Рішення № 37521330, 05.03.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-207-14

(№ 760-22309-13-ц)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05. 03. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Бобровник О.В.

при секретарі: Волковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що в січні 2011 року між ним та відповідачем було укладено договір позики у вигляді письмової розписки.

Відповідно до умов договору відповідач позичив у позивача 36100 дол. США, які мав повернути до кінця 2011 року.

Позивач зазначає, що відповідач вчасно запозичені гроші не повернув, від дати обумовленого строку повернення грошей минуло півтора роки.

В зв'язку із зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики в сумі 36100 дол. США, відсотки за користування грошима в сумі 30 060,24 грн. та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання в сумі 12024 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справу у відсутність позивача в якій також зазначив, що не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.

Суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у її відсутність, оскільки неявка відповідача не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду. У разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17. 01. 2011 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 гроші в борг в сумі 36100 дол. США, що підтверджується копією розписки відповідача, яка міститься в матеріалах справи.

Із зазначеної розписки вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язався повернути борг ОСОБА_1 до кінця 2011 року.

Встановлено, що відповідач вчасно запозичені гроші позивачу не повернув, від дати обумовленого строку повернення грошей минуло півтора роки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем у повному обсязі, передавши останньому грошові кошти в сумі, визначеній договором позики.

Однак, у встановлений договором строк, відповідач не повернув позивачу борг, тим самим порушивши умови надання позики.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 17. 01. 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув у встановлений договором строк суму позики позивачу, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 17. 01. 2011 року в сумі 36100 дол. США.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача відсотки за користування грошима в сумі 30 060,24 грн. та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання в сумі 12024 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, якщо договором не встановлений розмір процентів за користування позикою, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку наданого позивачем, сума відсотків за користування грошима становить 30 060,24 грн., 3% річних за прострочку виконання зобов'язання становить 12024 грн.

Вказаний розрахунок сторонами у справі не оспорювався, а тому він може бути прийнятим судом до уваги при вирішенні даної справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відсотки за користування грошима в сумі 30 060,24 грн. та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання в сумі 12024 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 3441 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 625, 638, 1046, 1047-1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27-30, 57-60, 88, 197, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 17. 01. 2011 року в сумі 36100 дол. США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відсотки за користування грошима в сумі 30 060,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочку виконання зобов'язання в сумі 12024 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 3441 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: