Ухвала суду № 37524047, 26.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/800/110/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Світловодського міськрайонного центру зайнятості (далі - Світловодський МЦЗ) до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2011 року представник Світловодського МЦЗ звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив стягнути з ОСОБА_2 5581,64 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Посилався на те, що відповідачка при постановці на облік та наданні їй статусу безробітної, приховала той факт, що вона з 19 вересня 2010 року працювала на посаді заступника голови Павлівської сільської виборчої комісії, за що отримувала доходи. Даний факт призвів до незаконного нарахування допомоги по безробіттю.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд рішенням від 10 жовтня 2012 року зазначену постанову скасував та ухвалив нову про задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 5581,64 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

У касаційній скарзі відповідачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що законодавство не пов'язує припинення виплати допомоги по безробіттю за участь у підготовці та проведенні місцевих виборів.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 перебувала на обліку в Світловодському МЦЗ як безробітна особа з 04.10.2010 року по 05.07.2011 року та отримувала допомогу. В результаті перевірки, яка була здійснена відповідальними працівниками центру зайнятості, виявлено, що в період з 19.09. по 15.12.2010 року відповідачка обіймала посаду заступника голови Павлівської сільської виборчої комісії Світловодського району Кіровоградської області, за що отримала дохід в розмірі 1302,11 грн., тому наказом директора Світловодського МЦЗ стягнуто з ОСОБА_2 суму допомоги по безробіттю, величиною 6088,02 грн., як таку, що нарахована на підставі недостовірних відомостей, наданих винною особою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на положення частини чотирнадцятої статті 28 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», прийшов до висновку, що виконання безробітним робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням місцевих виборів, не є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю або інших видів допомоги.

Апеляційний суд з таким висновком не погодився і зазначив, що оскільки відповідачка на момент реєстрації в центрі зайнятості обіймала посаду заступника голови Павлівської сільської виборчої комісії, то судом першої інстанції помилково застосовано статтю 28 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», як підставу до відмови в задоволенні позову. Незаконно отримані кошти підлягають стягненню за правилами і в порядку, передбаченому частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Висновок апеляційного суду не відповідає нормам матеріального права.

Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», на яку посилався суд апеляційної інстанції, сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг стягується із застрахованої особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, у випадку неподання цією особою відомостей про обставини, що впливають на умови їх виплати.

Апеляційний суд не навів у своєму рішенні переконливих доказів тому, що відповідачка своєчасно не подала відомості про обставини, що могли вплинути на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як установлено судами, ОСОБА_2 зареєстровано в якості безробітної 04.10.2010 року. На час прийняття зазначеного рішення вона обіймала посаду заступника голови Павлівської сільської виборчої комісії, про що повідомила відповідальних осіб центра зайнятості, проте це не стало підставою до відмови у визначенні за неї статусу безробітної. Інших обставин, які б впливали на умови виплати забезпечення та вартості наданих послуг, представником позивача не наведено, а апеляційним судом не встановлено.

За правилами частини чотирнадцятої статті 28 Закону України від 10 липня 2010 року №2487-VI «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» виконання робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням місцевих виборів, особами, визнаними в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів допомоги.

Зазначена норма Закону позбавляє права припиняти виплати безробітним і зняття цих осіб з обліку у випадку, коли вони виконують роботи, пов'язані з проведенням місцевих виборів.

З урахуванням наведених нормативних актів та фактичних обставин справи, встановлених судами, судом першої інстанції ухвалено законне рішення, та яке помилково скасоване апеляційним судом, тому відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року скасувати, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський