Постанова № 37526047, 15.01.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2014 року Справа № 811/3569/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Наукова селекційно - насінницька фірма "Соєвий вік" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Наукова селекційно - насінницька фірма "Соєвий вік" (надалі - ПП "НСФ "Соєвий вік") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області) про скасування податкових повідомлень-рішень №0000432205 від 23.10.13, №0000442205 від 23.10.13.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "НСФ "Соєвий вік", оформленої актом №34/11-23-22-05/31775283 від 14.10.13, якою установлено завищення податкового кредиту з ПДВ на спеціальному режимі оподаткування на суму 9 331 грн. за березень - липень 2011 року та лютий, червень, жовтень 2012 року у зв'язку з не підтвердженням податкових зобов'язань з поставки товарів ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ". Позивач, стверджуючи, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаними контрагентами, які підтверджені належними первинними документами, доводячи реальність господарських операцій з поставки товарів, поставлених під сумнів відповідачем, вказуючи про відсутність судових рішень про визнання недійсними укладених угод, просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представники відповідача у письмових запереченнях позов не визнали, стверджуючи, що позивачем сформований податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ", актами перевірок яких не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу з постачальниками та покупцями. Посилаючись на результати перевірок цих контрагентів, наполягав на правомірності висновків акту перевірки позивача та оскаржуваних ним податкових повідомлень - рішень. У зв'язку з цим, просив суд у позові відмовити.

Сторони у судове засідання 15.01.14 не прибули, подавши до суду заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "Наукова селекційно - насінницька фірма "Соєвий вік" з 30.11.01 зареєстроване як юридична, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість (а.с. 9, 10, т. 1).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у період 03-09.10.13 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "НСФ "Соєвий вік" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 за березень - серпень 2011, червень 2012 року, ТОВ "АТР" за лютий 2012 року, ТОВ "Виробниче підприємство "ТМТ" за жовтень 2012 року, за наслідками якої складено акт №34/11-23-22-05/31775283 від 14.10.13 (а.с. 21- 46, т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України - завищення суми податкового кредиту з ПДВ на спеціальному режимі оподаткування на загальну суму 9 331 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 3 896 грн., за квітень 2011 року - 49 грн., за травень 2011 року - 995 грн., за червень 2011 року - 1 084 грн., за липень 2011 року - 463 грн., за серпень 2011 року - 492 грн., за лютий 2012 року - 167 грн., за червень 2012 року - 218 грн., за жовтень 2012 року - 1 967 грн., внаслідок чого підприємством:

- занижено суму податку на додану вартість, яка залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства на суму 5621 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 3 896 грн., за квітень 2011 року - 49 грн., за травень 2011 року - 995 грн., за липень 2011 року - 463 грн., за червень 2012 року - 218 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість за 2011 рік (рядок 15 декларації) на загальну суму 1576 грн., в т.ч.: за червень 2011 року - 1084 грн., за серпень 2011 року - 492 грн.;

- завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість за 2012 рік, який зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) на загальну суму 2134 грн., в т.ч. за лютий 2012 року - 167 грн., за жовтень 2012 року - 1967 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000432205 від 23.10.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України (з урахуванням п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України), за порушення п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 5 621 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 171 грн., усього - 5 792 грн. (а.с. 53, т. 1).

- форми "В4" №0000442205 від 23.10.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, 58.1 ст. 58 ПК України, за порушення п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 543 грн. (а.с. 51, т. 1);

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ".

Згідно з наданим відповідачем розрахунком, на розмір донарахованого позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000432205 від 23.10.13 грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у сумі 5 621 грн. вплинули висновки акту перевірки про безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року у сумі 3896 грн., за квітень 2011 року у сумі 49 грн., за травень 2011 року у сумі 995 грн., за липень 2011 року у усім 463 грн., за червень 2012 року у сумі 218 грн. по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (а.с. 223 - 224, т.1)

Податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0000442205 від 23.10.13 винесено у зв'язку з неправомірним завищенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3543 грн., до якого призвело безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 1084 грн. у червні 2011 року та 492 грн. у серпні 2011 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, у розмірі 1967 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "ВП "ТМТ" за жовтень 2012 року. (а.с. 223 - 224, т.1)

Виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для невизнання відповідачем податкового кредиту позивача, кваліфіковані податковим органом за п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.209.2, п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України і полягали в тому, що позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами, які здійснювали господарські операції з використанням вигодоформуюючих суб'єктів, діяльність яких спрямована на отримання неправомірної податкової вимоги.

Порядок формування податкового кредиту унормований статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, витрати по сплаті податку на додану вартість для цілей включення до складу податкового кредиту та визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Воднораз, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що дані податкового обліку ПП "НСФ "Соєвий вік", у яких відображені взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які наявні у позивача, надавалися на запити податкового органу, але не були взяті ним до уваги.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_1, на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що між ФОП ОСОБА_1 (продавцем) та ПП "НСФ "Соєвий вік" (покупцем) укладено договір купівлі - продажу №25/02/11-2 від 25.02.11, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець оплатити у строк та прийняти товари (витратні матеріали до копіювально-множинної техніки, комплектуючі до офісної техніки та офісну техніку). (а.с. 55, т. 1).

На виконання умов цього договору ФОП ОСОБА_1 упродовж березня - серпня 2011 року, червня 2012 року поставив позивачу товари вартістю 43 180, 55 грн., у т.ч. ПДВ - 7196, 76 грн.

Про поставку товарів ФОП ОСОБА_1 виписано позивачу такі первинні документи:

- рахунки на оплату №88 від 25.02.11, №89 від 25.02.11, №90 від 25.02.11, №101 від 12.03.11, №113 від 18.03.11, №139 від 08.04.11, №149 від 12.04.11, №192 від 10.05.11, №193 від 10.05.11, №208 від 11.05.11, №221 від 18.05.11, №225 від 26.05.11, №261 від 09.06.11, №280 від 22.06.11, №281 від 23.06.11, №291 від 29.06.11, №300 від 05.07.11, №301 від 07.07.11, №330 від 22.07.11, №337 від 29.07.11, №371 від 22.08.11, №181 від 20.06.12, №186 від 20.06.12 (а.с. 58, 62, 66, 70, 74, 78, 82, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114, 118, 122, 126, 130, 134, 138, 142, 146, т.1), які оплачені позивачем платіжними дорученнями №504 від 01.03.11, №505 від 01.03.11, №506 від 01.03.11, №605 від 14.03.11, №678 від 21.03.11, №862 від 11.04.11, №883 від 13.04.11, №1046 від 11.05.11, №1053 від 11.05.11, №1074 від 13.05.11, №1100 від 18.05.11, №1168 від 26.05.11, №1267 від 10.06.11, №1315 від 22.06.11, №1326 від 23.06.11, №1349 від 30.06.11, №1379 від 06.07.11, №1399 від 07.07.11, №1477 від 25.07.11, №1526 від 01.08.11, №1665 від 26.08.11, №1235 від 20.06.12, №1236 від 20.06.12 (а.с. 59, 63, 67, 71, 75, 79, 83, 87, 91, 96, 99, 103, 107, 111, 115, 119, 123, 127, 131, 135, 139, 143, 147, т. 1).

- податкові накладні №37 від 01.03.11, №38 від 01.03.11, №39 від 01.03.11, №96 від 14.03.11, №68 від 21.03.11, №102 від 11.04.11, №103 від 13.04.11, №115 від 11.05.11, №133 від 11.05.11, №146 від 13.05.11, №136 від 18.05.11, №148 від 26.05.11, №175 від 10.06.11, №180 від 22.06.11, №181 від 23.06.11, №207 від 30.06.11, №208 від 06.07.11, №209 від 07.07.11, №218 від 25.07.11, №243 від 01.08.11, №254 від 26.08.11, №161 від 20.06.12, №162 від 20.06.12. (а.с. 61, 65, 69, 73, 77, 81, 85, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 117, 121, 125, 129, 133, 137, 141, 145, 149, т. 1).

Прийняття товарів від постачальника оформлено складанням видаткових накладних №10 від 03.03.11, №11 від 03.03.11, №12 від 03.03.11, №16 від 24.03.11, №21 від 04.04.11, №28 від 12.04.11, №31 від 15.04.11, №39 від 11.05.11, №41 від 11.05.11, №70 від 11.05.11, №43 від 19.05.11, №52 від 06.06.11, №64 від 15.06.11, №69 від 22.06.11, №71 від 23.06.11, №77 від 04.07.11, №78 від 12.07.11, №79 від 12.07.11, №84 від 26.07.11, №89 від 05.08.11, №101 від 29.08.11, №47 від 27.06.12, №48 від 27.06.12 (а.с. 60, 64, 68, 72, 76, 80, 84, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 148, т. 1).

Суми ПДВ за податковими накладними ФОП ОСОБА_1 включено позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ (скорочених), а саме за березень 2011 року - 3895, 72 грн., за квітень 2011 року - 49, 17 грн., за травень 2011 року - 995, 17 грн., за червень 2011 року - 1083, 99 грн., за липень 2011 року - 462, 72 грн., за серпень 2011 року - 492, 17 грн., за червень 2012 року - 218 грн., усього - 7 196, 76 грн. (а.с.225 - 232, т.1, а.с. 114-165, т.2).

Щодо обставин фактичного постачання товарів, позивач пояснив, що товари придбавалися на складі ФОП ОСОБА_1, розташованому у місті Кіровограді по вул. Пашутіна, 54/55. Перевезення товарів на склад позивача, розташований у м. Кіровограді по вул. Мурманській 29 Г, здійснювалося службовими легковими автомобілями позивача, про що складено відповідні подорожні листи. (а.с. 170 - 184, т.2)

Прийняття товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - Писаренко І.О. за довіреностями №93 від 01.03.11, №94 від 01.03.11, №96 від 01.03.11, №147 від 04.04.11, №154 від 12.04.11, №157 від 13.04.11, №188 від 11.05.11, №189 від 11.05.11, №190/1 від 11.05.11, №208 від 19.05.11, №239 від 06.06.11, №256 від 15.06.11, №269 від 22.06.11, №276 від 23.06.11, №281 від 01.07.11, №297 від 12.07.11, № 298 від 12.07.11, № 316 від 26.07.11, №341 від 05.08.11, №384 від 29.08.11, №270 від 27.06.12, які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ПП "НСФ "Соєвий вік" (а.с. 227-248, т. 2, а.с. 71 - 84, т.3).

Операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображено у бухгалтерському обліку відповідними проводками. (а.с. 6 - 7, 60, т.2) Зарахування товарів до складу основних засобів оформлено актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, використання на виробництві оформлено накладними на внутрішнє переміщення та актами списання ТМЦ (а.с. 8 - 67, т.2)

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 підтвердив господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки товарів, що мали місце упродовж березня - серпня 2011 року, червня 2012 року.

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ "АТР", судом установлено, що позивач замовив у ТОВ "АТР" послуги з оренди стійки та товари (фотопанно). Передоплата товарів та послуг була проведена на підставі виставлених рахунків-фактур №АТ-0000054 від 03.02.12, №АТ-0000055 від 03.02.12, №АТ-0000066 від 09.02.12 у безготівковій формі, шляхом списання коштів з банківського рахунка позивача за платіжними дорученнями №190 від 03.02.12, №191 від 03.02.12, №231 від 09.02.12 (а.с. 150, 151, 154, 155, 158, 159, т. 1). У зв'язку з цим ТОВ "АТР" на адресу позивача виписано податкові накладні №6 від 03.02.12 на суму 300 грн., у т.ч. ПДВ - 50 грн., №7 від 03.02.12 на суму 351 грн., у т.ч. ПДВ - 58, 50 грн., №17 від 09.02.12 на суму 351 грн., у т.ч. ПДВ - 58, 50 грн. (а.с.153, 157, 161, т.1). Послуги поставлені позивачеві за актом №АТ-0000004 від 06.02.12, а товари - за видатковими накладними №АТ-0000025 від 06.02.12, №АТ-0000036 від 14.02.12 (а.с. 152, 160).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "АТР" у розмірі 167 грн. включено позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої) за лютий 2012 року. (а.с. 232 - 233, т.1, а.с. 99-106, т.2)

Як пояснили суду представники позивача, фотопанно та послуги з оренди стійки придбані ПП "НСФ "Соєвий вік" з метою використання у господарській діяльності, а саме для участі позивача у виставці "ІнтерАгро 2012", яка відбувалася у період з 07.02.12 по 10.02.12 у м. Києві (а.с. 185 -197, т.2). Надходження товарів відображено в бухгалтерському обліку підприємства відповідними проводками, про їх використання у господарській діяльності складено відповідні акти списання (а.с. 1 - 5, т.3).

Також, між ПП "НСФ "Соєвий вік" (покупець) та ТОВ "Виробниче підприємство "ТМТ" (продавець) укладено договір поставки №02102 від 02.10.12, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець належним чином прийняти і оплатити товар - контейнери 4-петлеві з тканини. (а.с.162-164, т.1).

На виконання умов цього договору ТОВ "ВП "ТМТ" поставило позивачу контейнери у кількості 200 шт., про що позивачу виписані рахунок-фактура №02102 від 02.10.12, видаткова накладна №02102 від 02.10.12, податкова накладна №3 від 02.10.12 на суму 11 802 грн., у т.ч. ПДВ - 1967 грн. (а.с. 165, 168, 169, т. 1). Оплата за поставлений товар здійснена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать платіжні доручення №1877 від 02.10.12, №1901 від 04.10.12 (а.с. 166, 167, т. 1).

Сума ПДВ за податковою накладною ТОВ "ВП "ТМТ" у розмірі 1 967 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (скороченої) за жовтень 2012 року (а.с. 235 - 236, т.1, а.с. 107-113, т. 2).

Перевезення товару здійснювалося автотранспортом продавця, що підтверджується товарно-транспортною накладною №119 від 02.10.12 (а.с. 167, т. 2, а.с. 9 т.3).

Прийняття товару від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - Туманов О.В. за довіреністю №384 від 02.10.12, яка зареєстрована в журналі реєстрації довіреностей ПП "НСФ "Соєвий вік" (а.с. 7, 53, т.3).

Товар придбано з метою використання у господарській діяльності, а саме для фасування насіння сої. Надходження товарів, їх рух по складу та списання відображено в бухгалтерському обліку підприємства та оформлено відповідними накладними на внутрішнє переміщення та актами списання (а.с. 241 - 245, т.1)

На запит суду ТОВ "ВП "ТМТ" підтверджено фінансово-господарські відносини з ПП "НСФ "Соєвий вік" за договором поставки №02102 від 02.10.12 та відображення їх у складі податкових зобов'язань, про що надано податкові та видаткові накладні, довіреність позивача на отримання ТМЦ, податкову декларацію ТОВ "ВП "ТМТ" з податку на додану вартість (а.с. 2- 28 т. 3).

Суд, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ" товарів/послуг, на підставі яких ним сформований податковий кредит з ПДВ, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції мали місце та фактично здійснені. Товари/послуги придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. ПП "НСФ "Соєвий вік", будучи сільськогосподарським підприємством, зареєстрованим суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, придбало товари/послуги для використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Суми ПДВ, сплачені постачальникам на вартість виробничих факторів, які віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а також іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку (а.с. 207 - 213, т.2), відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У ході розгляду справи достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Отже, обставини, наведені відповідачем, як підстави для невизнання податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем за рахунок сум, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів/послуг (виробничих факторів) у ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ", знаходяться поза межами вимог п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК Податкового кодексу України.

Між тим, як встановлено судом, фактичною підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ, що призвело до донарахування податкових зобов'язань з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у спірних податкових повідомленнях - рішеннях, послугували висновки актів Кіровоградської ОДПІ №165/1710/НОМЕР_1 від 07.09.11 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.08 по 31.03.11", №201/1710/НОМЕР_1 від 26.10.11 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Житлобуд БК" за період з 01.04.11 по 31.05.11", №237/1710/НОМЕР_1 від 26.06.12 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Ескорт" за червень, липень, серпень 2011 року", №36/1710/НОМЕР_1 від 26.07.13 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за травень, листопад, грудень 2012 року" (а.с. 182 - 203, т.1), акту ДПІ у Печерському районі м. Києва №804/26-55-23-11/31778394 від 15.08.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АТР" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами (покупцями/постачальниками) за період діяльності з 01.01.12 по 31.12.12" (а.с. 204 - 215, т.1), акту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №255/22-6/34367524 від 17.05.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ВП "ТМТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "АТМ" за період з 01.06.12 по 30.11.12, ТОВ "Ривс" за періоди з 01.03.12 о 30.04.12, з 01.09.12 по 30.09.12, з 01.11.12 по 30.11.12 та ТОВ "ВК "Віконні системи" за період з 01.09.12 по 30.09.12" (а.с. 216 - 222, т.1), якими не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами та встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання

У зв'язку з цим суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його постачальників податковими органами, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару/послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за операціями з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "АТР", ТОВ "ВП "ТМТ", обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів/послуг позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит.

Крім того, судом установлено, що позивач займається господарською діяльністю у сфері сільського господарства, з 01.01.09 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що йому видано відповідні свідоцтва. (а.с. 69 - 70, т.3).

Згідно пунктом 209.1 статті 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.3 статті 209 ПК України передбачено, що якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.11 №11 затверджено Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Цей Порядок визначає механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг).

Сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктом 209.13 статті 209 ПК України передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за №197/18935 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), пунктом 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.11 за №1490/20228 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Відповідно до розділу VI (Особливості заповнення декларації (скороченої)) Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 №41, у розділі II "Податковий кредит" декларації (скороченої) відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також необоротні активи, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції; б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку.

Розділ III декларації (скороченої) "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має позитивне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої) та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства;

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 декларації (скороченої).

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11 №1492 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Розділ III декларації (скороченої) "Розрахунки за звітний період" заповнюється з урахуванням особливостей податкового обліку сільськогосподарських підприємств, визначених статтею 209 розділу V Кодексу:

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має позитивне значення, така сума відображається у рядку 14 декларації (скороченої);

- у разі якщо різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду (рядок 7 - рядок 13) має від'ємне значення, така сума відображається у рядку 15 та зараховуватиметься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

- перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання попереднього звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 16;

- у рядку 17 відображається сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та спрямовується на спеціальний рахунок такого підприємства;

- у рядку 18 відображається перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Значення цього рядка переноситься платником до рядка 16 декларації (скороченої) наступного звітного (податкового) періоду.

Наведене свідчить, що форми податкових декларацій з ПДВ (скорочених) у періоди, що перевірялися, не передбачали ні розрахунків платника податку - суб'єкта спеціального режиму оподаткування - з бюджетом, ні бюджетного відшкодування такому платнику від'ємного значення податку на додану вартість, а податкове зобов'язання, яке виникало за цими деклараціями, не підпадає під визначення податкового (грошового) зобов'язання платника податку перед бюджетом.

За визначеннями, наведеними у пп.14.1.39, 14.1.156 ст.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Оскільки у ході перевірки позивача не було установлено заниження ним податкових зобов'язань з ПДВ перед бюджетом на 5621 грн., суд дійшов до висновку про помилковість складення за результатами перевірки податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0000432205 від 23.10.13 про збільшення позивачу на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 5621 грн. за основним платежем та застосування штрафної (фінансової) санкції на підставі п.123.1 ст.123 ПК України у сумі 171 грн.

Окрім того, оскільки за результатами перевірки не встановлено завищення від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, яка регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), тому винесення податкового повідомлення-рішення форми "В4" №0000442205 від 23.10.13 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3 543 грн. не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ПП "НСФ "Соєвий вік" норм податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту з ПДВ та від'ємного значення суми ПДВ у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочених) та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень №0000432205 від 23.10.13, №0000442205 від 23.10.13, тому позов про їх скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 1 720,50 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Наукова селекційно - насінницька фірма "Соєвий вік" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000432205 від 23.10.13, №0000442205 від 23.10.13.

Присудити приватному підприємству "Наукова селекційно - насінницька фірма "Соєвий вік" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш