Вирок № 37520949, 07.03.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

07.03.2014 Справа №359/1745/14-к

Провадження №1-кп/359/122/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 березня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Постемського А.В., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №42014110100000007 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Переяслав -Хмельницький, Київської області, громадянина України, працюючого на посаді директора КП «Мартусівка», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 відповідно до Рішення 21 сесії четвертого скликання Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 03 червня 2013 року №260-21 ІV по теперішній час перебуває на посаді директора підприємства, що знаходиться за юридичною адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 2.

Відповідно до Статуту КП «Мартусівка», директор здійснює управління поточною діяльністю Підприємства, вирішує всі питання діяльності Підприємства, видає довіреності, здійснює найм на роботу та звільняє з роботи працівників, видає обов'язкові для виконання всіма працівниками накази та розпорядження, має право першого підпису фінансових документів, відповідає за діяльність Підприємства в цілому, має право розпоряджатися коштами та майном товариства, затверджує кошториси витрат, встановлює надбавки працівникам.

Директор КП «Мартусівка» ОСОБА_1 не виплатив заробітну плату працівникам підприємства, а саме ОСОБА_2 у грудні 2013 року не виплачено 470 грн. 59 коп., у січні 2014 року - 609 грн. 00 коп., таким чином загальна сума заборгованості становить 1079 грн. 59 коп. ОСОБА_3 у грудні 2013 року не виплачено 2998 грн. 80 коп., у січні 2014 року - 2998 грн. 80 коп., таким чином загальна сума заборгованості становить 5997 грн. 60 коп.

Таким чином, у КП «Мартусівка» за період з грудня 2013 року по січень 2014 року утворилась заборгованість перед працівниками більш ніж за один місяць у загальній сумі 7 077 грн. 19 коп.

В період з грудня 2013 року по січень 2014 року на рахунок КП «Мартусівка» надійшло 27 757 грн. 00 коп. Із них 2 357 грн. 00 коп. витрачено на податки, 15 885 грн. 00 коп. витрачено на інші видатки (закупівля матеріалів, ремонт обладнання та інше), на виплату заробітної плати за попередні періоди використано 8 668 грн. 13 коп. На погашення заборгованості по виплаті заробітної плати вищевказаним працівникам з грудня 2013 року по січень 2014 року нічого не витрачено.

Директор КП «Мартусівка» ОСОБА_1 достовірно знаючи, що в період з грудня 2013 року по січень 2014 року на розрахунковий рахунок підприємства надходили кошти, однак він в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 97, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», не спрямував отриманий прибуток на оплату праці, умисно не виплативши заробітну плату працівникам.

Директор КП «Мартусівка» ОСОБА_1 мав реальну можливість та законні підстави погасити існуючу заборгованість перед працівниками підприємства по заробітній платі.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились в безпідставній невиплаті заробітної плати працівникам підприємства КП «Мартусівка» більш як на один місяць, правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 175 КК України. Вчинення ОСОБА_1 указаного кримінального правопорушення найшло своє підтвердження і під час розгляду даного кримінального провадження в суді.

Розгляд справи по суті відбувся у підготовчому судовому засіданні зважаючи на вимоги ст. 314 КПК України, заявлене клопотання обвинуваченого, прокурора та потерпілих під час підготовчого судового засідання. Вказані обставини не порушують прав обвинуваченого та інших осіб, оскільки останній проти цього не заперечував.

27 лютого 2014 року в даному кримінальному провадженні між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено угоду про примирення між потерпілими та підозрюваним відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про примирення між потерпілими та підозрюваним від 27 лютого 2014 року потерпілі та підозрюваний виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.175 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про примирення між потерпілими та підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному злочині та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

В угоді про примирення між потерпілими та підозрюваним сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.175 КК України у виді штрафу у розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 69 КК України, не застосовується додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, з урахуванням особи підозрюваного, та наявності пом'якшуючих, відсутність обтяжуючих обставин, повної сплати заборгованості по заробітній платі потерпілим, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого.

Суд вважає, що згідно вимог ч.2 ст.65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні злочину, який йому інкримінується, і передбачений ч. 1 ст. 175 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про примирення підтримав та просив її затвердити. Судом встановлено, що заборгованість з заробітної плати сплачена потерпілим, претензій останні до обвинуваченого з цього приводу не мають.

У судовому засіданні потерпілі угоду про примирення підтримали та просили її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з'ясовано, що потерпілі цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься злочинів не великої тяжкості, оскільки санкція ч.1 ст.175 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до двох років, що дає можливість підписання даної угоди. Зміст угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Згідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним, чи обвинуваченим, може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування не встановлено.

При перевірці угоди про примирення між потерпілими та підозрюваним на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.175 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст.175 КК України.

Розмір штрафу відповідає мінімальному розміру, визначеному загальною частиною КК України та вимогам ст.ст. 53, 65, 69 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 угода про примирення і призначення обвинуваченому, узгоджене сторонами, покарання підлягає затвердженню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази у судовому провадженні відсутні. Про них не заявили і сторони судового провадження в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 394, 473-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про примирення від 27.02.2014 року, укладену в кримінальному провадженні №42014110100000007 від 19.02.2014 року, укладену між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача:УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004) без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк