Рішення № 37520410, 06.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.14р. Справа № 904/310/14

За позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ в особі позивача Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ

до Публічного акціонерне товариство "Дніпропетровський завод мінеральних добрив", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 422 462,16 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

Прокурор: Ягольник Г.В.

від позивача: Нікуліна К.О. - представник (дов. № 2 від 13.01.2014 року)

від відповідача: Снітько Е.В. - представник (дов. № 10-01/28 выд 16.01.2014 року)

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі позивача Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мінеральних добрив" про стягнення заборгованості за договором № 77-39/06-03 від 01.01.2013 року у сумі 307 402,87 грн. за період з вересень-листопад 2013 року, з яких:

- 291 192,74 грн. - заборгованість за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж;

- 11 159,56 грн. - заборгованість з компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 851,00 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 3 687,67 грн. - пені, нарахованих за прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 511,90 грн. - втрат від інфляції, які виникли через прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача № 77-39/06-03 від01.01.2003 року в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.02.2014 року.

04.02.2014 року прокурор надав у судовому засіданні заяву, в якій зазначає, що відповідачем частково оплачено суму боргу у розмірі 40 000,00 грн. та просить суд збільшити розмір позовних вимог на 155 059,29 грн. за рахунок збільшення періоду, за який виникла заборгованість та стягнути з відповідача:

- 397 045,86 грн. - заборгованість за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж;

- 13 987,84 грн. - заборгованість з компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 1 804,00 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 7 817,22 грн. - пені, нарахованих за прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- 1 807,24 грн. - втрат від інфляції, які виникли через прострочення платежу за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та компенсації перетікань реактивної електричної енергії;

- судові витрати покласти на відповідача.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 04.02.2014 року на 20.02.2014 року.

20.02.2014 року представник позивача надав пояснення, в яких зазначає, що 30.01.2014 та 14.02.2014 року відповідачем було частково погашено заборгованість на суму 103 152,98 грн.

20.02.2014 року представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне. Приватне акціонерне товариство «Дніпровський завод мінеральних добрив» на виконання умов договору № 77-39/06-03 від 01.01.2003 постійно сплачує плату за спільне використання електромереж. Так 30.01.2014 було сплачено на користь ДНВП «Цирконій» 88 152,98 грн., а 14.02.2014 - 15 000 грн., разом - 103 152,98 грн. Таким чином, розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, викладені позивачем не відповідають дійсності.

Крім того, ПАТ «ДЗМД» протягом майже всього 2013 року та до сих пір знаходиться в простої, виробництво підприємства зупинено внаслідок блокади морських портів та залізничних перевезень в Сирії, звідки підприємство відповідача отримує сировину. З огляду на вказане, відповідно до п. 8.3.1 договору, строки виконання обов'язків сторін повинні бути перенесені на час дії форс-мажорних обставин. Отже, ПАТ «ДЗМД» протягом строку простою виробництва мало можливість не сплачувати за надані послуги, проте по мірі можливості проводить періодичні сплати.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003 між Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій" (основний споживач) та Закритим акціонерним товариством "Дніпропетровський завод мінеральних добрив" (субспоживач) було укладено договір № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача (а.с.16).

Відповідно до пункту 1.1 договору основний споживач зобов'язується забезпечити передачу в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, приєднаним до електричних мереж основного споживача, здійснюється згідно з вимогами ПБЕ та ПКЕЕ. У разі порушення субспоживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються основним споживачем розрахунковим шляхом.

Згідно з пунктом 7.2 договору кількість активної електроенергії, прийнятої субспоживачем через мережі основного споживача, а також доведена потужність, відіймається від загального обліку активної електроенергії і потужності, яка надійшла в мережі основного споживача.

Відповідно до пункту 7.3 договору до кількості прийнятої субспоживачем електроенергії додаються втрати в трансформаторах основного споживача 154/10 кВ, які розподіляються пропорційно спожитої активної електроенергії. У разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж основного споживача та субспоживача обсяг спожитої електричної енергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показів розрахункових засобів обліку на величину розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансфоматорів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Пунктом 4.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 17 від 01.03.2009 року встановлено, що субспоживач зобов'язаний здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж основного споживача та за перетоки реактивної електроенергії за розрахунковий період. До рахунку на відшкодування витрат з утримення технологічних електричних мереж основний споживач надає фактичні витрати, повязані з з їх утриманням та внесені на одиницю спожитої електричної енергії усіма споживачами. Остаточна оплата рахунків здійснюється до 10 числа місяця, який слідує за розрахунковим періодом.

Цей договір укладається на термін до 31.12.2003 року і набирає чинності з дня його підписання (пункт 10.4 договору).

Сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 01.01.2004 року, в якій сторони дійшли згоди викласти п. 5.2 договору у наступній редакції: "Цей договір укладається на термін до 31.12.2004 року і набирає чинності з дня його підписання".

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2004 року сторони встановили потужність підприємств, приєднаних до електромереж основного споживача (а.с.23).

Додатковими угодами № 3 від 01.09.2004 року, № 4 від 30.12.2004 року, № 5 від 01.03.2005 року, № 6 від 01.04.2005 року, № 7 від 01.05.2005 року, № 8 від 01.07.2005 року, № 9 від 01.11.2005 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.24-26,32).

Відповідно до додаткової угоди № 10 від 05.12.2005 року сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії даного договору до 31.12.2006 року (а.с.33) та згідно з додатковою угодою № 11 від 15.12.2006 року сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії даного договору до 31.12.2007 року (а.с.34).

Додатковою угодою № 12 від 01.01.2007 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року.

Додатковою угодою № 14 від 01.01.2008 року продовжено термін дії договору до 31.12.2008 року.

Додатковими угодами № 15 від 01.07.2008 року, № 15/1 від 05.01.2009 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.35).

Додатковою угодою № 16 від 01.01.2009 року продовжено термін дії договору до 31.12.2009 року.

Додатковими угодами № 17 від 01.03.2009 року, № 18 від 07.12.2009 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.37).

Додатковими угодами № 19 від 30.12.2009 року продовжено термін дії договору до 31.12.2010 року, № 21 від 01.04.2011 року продовжено термін дії договору до 01.04.2011 року, № 22 від 30.12.2011 року продовжено термін дії договору до 31.03.2012 року (а.с.38).

Додатковими угодами № 23 від 27.02.2012 року, № 24 від 20.03.2012 року, № 25 від 04.04.2012 сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.39-40).

Додатковими угодами № 26 від 30.03.2012 року продовжено термін дії договору до 30.04.2012 року, № 27 від 30.04.2012 року продовжено термін дії договору до 31.05.2012 року, № 28 від 31.05.2012 року продовжено термін дії договору до 31.07.2012року, № 30 від 01.08.2012 року продовжено термін дії договору до 31.12.2012 року (а.с.41-42).

Додатковими угодами № 34 від 01.10.2012 року, № 35 від 01.11.2012 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.44-45).

Додатковими угодами № 38 від 14.01.2013 року продовжено термін дії договору до 31.12.2013 року.

Додатковою угодою № 39 від 14.01.2013 року сторонами були внесені зміну до договору № 77-39/06-03 про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача від 01.01.2003 року (а.с.46).

Перелік міст встановлення електролічильників, по яким проводиться облік спожитої електроенергії ЗАТ "ДЗМД", затверджений додатком № 4 до договору (а.с. 20).

Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій" надані послуги відповідачу з передачі електричної енергії електричними мережами основного споживача, про що складені акти приймання-передачі електроенергії:

- від 30.09.2013 року - 1 688 413 кВт.час;

- від 31.10.2013 року - 776 518 кВт.час;

- від 30.11.2013 року - 408 908 кВт.час;

- від 31.12.2013 року - 446 463 кВт.час (а.с.50-52,74).

Позивачем були виставлені рахунки на оплату:

- рахунок-фактура № 682 від 30.09.2013р. на суму 104 808,52 грн.;

- рахунок-фактура № 747 від 31.10.2013р. на суму 118 461,00 грн.;

- рахунок-фактура № 816 від 30.11.2013р. на суму 129 445,10 грн.;

- рахунок-фактура № 728 від 31.10.2013р. на суму 7 631,22 грн.;

- рахунок-фактура № 795 від 30.11.2013р. на суму 3 528,34 грн.;

- рахунок-фактура № 852 від 31.12.2013р. на суму 145 853,12 грн.;

- рахунок-фактура № 878 від 31.12.2013р. на суму 2 828,28 грн. (а.с.53-57,72-73).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за послуги зі спільного використання технологічних електричних мереж та за перетікання реактивної електричної енергії становить 411 033,70 грн.

Прокурор посилається на обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати у встановлений договором строк вартості наданих послуг з передачі електричної енергії, що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

З огляду на умови договору (п. 4.1. договору), строк оплати за надані послуги з передачі електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії за спірний період є таким, що настав.

В ході судового розгляду, відповідач частково сплатив надані послуги з передачі електричної енергії у сумі 103 152,98 грн.

Тому, відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Доказів оплати у сумі 319 309,18 грн. за спірний період за надані послуги з передачі електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії відповідач не надав.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача за період вересень-грудень 2013 року борг з оплати за надані послуги у сумі 293 892,88 грн. та за перетікання реактивної електричної енергії складає 13 987,84 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 11.10.2013 року по 27.01.2014 року у сумі 7 817,22 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.2.1. договору за внесення платежів, передбачених п.4.1. договору з порушенням термінів розрахунків по договору, субспоживач сплачує основному споживачу пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.70), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 7 817,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховані 3 % річних за період з 11.10.2013 року по 27.01.2014 року у сумі 1 804,00 грн. та інфляційні втрати за період жовтень 2013 - січень 2014 у сумі 1 807,24 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.69,71), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 1 804,00 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 807,24 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо настання форс-мажорних обставин, з огляду на наступне.

Пунктом 8.3.2 договору встановлено, що достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є довідка, видана торгово-промисловою палатою України або другою компетентною нейтральною організацією.

Відповідачем до суду не надано належних доказів про настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки відповідач частково сплатив суму боргу після порушення провадження у справі, тому судовий сбір у сумі покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглійський район, пр. Аношкіна, 179, ідентифікаційний код 31980517) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, ідентифікаційний код 25012091) заборгованість за послуги з передачі електричної енергії у сумі 293 892,88 грн., заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 13 987,84 грн., 3 % річних у сумі 1 804,00 грн., пеню у сумі 7 817,22 грн., інфляційні втрати у сумі 1 807,24 грн., про що видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 103 152,98 грн. припинити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод мінеральних добрив" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглійський район, пр. Аношкіна, 179, ідентифікаційний код 31980517) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) судовий збір у сумі 8 449,24 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.03.2014 р.

Суддя Я.С. Золотарьова