Рішення № 37522999, 06.03.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" березня 2014 р. Справа № 906/106/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

- за участю секретаря судового засідання: Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Грищенко О.М. - дов. № б/н від 23.12.13 р., дійсна до 31.12.14 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Комунального підприємства теплозабезпечення (м.Коростень, Житомирська область)

про стягнення 5456999,76 грн.

Позивачем ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подано позов до відповідача Комунального підприємства теплозабезпечення (м. Коростень) про стягнення на його користь 5 456 999, 76 грн. заборгованості за невиконання умов Договору купівлі-продажу природного газу №14/2541/11, укладеного між ними 30.09.2011р., з яких: 4 550 000, 00 грн. - основного боргу, 331 743, 18 грн. - пені, 32307, 17 грн. - суми інфляційних нарахувань, 393 573, 28 грн. - 7% штрафу, 149 376, 13 грн. - 3% річних з простроченої суми.

В обгрунтування пред'явленого позову позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору №14/2541/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р. в частині порушення строків оплати за спожитий природний газ відповідно до п. 6.1. зазначеного Договору.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою від 30.01.2014р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду відповідно до ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивач не подав заяви про зміну підстави та предмету позову, відповідач не подав зустрічного позову, відповідно.

Представник позивача в засіданні суду 13.02.14р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові, просив суд їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 30.01.14р. надав суду витребувані документи.

Відповідач в засіданні суду 06.03.14р. надав суду відзив на позовну заяву з підстав, у ньому викладених; в усній формі проти суми основного боргу та 3% річних з простроченої суми не заперечує, стосовно суми інфляційних нарахувань визнає на суму 14195, 56 грн. проти заявлених позивачем на суму 32307, 17 грн., стосовно штрафних санкцій, а саме пені та 7% штрафу заперечує.

Одночасно, представник відповідача просить суд зменшити розмір пені та штрафу на 80% та відстрочити виконання рішення суду до 01.05.2014р.

В ході розгляду справи господарський суд ознайомився із матеріалами справи №3/5007/1368/12 та встановив, що підставою позову у ній також був Договір купівлі-продажу природного газу №14/2541/11 від 30.09.2011р., а періодом стягнення жовтень 2011р. та вересень 2012р., яке було виконано в повному обсязі станом на 10.04.13р.

Оскільки, відповідно до ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, в засіданні суду 06.03.14р., справу розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, представнику відповідача оголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2011 року між НАК "Нафтогаз України" як продавцем та Комунальним підприємством теплозабезпечення як покупцем укладено Договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2541/11, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору ( далі - Договір).

Як обумовлено у п. 1.2 Договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

Згідно укладеної додаткової угоди № 3 до Договору від 01.08.2012року у 2012 році , зокрема, протягом жовтня - грудня 2012року продавець зобов'язався продати продавцю природний газ загальним обсягом 2 150, 000 тис. куб. м. (п.2.1 Договору).

У п.2.1.2 Договору сторони домовились, що допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі плюс/мінус 5% від узгодженого сторонами згідно п.2.1 цього договору планованого обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.

За умовою п.3.3 Договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу.

У п. 5.1 Договору сторони домовились, що ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування встановлюються НКРЕ.

Згідно укладеної додаткової угоди № 3 до Договору від 01.08.2012року з 1 липня 2012 п.5.2 Договору викладено в наступній редакції : " ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 509,00 грн. без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді , крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ -20%, всього з ПДВ -3 700,76 грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 342,00 грн. Всього до оплати за природний газ та послуги з його транспортування - 3 368,97 грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 4 042,76 грн.

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу ( п.5.5 Договору).

У розділі 6 Договору "Порядок та умови проведення розрахунків" сторони передбачили, що оплата за газ мала здійснюватись покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу (п. 6.1. Договору).

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

У п. 6.3. Договору сторони передбачили, що в платіжних дорученнях покупець (відповідач) повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Відповідальність сторін передбачено розділом 7 Договору, зокрема, у разі невиконання покупцем (відповідачем) пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.2. Договору).

Строк дії Договору, відповідно до п. 11.1., до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується наступними доказами:

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2012р. на загальну суму 1 964 791, 19 грн. за спожитий газ у жовтні 2012 року (а.с. 19);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2012р. на загальну суму 3 832 981, 90 грн. за спожитий газ у листопаді 2012р. (а.с. 20);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2012р. на загальну суму 6 593 172, 48 грн. за спожитий природний газ у грудні 2012р. (а.с. 21).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті коштів за спожитий газ у жовтні 2012- листопаді 2012року виконав, а за спожитий газ у грудні 2012 року виконав не в повному обсязі, у зв'язку з чии допустив заборгованість в сумі 4 550 000,00 грн.

Оскільки відповідач сплачував за переданий у власність природний газ з простроченням, позивач вимагає застосування правових наслідків порушення грошового зобов'язання шляхом стягнення пені в сумі 331 743, 18 грн., інфляційних нарахувань в сумі 32 307, 17 грн., 3% річних в сумі 149 376, 13 грн., 7% штрафу в сумі 393 573, 28 грн.

Відповідач визнає в повному обсязі наявність заборгованості перед позивачем на суму основного боргу, 3% річних з простроченої суми, однак інфляційні нарахування визнає на суму 14 195, 56 грн. Просить зменшити розмір пені та 7% штрафу на 80 %, одночасно просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01.05.2014р. з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи, здійснивши їх правову оцінку у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку частково задовольнити позов з огляду на наступне.

Грошовим, за змістом статей 524 , 533-535 , 622 ЦК України, є виражене в грошових одиницях ( національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( п.п.1.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.13року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" ( далі - Постанова № 14).

Умови Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу, правове регулювання якого передбачено главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач передав відповідачу імпортований природний газ в обсязі 421, 472 тис. куб. м. у жовтні 2012р., 822,222 тис. куб. м. у листопаді 2012р. та 1414,317 тис. куб. м. у грудні 2012р., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 12 390 945, 57 грн., натомість відповідач у встановлений Договором строк свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий природний газ виконав частково.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених судом обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 4 550 000, 00 грн. за отриманий природний газ у грудні 2012року є правомірною та підлягає задоволенню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, приписами ст.ст. 549-552, 611,625 ЦК України.

З врахуванням присів ст. 549, ч.2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші , є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку ( якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства) , інфляційні нарахування , та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пеня у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань визначена позивачем у твердій сумі на час подання позову і включена в ціну останнього, з якої сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

Як зазначалось раніше, пунктом 7.2. Договору передбачено, що за порушення строку оплати за фактично переданий газ, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується ( п.1.12 Постанови № 14).

Розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) та період її нарахування (не більше шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане) відповідають приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч.6 ст. 232 , ч. 2 ст. 343 ГК України.

Однак у п. 1.9. Постанови №14 роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 331 743, 18 грн. за період з 15.01.2013р. по 14.07.2013р.

Господарським судом самостійно здійснено розрахунок пені з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як вбачається із розрахунку позивача за період з 15.01.13р. по 27.01.13р. включно останнім пеня не нараховується, початком першого дня прострочення заборгованості визначено 28.01.13р. сума боргу 6 422 475, 39 грн., зокрема:

- з 28.01.13р. по 30.01.13р., 3 дні прострочення, сума боргу 6 422 475, 39 грн., сума пені становить 7 918, 12 грн.;

- з 31.01.13р. по 12.02.13р., 13 днів прострочення, сума боргу 6 122 475, 39 грн., сума пені становить 32 709, 12 грн.;

- з 13.02.13р. по 13.02.13р., 1 день прострочення, сума боргу 5 622 475, 39 грн., сума пені становить 2 310, 61 грн.;

- з 14.02.13р. по 17.02.13р., 4 дні прострочення, сума боргу 5 322 475, 39 грн., сума пені становить 8 749, 27 грн.;

- з 18.02.13р. по 19.02.13р., 2 дні прострочення, сума боргу 5 032 475, 39 грн., сума пені 4 136, 28 грн.;

- з 20.02.13р. по 20.02.13р., 1 день прострочення, сума боргу 4 955 485, 27 грн., сума пені 2 036, 50 грн.;

- з 21.02.13р. по 21.02.13р., 1 день прострочення, сума боргу 4 806 851, 49 грн., сума пені 1 975, 42 грн.;

- з 22.02.13р. по 30.06.13р., 129 днів прострочення, сума боргу 4 700 000, 00 грн., сума пені становить 246 460, 27 грн. ( оскільки позивачем за даний період пеню розраховано в сумі 246 331, 50 грн., господарський суд приймає її до уваги);

- 01.07.13р. по 14.07.13р., 14 днів прострочення, сума боргу 4 600 000, 00 грн., сума пені 22 936, 99 грн.

Загалом обгрунтованою до стягнення є пеня в сумі 329 103, 81 грн., у зв'язку з чим, суд відмовляє у стягненні 2 639,37 грн. пені як необгрунтованої.

Стосовно стягнення 3% річних з простроченої суми в розмірі 149 376, 13 грн.

З огляду на те, що ст. 625 ЦК України вміщена в розділ 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань , в тому числі, тих, що виникли з договору кредиту.

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання ( п.6.2 Постанови № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови № 14).

З врахуванням п.1.9 Постанови № 14, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування 3 % річних.

Господарським судом самостійно здійснено розрахунок 3% річних з простроченої суми за жовтень, листопад, грудень 2012 р, і зокрема.

За жовтень 2012р. початок прострочення платежу виникло з 14.11.2012р., однак позивачем взято початок прострочення відповідачем платежу з 15.11.2012р., що є правом позивача, тобто з 15.11.12р. по 18.11.12р. (а не 19.11.12р. як взято позивачем) сума боргу становила 1 150 321, 01 грн., 4 дні прострочення, сума 3% річних становить 377, 15 грн.;

- з 19.11.12р. по 19.11.12р., при цьому господарський суд вважає, що позивачем у своєму розрахунку допущено описку, тобто замість 19.11.12р. зазначено 20.11.12р., сума боргу 1 110 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 91, 01 грн.;

- з 20.11.12р. по 20.11.12р., сума боргу 1 050 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 86, 09 грн.;

- 21.11.12р. по 21.11.12р., сума боргу 860 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 70, 52 грн.;

- з 22.11.12р. по 22.11.12р., сума боргу 800 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 65, 60 грн.;

- з 23.11.12р. по 25.11.12р. , сума боргу 755 321, 01 грн., 3 дні прострочення, сума 3% річних становить 185, 73 грн.;

- з 26.11.12р. по 26.11.12р., сума боргу 733 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 60, 11 грн.;

- з 27.11.12р. по 27.11.12р., сума боргу 608 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 49, 86 грн.;

- з 28.11.12р. по 28.11.12р., сума боргу 518 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 42, 49 грн.;

- з 29.11.12р. по 29.11.12р., сума боргу 268 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 21, 99 грн.;

- з 30.11.12р. по 02.12.12р., сума боргу 222 321, 01 грн., 3 дні прострочення, сума 3% річних становить 54, 67 грн.;

- з 02.12.12р. по 03.12.12р., сума боргу 192 321, 01 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 15, 76 грн.;

- з 04.12.12р. по 05.12.12р., сума боргу 152 321, 01 грн., 2 дні прострочення, сума 3% річних становить 24, 97 грн.;

- з 06.12.12р. по 09.12.12р., сума боргу 102 321, 01 грн., 4 дні прострочення, сума 3% річних становить 33, 55 грн.

Загалом за жовтень 2012р. сума 3% річних становить 1 179, 50 грн.

За листопад 2012р. 3% річних сума боргу становила 3 325 302, 91 грн., 14.12.12р. не приймає у початку нарахування 3% річних, що є правом позивача, зокрема.

- з 15.12.12р. по 16.12.12р., сума боргу 3 325 302, 91 грн., 2 дні прострочення, сума 3% річних становить 545, 13 грн.;

- з 17.12.12р. по 17.12.12р., сума боргу 3 125 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 256, 17 грн.;

- з 18.12.12р. по 18.12.12р. сума боргу 2 995 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 35 річних становить 245, 52 грн.;

- з 19.12.12р. по 19.12.12р., сума боргу 2 695 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 220, 93 грн.;

- з 20.12.12р. по 20.12.12р., сума боргу 2 595 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 212, 73 грн.;

- з 21.12.12р. по 23.12.12р., сума боргу 2 435 302, 91 грн., 3 дні прострочення, сума 3% річних становить 598, 84 грн.;

- з 24.12.12р. по 24.12.12р., сума боргу 2 295 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 188, 14 грн.;

- з 25.12.12р. по 25.12.12р., сума боргу 2 140 302, 92 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 175, 43 грн.;

- з 26.12.12р. по 26.12.12р., сума боргу 1 960 302, 96 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 160, 68 грн.;

- з 27.12.12р. по 27.12.12р., сума боргу 1 710 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 140, 19 грн.;

- з 28.12.12р. по 30.12.12р., сума боргу 1 470 302, 91 грн., 3 дні прострочення, сума 3% річних становить 361, 55 грн.;

- з 31.12.12р. по 07.01.13р., сума боргу 1 470 302, 91 грн., 8 днів прострочення, сума 3% річних становить 966, 44 грн.;

- з 08.01.13р. по 08.01.13р., сума боргу 270 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 22, 22 грн.;

- з 09.01.13р. по 09.01.13р., сума боргу 220 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 18, 11 грн.;

- з 10.01.13р. по 10.01.13р. сума боргу 109 302, 91 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 08, 98 грн.;

- з 11.01.13р. по 13.01.13р. сума боргу 29 302, 91 грн., 3 дні прострочення, сума 3% річних становить 07, 23 грн.

Загалом за листопад 2012 року сума 3% річних становить 4 128, 29 грн.

За грудень 2012р. позивачем вірно визначено початок прострочення заборгованості, - 15.01.13р., станом на 14.01.13р. борг значився 6 422 475, 39 грн., відтак:

- з 15.01.13р. по 30.01.13р., сума боргу 6 422 475, 39 грн., 16 днів прострочення, сума 3% річних становить 8 446, 00 грн.;

- з 31.01.13р. по 12.02.13р., сума боргу 6 122 475, 39 грн., 13 днів прострочення, сума 3% річних становить 6 541, 82 грн.;

- з 13.02.13р. по 13.02.13р., сума боргу 5 622 475, 39 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 462, 12 грн.;

- з 14.02.13р. по 17.02.13р., сума боргу 5 322 475, 39 грн., 4 дні прострочення, сума 3% річних становить 1 749, 85 грн.;

- з 18.02.13р. по 19.02.13р., сума боргу 5 032 475, 39 грн., 2 дні прострочення, сума 3% річних становить 827, 26 грн.;

- з 20.02.13р. по 20.02.13р., сума боргу 4 955 485, 27 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 407, 30 грн.;

- з 21.02.13р. по 21.02.13р., сума боргу 4 806 851, 49 грн., 1 день прострочення, сума 3% річних становить 395, 08 грн.;

- з 22.02.13р. по 30.06.13р., сума боргу 4 700 000, 00 грн., 129 днів прострочення, сума 3% річних становить 49 832, 88 грн.;

- з 01.07.13р. по 22.07.13р., сума боргу 4 600 000, 00 грн., 22 дні прострочення, сума 3% річних становить 8 317, 81 грн.;

- з 23.07.13р. по 16.01.14р., сума боргу 4 550 000, 00 грн., 178 днів прострочення, сума 3% річних становить 66 567, 12 грн.

Загалом за грудень 2013р. 3% річних з простроченої суми становить 143 547, 24 грн.

Таким чином загальна сума 3% річних з простроченої суми становить 148 855, 03 грн. проти заявленої позивачем суми 149 376, 13 грн., тому суд відмовляє у задоволенні 3% річних з простроченої суми в розмірі 521, 10 грн.

Стосовно заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в сумі 32 307, 17 грн. , господарський суд зазначає наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів ( п.3.1 Постанови № 14).

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція (абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Остаточний розрахунок за листопад 2012 року відповідач мав здійснити до 14.12.2012року. Станом на 31.12.2012р. сума боргу становила 1 470 302,91 грн., а місяць за який береться індекс інфляції - січень 2013року - 100,2 . Інфляційні нарахування - 2 940,60 грн. У стягненні 3 710,01 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Остаточний розрахунок за грудень 2012 року відповідач мав здійснити до 14.01.13року. Станом на 31.01.13року сума боргу становила 6 122 475, 39 грн., а період , за який розраховуються інфляційні - лютий - грудень 2013року, середній індекс інфляції 100,295581. Інфляційні нарахування - 18 096, 87 грн. У 7 559, 69 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Стосовно стягнення 7% штрафу в сумі 393 573, 28 грн. господарський суд зазначає наступне.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011, постанова ВСУ від 06.11.13року за позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк").

Судом встановлено, що станом на 14.02.13р. існувала сума боргу в розмірі 5 322 475, 39 грн., відповідно до п. 7.2. Договору, це є 31 день прострочення із якої розраховуються сума штрафу, відтак - 5 322 475, 39 грн. х 7% = 372 573, 28 грн. проти заявленої позивачем 393 573, 28 грн., яку розраховано із суми боргу 5 622 475,39грн. станом на 13.02.13року ( 30 календарний день прострочення).

З урахуванням наведеного, господарський суд в стягненні 21 000, 00 грн. штрафу відмовляє.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу на 80% суд прийшов до висновку про часткове його задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування поданого клопотання про зменшення розміру пені та 7% штрафу, представник відповідача посилається на наступне:

1) відсутність надання позивачем доказів щодо збитків у зв'язку з неналежним виконанням даного договору, що суперечить ч.2 ст. 4-3, ст.ст. 33, 34 ГПК України;

2) майновий стан підприємства, зокрема, станом на 01.02.14р. підприємству залишається невідшкодованою різниця в ціні, в тому числі:

- різниця в тарифах на тепло, яке виробляється, транспортується та постачається населенню складає - 8426, 37 тис. грн.;

- різниця в тарифах на тепло, яке виробляється, транспортується та постачається бюджетним установам складає - 7342, 51 тис. грн.;

- госпрозрахунковим установам складає - 7890, 74 тис. грн.

3) дебіторська заборгованість підприємства станом на 01.03.14р. складає 19829,7 тис. грн.

4) процедура примусового стягнення призведе до зупинки роботи підприємства через арешт рахунків органами ДВС, несплати поточного споживання природного газу, припинення або обмеження до техмінімуму споживання природного газу, що може мати наслідком техногенну катастрофу під час триваючого опалювального сезону 2013-2014р.р.

5) причинами несвоєчасності розрахунків викликані в першу чергу невідповідністю тарифів на централізоване теплопостачання, яке відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" регулює державний орган.

На підтвердження скрутного фінансового становища представником відповідача надано суду копії балансу підприємства на 31.12.2013р., довідкою від 05.03.14р. за №287 про різницю в тарифах за 2010-2014р.р., довідкою №288 від 05.03.14р. про заборгованість.

Судом приймається до уваги, що за умовами укладеного договору придбаний газ призначався виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які були кінцевими споживачами та наразі є дебіторами відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд зменшує розмір пені та 7% штрафу на 50%.

Стосовно заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду до 01.05.2014р. господарський суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство теплопостачання (м. Коростень) здійснює діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, забезпечення житлового фонду, підприємств, організацій, установ тепловою енергією та гарячою водою, інше.

Попри те, що зобов'язання з оплати газу на умовах даного Договору виникли у боржника, опосередковано його виконання покладається і на споживачів теплової енергії, які, в свою чергу, допускають порушення зобов'язань щодо її оплати підприємству.

У частині 3 ст. 31 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

У ч.ч. 4 та 5 цієї статті обумовлено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Відповідач зазначає, що за січень 2014р. різниця і ціні між затвердженими тарифами та фактичними витратами по всім групам споживачів з становить 2052 тис. грн.

У статті 20 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання" визначено, що тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012р., № 167 від 20.03. 2013 р., № 30 від 29 січня 2014 р. № 30 Порядок та умови визначають механізми надання у 2012-2014 роках субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція).

Відповідно, субвенція з з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася підприємством бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами не надається.

З врахуванням вищевикладеного, господарський суд ухвалює задовольнити заяву відповідача Комунального підприємства теплозабезпечення (м. Коростень) в частині надання відстрочки виконання рішення суду до 31.04.2014р. включно, тобто на період опалюваного сезону.

Витрати щодо сплати судового збору, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін спору пропорційно. При цьому , на відповідача покладається витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору за позовними вимогами про стягнення пені та штрафу, незважаючи на зменшення їх розміру на 50 % (п.4.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України").

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, ст. 82, п. п. 3, 6 ч.1 ст. 83, ст. ст. 84-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50% із суми пені 329 103, 81 грн. до суми 164 551, 90 грн.

3. Зменшити розмір штрафу на 50% із суми штрафу 372 573, 28 грн. до суми 186 286, 64 грн.

4. Стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення м. Коростень (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Кірова, 8-а, ідентифікаційний код 31871157) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720):

- 4 550 000, 00 грн. основного боргу;

- 164 551, 90 грн. пені;

- 186 286, 64 грн. штрафу;

- 18 096, 87 грн. інфляційних нарахувань;

- 148 855, 03 грн. 3% річних;

- 72 566,14 грн. судового збору.

Видати наказ.

5. Відмовити у стягненні 167 191,27 грн. пені, 207 286,64 грн. штрафу, 11 269,70 грн. інфляційних нарахувань, 521, 10 грн. 3% річних з простроченої суми.

6.Відстрочити виконання рішення суду у справі №906/106/14 строком до 31.04.2014р. включно.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.03.2014року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2 - позивачу ( рек. з повід.), 3 - відповідачу ( простою)