Постанова № 37525408, 26.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 лютого 2014 року 15 год. 25 хв. Справа № 808/9880/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Ініної І.М., представника позивача - Денисенко А.В. (довіреність від 01 січня 2014 року), представників відповідача - Перегуди О.О. (довіреність від 02 вересня 2013 року) та Шаповалової К.І. (довіреність від 21 лютого 2014 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 18 листопада 2013 року №000073.

18 грудня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (далі іменується - позивач) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №298 від 06.11.2013 про проведення позапланової перевірки на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 №07/3-16314-13, звернення народного депутату України В.Б. Бойка від 11.10.2013 №216к та листа Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6; визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки позивача на підставі листа Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 №07/3-16314-13, звернення народного депутату України В.Б. Бойка від 11.10.2013 №216к та листа Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6; визнати протиправним і скасувати проекти рішень та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000068 від 28.11.2013, прийнятті на підставі Акту перевірки характеристик продукції №000133 від 08.11.2013; визнати протиправним і скасувати протокол про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000070 від 13.11.2013; скасувати постанову про накладання штрафних санкцій від 18.11.2013 №000073.

Ухвалою судді від 23.12.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

26.02.2014 позивачем подані до суду письмові уточнення до адміністративного позову, відповідно до яких останній просить суд скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 №000073. Тобто, позивач зменшив розмір позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки від 08.11.2013 №000133, щодо встановлення факту розповсюдження продукції, на якій відсутній та неналежно застосований Національний знак відповідності. На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено спірну постанову від 18.11.2013 №000073, якою встановлені порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» від 29.07.2009 №785 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту безпеки низьковольтного обладнання» від 29.10.2009 №1149. Позивач зазначає, що належно застосоване маркування Національним знаком відповідності на продукції, зазначеній в акті перевірки, було у наявності на містилось на упаковці товару, етикетці, супровідній документації та було продемонстровано посадовим особам відповідача під час проведення перевірки.

Таким чином, позивач зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, а не на належних об'єктивних та достовірних доказах, а відтак спірна постанова підлягає скасуванню.

26.02.2014 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав, викладену в адміністративному позові, правову позицію щодо предмета спору, та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

В судове засідання також прибув представник відповідача, заперечив проти задоволення позовних вимог, та вказав, що під час проведення перевірки маркування Національним знаком на продукції було відсутнє, а відтак позивач порушив норми чинного законодавства.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 26.02.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 06.11.2013 №298 (а.с. 43) та направлення на проведення перевірки від 08.11.2013 №157-IIр (а.с. 13) фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 08.11.2013 №000133 (далі іменується - Акт перевірки) (а.с. 14), яким встановлено наступне: на техніку, зазначену у пунктах 2, 6-14, не нанесено маркування, що не дає змоги ідентифікувати найменування і адреси виробника та постачальника-резидента; на техніку, зазначену у пунктах 1-14, не нанесено Національний знак відповідності, чим порушено пункти 27, 30 Технічного регламенту №785 та пункти 7, 10 Технічного регламенту №1149; суб'єктом господарювання не надано на вимогу органу ринкового нагляду накладні та договори на поставку, чим порушено пункт 5 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Виконуючим обов'язки начальника відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області складено протокол «Про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»» від 13.11.2013 №000070 (а.с. 25).

Після складання вказаного протоколу, відповідачем прийнято проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», поставлено вимогу вжити заходи щодо приведення продукції (пункти 1-14 Акту перевірки), яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами; відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», надання продукції (пункти 1-14 Акту перевірки) на ринку тимчасово забороняється (а.с. 20, 21).

При врученні 18 листопада 2013 року уповноваженому представнику позивача під розписки примірників вказаних проектів рішень, відповідно до пункту 11 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», роз'яснено право надати у письмовій формі пояснення, заперечення до проектів рішень, інформацію про вжиття рішень, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проектів рішень, встановленим вимогам протягом 10 діб.

На підставі Акту перевірки начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області винесено спірну постанову про накладення штрафних санкцій від 18.11.2013 №000073, якою постановлено: Товариству з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4250 грн. 00 коп. (а.с. 26).

В даній постанові зазначено, що позивач порушив вимоги пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - розповсюдження продукції (комп'ютерна та побутова техніка) без Національного знаку відповідності, що визначено у пунктах 1-14 Акту перевірки, внаслідок чого було порушено вимоги пунктів 27, 30 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №785, пунктів 7, 10 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 №1149.

Начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.11.2013 №000068 (а.с. 24), яким до позивача застосовано наступний обмежувальний захід: «Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимагаємо вжити заходи щодо приведення продукції (пункти 1-14 Акту перевірки характеристик продукції від 08.11.2013 №000133), яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами.

На рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.11.2013 №000068 позивачем надано повідомлення «Про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» від 10.12.2013 (а.с. 98), відповідно до якого позивач повідомив, що продукція приведена у відповідність, шляхом нанесення додаткового маркування, безпосередньо на саму продукцію, із залученням постачальників цієї продукції.

Тобто, позивач фактично визнав факти порушення ним вимог чинного законодавства та виконав приписи рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.11.2013 №000068.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених контролюючим органом в основу спірної постанови, суд зазначає наступне.

За приписами частини 5 статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», повноваження та порядок діяльності органів ринкового нагляду, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, встановлюються цим Законом, Законами України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами України.

Згідно з пунктом 1, підпунктом 1 пункту 3, пункту 7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №465/2011, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр).

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил. Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, відповідач є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів та, згідно з підпунктом 1 пункту 6 вказаного Положення, для виконання покладених на неї завдань має право у встановленому порядку, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, додержання правил торгівлі.

Відповідно до частини 1 статті 4, пунктів 4, 6, 11 частини 1 статті 11, ппунктів1, 3-6 частини 1 статті 15, пункту 2 частини 1 статті 22, частин 1-4, 6 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів; вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та встановлених вимог; складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

Заходами ринкового нагляду є обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції. Під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною.

Отже, органи ринкового нагляду мають право провести позапланову виїзну перевірку, якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція не відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, згідно з Переліком органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №573, Держспоживінспекція здійснює нагляд, зокрема, у сфері низьковольтного електричного обладнання та електрообладнання побутового призначення; електромагнітної сумісності обладнання; мийних засобів; безпеки машин та устаткування.

Враховуючи викладені положення та обставини, а також те, що перевірку проведено з питань відповідності продукції, що реалізується позивачем, Технічним регламентам безпеки у зазначених сферах, суд прийшов до висновку, що таку перевірку відповідачем проведено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Судом з'ясовано, що підставою для прийняття спірної постанови були факти розповсюдження позивачем продукції (комп'ютерної, побутової та іншої техніки) без Національного знаку відповідності, а також відсутності у маркуванні техніки та її супровідній документації відомостей про найменування і адресу виробника та найменування і адресу постачальника (резидента).

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

За приписами частини 2, пункту 3 частини 4 статті 13, частин 1, 2 статті 33 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності», відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою. Вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження.

Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

Відповідно до пунктів 1, 2 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599, національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

Під час проведення перевірки контролюючим органом виявлено факти розповсюдження позивачем продукції (комп'ютерної та побутової техніки): Автомобільний регістратор Prestigio, артикул (модель): PCDVRR 540, д/в: 04.06.2013, виробник: Prestigio Plaza Ltd (Кіпр), представник: ТОВ «Асбіс Україна» (м. Київ, вул. Газова, 30); Персональну навігаційну систему GPS Prestigio, артикул (модель): PGPS5566VA4SMNV, виробник: Prestigio Plaza Ltd (Кіпр); Навігатор GPS автомобільний, Garmin, артикул (модель): nuvi 2405, д/в: 05.2012, виробник: США, постачальник: ТОВ «Навіоніка» (м. Київ, вул. Тичини, 4); Навігатор GPS автомобільний, Garmin, артикул (модель): nuvi 50, д/в: 01.2013, виробник: США, постачальник: ТОВ «Навіоніка» (м. Київ, вул. Тичини, 4); Портативний жорсткий диск Transcend, артикул (модель): TS500GSJ25D2, д/в відсутня, виробник: Тайвань; Диск Silicon Power, торгової марки SP, артикул (модель): Stream S031 ТВ, д/в відсутня, виробник: Тайвань; Портативний жорсткий диск Transcend, артикул (модель): TS500GSJ25M3, д/в відсутня, виробник: Тайвань; Комп'ютерну камеру Trust, артикул (модель): Trino HD video webcam, д/в: 01.2013, виробник: Китай, представник: ТОВ «Юг Контракт»; Веб-камеру з кабелем Logitech, артикул (модель): С525, д/в: 06.2013, виробник: Китай, представник: ТОВ «Логітек Европ С.А» (м. Київ, вул. Воровського, 56); 2 сателітні динаміки, 1 сабвуфер Logitech, артикул (модель): LS212.1 Stereo Speaker Sistem, д/в відсутня, виробник: Китай; Мікросистему Yamaha, артикул (модель): PDX 11, д/в: 12.2011, виробник: Китай; Автомобільний мультимедійний центр ORION, артикул (модель): AVM 57289 BTG, д/в: 09.2011, виробник відсутній; Автомобільний мультимедійний центр ORION, артикул (модель): AVM 56270, д/в: 16.08.2012, виробник відсутній; Мультимедійну акустичну систему SVEN, артикул (модель): MS-330, д/в 20.07.2011, виробник: Китай; без Національного знаку відповідності, а також відсутності у маркуванні техніки та її супровідній документації відомостей про найменування і адресу виробника та найменування і адресу постачальника (резидента), чим порушено положення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічного регламенту №785 та Технічного регламенту №1149.

Так, згідно з частиною 5 статті 8, пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

До розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач стверджує, що маркування Національним знаком було здійснено на пакуванні та супровідних документах, через неможливість нанесення такого маркування безпосередньо на саму продукцію, що передбачено пунктом 10 Технічного регламенту №1149, відповідно до якого національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо не неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому зазначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 19 Технічного регламенту №785, Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

З аналізу даної норми вбачається, що нанесення Національного знака відповідності можливе двома способами: 1) нанесення на апаратуру, та 2) нанесення на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи. При чому, суд зазначає, що другий спосіб нанесення Національного знака відповідності не являється альтернативним «або на пакування» - «або на супровідні документи», а визначає обов'язок нанесення маркування на пакування та на супровідні документи одночасно.

На підтвердження наявності маркування Національним знаком відповідності на продукції, позивачем надано суду фотодокази по продукції, визначеної в пункті 14 Акта перевірки (мультимедійна акустична система SVEN, артикул (модель): MS-330, д/в 20.07.2011, виробник: Китай) (а.с. 130); в пункті 13 Акта перевірки (Автомобільний мультимедійний центр ORION, артикул (модель): AVM 56270, д/в: 16.08.2012, виробник відсутній) (а.с. 131); та в пункті 10 Акта перевірки (2 сателітні динаміки, 1 сабвуфер Logitech, артикул (модель): LS212.1 Stereo Speaker Sistem, д/в відсутня, виробник: Китай) (а.с. 132).

Дослідивши дані докази, суд зазначає, що маркування Національним знаком відповідності щодо сказаних вище трьох пунктів переліку продукції з Акта перевірки було нанесено на пакування. Проте, представник позивача в судовому засіданні вказав, що надати докази нанесення Національного знака відповідності на супровідні документи по даних трьох пунктах переліку продукції не може, як і надати докази наявності Національного знака відповідності на пакуванні та супровідних документах по інших пунктах переліку продукції, наведеного в Акті перевірки.

Відповідно до пунктів 13, 23, 24, 27 Технічного регламенту №785, відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Виробник або уповноважений представник повинен зберігати декларацію про відповідність не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має свого уповноваженого представника в Україні, зобов'язання щодо збереження технічної документації та декларації про відповідність покладається на особу, яка ввела апаратуру в обіг. Кожна одиниця апаратури повинна бути ідентифікована стосовно типу, партії, серійного номера та будь-якої іншої інформації, яка надає можливість ідентифікувати апаратуру. Кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, - найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера. Інформація, необхідна для застосування апаратури за призначенням, повинна міститися в інструкціях, якими супроводжується апаратура.

Згідно з пунктами 7, 10, 11 Технічного регламенту №1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного ввести в оману щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що додатковим обґрунтуванням його позовних вимог є те, що у ході перевірки порушення щодо відсутності декларацій оцінки відповідності на продукцію не були встановлені, оскільки усі такі декларації на перевірений товар були у наявності та надавались перевіряючим під час перевірки.

Позивачем надано суду декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів у кількості 5 штук (а.с. 133-137), проте зі змісту декларації від 04.01.2013 неможливо встановити перелік чи партію товару, яка перевірялась, оскільки позивачем не надано суду Додаток №1, в якому містився перелік продукції. Крім того, суд зазначає, що декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів не встановлюють наявність маркування Національним знаком відповідності, який проставляється на продукцію, пакування та супровідні документи.

Будь-яких інших доказів, які б підтвердили факт відсутності допущення позивачем порушень чинного законодавства, зазначених в Акті перевірки, уповноваженим представником позивача у ході судового розгляду справи не надано.

За приписами частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд, оцінивши докази по справі у їх сукупності та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дійшов до висновку, що відповідачем доведено обставини, викладені в Акті перевірки та спростовано докази позивача.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При зверненні до суду з адміністративним позовом, позивач сплатив суму судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 182 грн. 70 коп., що становить 10 відсотків ставки судового збору, а відтак решта суми судового збору підлягає стягненню з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (04112, місто Київ, вулиця Дорогожицька, будинок №1; ідентифікаційний код 35625082) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 (тридцять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська