.

На підставі цього акту уповноваженою особою Комісії 31.07.2013 року винесено постанову № 1675-ЦД-2-Е про застосування до СВАТ "Поділля" санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу в сумі 1700 грн.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду та вважає його таким, що не пропущений, оскільки строк звернення до суду обчислюється не з моменту прийняття постанови,як це зазначає відповідач, а з моменту виникнення обов'язку із сплати та встановлення факту його невиконання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями абзацу 2 ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

За змістом ч. 2, 3 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" право на примусове стягнення у судовому порядку накладеного штрафу фактично виникає у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку після закінчення 15-денного строку для добровільної сплати штрафу, що додатково свідчить про дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду про стягнення штрафних санкцій з СВАТ "Поділля". Таким чином, твердження відповідача про необхідність обраховування строку звернення до суду від дати винесення постанови № 1675-ЦД-2-Е є необгрунтованими.

Вказана постанова направлена відповідачу рекомендованим листом, що підтверджується реєстром рекомендованих листів від 02.08.2013 р. (а.с. 11), тоді як позовну заяву до суду подано 07.02.2014 року, тобто, беручи до уваги 15-ти денний строк для добровільної сплати санкцій, в межах строку, передбаченого абзацом 1 ч. 2 ст. 99 КАС України.

Пунктом 6 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачено, що за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Згідно п.2 розділу ХV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2272 від 11.12.2007р.(далі Правила), постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи може бути оскаржено до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути продовжено уповноваженою особою, якою винесено постанову (уповноваженими особами, якими винесено постанову), за клопотанням особи, щодо якої винесено постанову про накладення санкції.

Так, сума фінансової санкції застосованої до відповідача постановою про накладення штрафних санкцій, на час подання позову, не сплачена та не оскаржувана у встановленому порядку, тому позивач звернувся до суду про примусове стягнення коштів з метою її виконання.

Крім того, суд критично ставиться до тверджень представника відповідача щодо відсутності обов'язку сплати фінансових санкцій, так як СВАТ "Поділля" не вважається відповідачем у розумінні ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно п.14 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Пунктом 1 розділу XVII "Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій" встановлено, що за правопорушення на ринку цінних паперів, зазначені у статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції, передбачені цією статтею.

Таким чином, обов'язок сплати фінансових санкцій СВАТ "Поділля"передбачено законом, а право позивача на звернення до суду із позовом який розглядається, випливає із характеру повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а тому посилання відповідача про те, що СВАТ "Поділля" не може бути відповідачем у розумінні ст. 50 КАС України є безпідставним.

Крім того, СВАТ "Поділля" не заперечували факт порушення законодавства, що регулює діяльність підприємства на ринку з цінних паперів та не оскаржували постанову № 1675-ЦД-2-Е, що додатково підтверджує наявність заборгованості та обов'язку її сплати.

Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не спростовані відповідачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Поділля" (код ЄДРПОУ 00414167) на користь Державного бюджету України (балансовий рахунок № 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету" в управлінні Державної казначейської служби України у Вінницькій області, код бюджетної класифікації 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) штраф у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Богоніс Михайло Богданович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: