Постанова № 37522093, 12.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року 12:58Справа № 808/8398/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 19.09.2013 за № 0000852211,

за участю представників:

від позивача - Половньової Л.М. (дов. № 05/47 від 13.01.2014 року),

Корохової Н.М. (дов. № 05/05 від 03.01.2014 року),

від відповідача - Лабура М.Г. (дов. № 2457/8 від 03.09.2013 року), -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приазовкурорт» (далі позивач, ПАТ «Приазовкурорт») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі відповідач, далі Бердянська ОДПІ), в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача №0000852211 від19.09.2013 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 120336 грн. 80 коп.

Позивач вважає у позові, що відповідач у акті позапланової виїзної перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2014, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, безпідставно дійшов висновку про несвоєчасне оприбуткування готівки в сумі 2618 грн. 36 коп. та не оприбуткування готівки в сумі 21455 грн., оскільки ці грошові кошти були своєчасно та у повному обсязі обліковані та оприбутковані до головно каси.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у позові та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову. Під час надання суду пояснень та у своїх письмових запереченнях на позов (вх.№48594 від 11.11.2013) представник позивача обґрунтував свою позицію висновками акту перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2014.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

На підставі наказів №525 від 24.07.2013 та №620 від 08.08.2013 Бердянською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Приазовкурорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 30.06.2013. За наслідками цієї перевірки відповідачем був складений акт перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2014.

Згідно п. 2 висновків акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ «Приазовкурорт» п. 9 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в частині відсутності 7 фіскальних звітних чеків, та п. 2.6 глави 2 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 за №637, в частині несвоєчасності оприбуткування готівки в сумі 2618 грн. 36 коп. та не оприбуткування готівки в сумі 21455 грн.

Не погоджуючись із таким висновком контролюючого органу, 09.09.2013 позивач звернувся до Бердянської ОДПІ із письмовими запереченнями на акт перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2014, у яких зокрема просив скасувати п. 2 висновків акту перевірки. Однак, за результатами розгляду цих заперечень Бердянська ОДПІ відмовила позивачу у задоволенні його вимог та залишила висновку акту перевірки без змін.

09 вересня 2013 року, на підставі акту перевірки №039/08-22-22-01/02647763 від 29.08.2014, Бердянською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0000852211 про нарахування ПАТ «Приазовкурорт» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 120366 грн. 80 коп.

Не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов'язання, 28.10.2013 ПАТ «Приазовкурорт» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000852211 від 09.09.2013.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що висновок про порушення позивачем вимог законодавства обґрунтований у акті перевірки тим, що під час перевірки КОРО №082200306р/6/1109 встановлено, що відповідно до контрольної стрічки за 30.01.2012 загальна сума розрахунків становить 1154 грн. 97 коп., але згідно розділу 2 книги обліку готівка в сумі 1154 грн. 97 коп. була оприбуткована в КОРО 31.01.2013. Також, під час перевірки було встановлено, що відповідно до контрольної стрічки за 10.05.2013 загальна сума розрахунків становила 1463 грн. 39 коп., але згідно розділу 2 книги обліку готівка в сумі 1463 грн. 39 коп. оприбуткована в КОРО лише 11.05.2013.

Разом з цим, контролюючий орган при перевірці КОРО №0822004556р/3532 встановив, що з 02.07.2012 по 25.06.2013 включно, відповідно до контролюючих стрічок та фіскальних звітних чеків на господарській одиниці проводилися готівкові розрахунки, але розділ 2 книги обліку не заповнювався. Такі дії, на думку контролюючого органу, призвели до порушення п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 за №637, а саме за період з 02.07.2012 по 25.06.2013 включно не здійснено своєчасного обліку зазначених готівкових коштів (у день їх одержання) у повній сумі їх фактичних надходжень, у книзі обліку розрахункових операцій №0822004556р/3532 на підставі фіскальних чеків РРО шляхом внесення відповідних записів згідно із фіскальними звітними чеками - Z звітами на загальну суму 21455 грн.

Окрім цього, під час перевірки було з'ясовано, що при перевірці книг обліку розрахункових операцій №0822004308р/1/3284 та №0822003506р/6/1109 відсутні сім щоденних фіскальних звітних чеків, а саме за 17.08.2012, 18.08.2012, 20.08.2012, 19.09.2012, 27.06.2013, 30.01.2013 та 10.05.2013.

Згідно п. 2.6 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000 (який діяв на час проведення перевірки та винесення спірного рішення), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Таким чином, оскільки готівкові розрахунки були проведені позивачем із застосуванням РРО, що зокрема підтверджується копіями Z-звітів, оприбуткування готівки є здійсненням в тому числі обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій. В свою чергу порядок ведення КОРО, передбачений главою 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, п. 7.5 якого передбачає необхідність підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, чого в даному випадку не було виконано позивачем. Тобто порушення позивачем порядку ведення книги ОРО і є в свою чергу порушенням у вигляді не оприбуткування готівки.

Зазначеним п. 7.5 наведеного Положення також визначено, що використання книги ОРО передбачає у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій, що спростовує вчинення представниками позивача дій стосовно складання актів про розрядження акумуляторної батареї РРО.

Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Відповідно до пп. 2, 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини 1, 2 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій пункту 1 Указу № 436/95).

Зазначена правова позиція висловлена і Верховним судом України у постановах від 15 жовтня 2013 року № 21-247а13 та від 02 квітня 2013 року по справах № 21-439а12, № 21-76а13.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи відповідачем доведена правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов