Рішення № 37525801, 24.09.2013, Олександрівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Донецька)

Провадження по справі № 2/260/1714/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я. В.

при секретарі: Колесник А. О.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Терещенко Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок смерті на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» (далі - ДП «Макіїввугілля») про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок смерті її батька на виробництві. В обґрунтування позову зазначила, що її батько, ОСОБА_4, працював у якості гірника очисного вибою п`ятого розряду на шахті «Ясиновська - Глибока», яка є відокремленим підрозділом юридичної особи - ДП «Макіїввугілля». 29 грудня 2012 року, близько шостої години, на дільниці з видобутку вугілля №3 на лінійній ділянці лави, у тридцяти п`яти метрах від її спряження з вентиляційним штреком виїмкового поля другої східної розвантажувальної лави західного уклону пласта L4 сталася аварія - обрушення порід покрівлі лави. Внаслідок цієї аварії її батько загинув. У той час він знаходився при виконанні своїх трудових обов'язків на дільниці №3 шахти, у четвертій зміні (з 02 до 08 годин 29 грудня) і, відповідно до отриманого на четверту зміну наряду, виконував зачищення та кріплення лави, дроблення негабаритів породи у лаві, розроблення порід покрівлі відбійним молотком для видалення зажатих посадочних стойок «Супутник» №119-122 у тридцяти-сорока метрах від спряження з вентиляційним штреком. О 9-45 год. 29 грудня 2012 року мого батька було звільнено з-під завалу без ознак життя. Відповідно до медичного висновку №2965 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії внаслідок удавлення тулуба породою та пов'язана з нещасним випадком на виробництві. Основною причиною нещасного випадку виявився незадовільний стан покрівлі у лаві, погіршення гірниче - геологічних умов із-за збільшення тріщинуватості на дільниці, прилеглої до кордону зони підвищеного гірничого тиску, внаслідок чого сталося обрушення порід покрівлі. Згідно акту Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, №45 від 01.02.2013 р., нещасний випадок стався з вини відповідача.

Внаслідок нещасного випадку позивачка втратила свого батька, рідну людину і годувальника. Батько пішов з життя у розквіті сил, на 44 році життя, і це неможливо сприйняти без невгамовного душевного хвилювання та відчаю, які не залишають її від часу його непередбачуваної, несподіваної та передчасної смерті. Внаслідок цієї життєвої трагедії вона зазнала сильних моральних та фізичних страждань, які ще не загоїлися і досі, нечуваного душевного болю від втрати свого турботливого, люблячого, сповненого життєвих сил і бадьорості батька. Звичної та такої необхідної батьківської підтримки у подоланні труднощів сьогоднішнього життя, ані родинної, ані матеріальної, у неї тепер нема. Вважає, що її моральні страждання та назавжди втрачені з вини відповідача життєві сподівання, мають законні матеріальні виміри, які вона оцінює у 200 000 гривень. Вказану суму просила стягнути з ДП «Макіїввугілля» на свою користь.

У судове засідання позивачка не з'явилася, про час слухання справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність за участю представника ОСОБА_1

Представник позивача, адвокат ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просила задовольнити з наведених підстав.

Представник відповідача за дорученням, Терещенко Г. Г., у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, підтримала надані письмові заперечення, з яких вбачається, що батько ОСОБА_3 дійсно працював на підприємстві відповідача в якості гірничого робітника очисного забою п`ятого розряду. При укладенні трудового договору працівник проходить на підприємстві інструктаж. Загиблий також проходив інструктаж, де його ознайомили з умовами праці на підприємстві відповідача і з «Інструкцією з охорони праці». Посилалася на п.п. 4,5 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в редакції від 27.02. 2009 р., з яких випливає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає це страждання, якими неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві моральну шкоду, з якого розрахунку він виходив, визначаючи розмір збитку, та якими доказами це підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням відповідача і провини останнього в нанесенні моральної шкоди. Зазначила, що обставини, викладені позивачем, не відповідають таким, які обумовлюють наявність всіх вищевказаних умов. Позивач вказує на те, що з вини підприємства стався нещасний випадок але п. 7. Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 04.02.2013р. №45, де вказані причини настання нещасного випадку, передбачено що «Особиста необережність потерпілого, що реалізувалася у неуважності за перебуванням покрівлі при пересуванні тумб «Супутник». Згідно протоколу засідання комісії спеціального розслідування із матеріального забезпечення сім'ї було виплачено дочці загиблого, ОСОБА_3, одноразову допомогу у розмірі річного заробітку загиблого в сумі 71989 грн. 44 коп. В результаті обставин, викладених в акті, підприємство не бачить, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) завдано моральної шкоди позивачеві. Тому, вважає безпідставним звернення з вимогою про відшкодування моральної шкоди з ДП «Макіїввугілля» та саме у такому розмірі, тому просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши сторони та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис №1130 від 19.12.1990 р. (а.с. 31).

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. ОСОБА_4 помер, відповідно до свідоцтва про смерть, актовий запис №03 від 03.01.2013 р. (а.с. 30).

Згідно акту Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, №45 від 01.02.2013 р. (а.с. 6-13), ОСОБА_4 працював у якості гірника очисного вибою п`ятого розряду на шахті «Ясиновська - Глибока», яка є відокремленим підрозділом юридичної особи - ДП «Макіїввугілля». 29 грудня 2012 року (з 02 до 08 годин 29 грудня) ОСОБА_4 знаходився при виконанні своїх трудових обов'язків на дільниці №3 шахти, у четвертій зміні і, відповідно до отриманого на четверту зміну наряду, виконував зачищення та кріплення лави, дроблення негабаритів породи у лаві, розроблення порід покрівлі відбійним молотком для видалення зажатих посадочних стойок «Супутник» №119-122 у тридцяти-сорока метрах від спряження з вентиляційним штреком. Цього ж дня, о шостій годині, на дільниці з видобутку вугілля №3 на лінійній ділянці лави, у тридцяти п`яти метрах від її спряження з вентиляційним штреком виїмкового поля другої східної розвантажувальної лави західного уклону пласта L4, сталася аварія - обрушення порід покрівлі лави. Внаслідок цієї аварії ОСОБА_4 загинув. Відповідно до медичного висновку №2965 від ІНФОРМАЦІЯ_3 р. смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії внаслідок удавлення тулуба породою та пов'язана з нещасним випадком на виробництві.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на п. 7 зазначеного Акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, де вказано причину настання нещасного випадку «Особиста необережність потерпілого, що реалізувалася у неуважності за перебуванням покрівлі при пересуванні тумб «Супутник», у зв`язку з чим немає підстав для відшкодування моральної шкоди ДП «Макіїввугілля».

Так, в цьому ж пункті зазначено, зокрема, що основною причиною нещасного випадку є незадовільний стан середовища (покрівлі у лаві), що полягало в погіршені горно-геологічних умов у зв`язку із збільшенням тріщинуватості на дільниці, прилеглої до кордону зони підвищеного гірничого тиску, внаслідок чого сталося обрушення порід покрівлі.

Похідними причинами настання нещасного випадку зазначено організаційні, а саме: 1) порушення технологічного процесу, що полягало у порушенні «Паспорту виїмочної дільниці 2 - східної розвантажувальної лави ЗУ пласту L4», «Заходів з безпечних методів ведення робіт в зонах можливого обрушення при обробці 2-ї східної розвантажувальної лави ЗУ пласту L4», «Доповнень до паспорту ведення очисних робіт в 2-й східній лаві», що полягає у зменшенні щільності кріплення лави внаслідок збільшення відстані між рамками кріплення до 0,85 - 1,0 м замість 0,6 м, відсутність частини рамок кріплення, стійок в рамках індивідуального кріплення, застосування дерев`яного кріплення (дерев`яних стійок замість металевих стійок тертя ЗТУ-20); 2) порушення виробничої дисципліни, що полягало у неналежному виконанні посадових обов`язків інженерно-технічними робітниками дільниці №3 та шахти з контролю та забезпечення додержання виконання вимог паспорту кріплення; 3) незадовільне функціонування, недосконалість чи відсутність системи управління охороною праці, що полягало у недостатності контролю за виконанням наказу з організації маршрутного контролю. Похідною психофізіологічною причиною зазначено особисту необережність потерпілого, що реалізувалася у неуважності за станом покрівлі при пересуванні тумб «Супутник».

Пунктом 10 зазначеного Акту визначено шестеро осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, та відповідно до Акту від 01.02.2013 р. про проведення спеціального розслідування нещасного випадку від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., затвердженого 04.02.2013 р. першим заступником начальника територіального управління в Донецькій області начальником Донецького гірничого округу ОСОБА_14 (а.с. 14-29), з урахуванням ступиню відповідальності за допущені порушення, комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку запропонувала: гірничого майстра дільниці з добитку вугілля №3 ОСОБА_7 притягти до дисциплінарної відповідальності із звільненням у встановленому законом порядку; виконуючого обов`язки начальника дільниці з добитку вугілля №3 ОСОБА_6 усунути від виконання обов`язків начальника дільниці; начальника зміни виробничої служби ОСОБА_8 притягнути до дисциплінарної відповідальності; виконуючого обов`язки заступника директора з виробництва ОСОБА_9 звільнити від виконання обов`язків заступника директора з виробництва; заступника директора з охорони праці ОСОБА_10 притягнути до дисциплінарної відповідальності; головного інженера ОСОБА_11 притягнути до дисциплінарної відповідальності із звільненням у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Згідно із частиною першою статті 21 зазначеного Закону в разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13 та 14 цього Закону є смерть застрахованого унаслідок професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати. Перелік грошових сум страхових виплат на відшкодування такої шкоди міститься в пункті 1 частини першої статті 21 Закону. До грошових сум, які в разі смерті застрахованого працівника підлягають виплаті особам, що перебували на його утриманні, Законом віднесено одноразову допомогу, пенсію у зв'язку з втратою годувальника та відшкодування вартості пов'язаних з похованням ритуальних послуг (підп. "б", "д" п. 1; п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону).

Як зазначила представник відповідача, згідно протоколу засідання комісії спеціального розслідування із матеріального забезпечення сім'ї дочці загиблого, ОСОБА_3, було виплачено одноразову допомогу у розмірі річного заробітку загиблого в сумі 71989 грн. 44 коп.

Виплата Фондом грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю застрахованого унаслідок професійного захворювання, членам його сім'ї зазначеним Законом не передбачено. Отже, цей Закон не регулює правові відносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, завданої його загибеллю в результаті нещасного випадку на виробництві. Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України, а саме - статтями 1167, 1168 цього Кодексу. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 10 жовтня 2011 року виклавши правові позиції висловлені за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та які відповідно до статті 360' 7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. (а.с. 51-55)

Так, відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Положенням статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про те, що смертю ОСОБА_4, яка знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із нещасним випадком на виробництві, позивачці, як донці померлого, завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, тобто, ДП «Макіїввугілля».

Згідно п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується, що внаслідок нещасного випадку позивачка втратила свого батька, рідну людину і годувальника, турботу і підтримку у життєвих негараздах. Внаслідок цієї життєвої трагедії вона зазнала сильних моральних та фізичних страждань, душевного болю. Ані родинної, ані матеріальної підтримки в неї тепер нема, оскільки, як вбачається з Акту від 01.02.2013 р. про проведення спеціального розслідування нещасного випадку від ІНФОРМАЦІЯ_3 р., на утриманні постраждалого ОСОБА_4, крім позивачки, був її брат ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Разом з тим, суд, керуючись принципом розумності і справедливості, вважає, що сума у розмірі 25 000,00 грн. є достатньою для відшкодування моральної шкоди позивачці. Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки п.2 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати державного мита та на підставі статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору. Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 250,00 грн.

На підставі ст.ст. 23,1167, 1168 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Державного підприємства «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок смерті на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (юридична адреса: 86157, м. Макіївка, пл. Советська 2, код ЕДРПОУ 32442295) на користь ОСОБА_3 (ІНННОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) 00 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» (юридична адреса: 86157, м. Макіївка, пл. Советська 2, код ЕДРПОУ 32442295) на користь держави судовий збір у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) 00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя Ленінського районного

суду м. Донецька Шестопалова Я. В.