Ухвала суду № 37520106, 27.02.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2486/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковтюк В.О.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (відповідач) про зобов'язання зняти автомобіль "Фольксваген", 2001 року випуску (кузов НОМЕР_2) з обліку (далі - Автомобіль) та надати дозвіл на перереєстрацію його в органах Державтоінспекції на ОСОБА_2.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04. грудня 2013 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його позов.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апелянт зазначив, що батько позивача ОСОБА_3 як інвалід І групи Великої Вітчизняної війни отримав Автомобіль в якості гуманітарної допомоги відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 08.09.97р. №999, який діяв на момент прийняття рішення про надання Автомобіля (далі - Порядок 1997р.), на підставі наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької облдержадміністрації №112 від 10.08.06р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

На момент отримання Автомобіля, вказані правовідносини регулювались Порядком 1997р., пункт 37 якого передбачав передачу автомобіля після смерті інваліда членам його сім'ї та зняття з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, в якому інвалід перебував на обліку як власник транспорту.

А тому, відповідач безпідставно та всупереч ст.58 Конституції України відмовив у перереєстрації Автомобіля, посилаючись на Порядок 2006р., а суд першої інстанції не надав вказаній обставині належної правової оцінки. У зв'язку із чим апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та позов задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Враховуючи викладене, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів визнала за можливе здійснювати апеляційний розгляд за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 10.08.06р. №112 згідно із висновком обласної медико-соціальної експертної комісії та протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги КМ України ОСОБА_3, інваліду І групи Великої Вітчизняної війни, мешканцю АДРЕСА_1 видано Автомобіль як гуманітарна допомога з правом передачі керування сину ОСОБА_2 (а.с.5).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 23 серпня 2006р. транспортний засіб «VOLKSWAGEN» моделі PASSAT 2001 року кузов НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1 на ОСОБА_3 (долучено в судовому засіданні).

Свідоцтвом про смерть, виданого 09 червня 2010 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_3 (а.с.10).

29 вересня 2013 року ОСОБА_2 направив звернення на адресу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про зняття з обліку Автомобіля для перереєстрації на ім'я ОСОБА_2, як члена сім'ї померлого, який проживав разом з ним (а.с.12).

04 листопада 2013 року Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної адміністрації надав відповідь на звернення позивача, в якій зазначив, що у відповідача відсутні законні підстави для перереєстрації Автомобіля, який отримав ОСОБА_3 (батько позивача), через органи соціального захисту населення (а.с.13).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із його необгунтованості.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року №999 (у редакції чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля інваліду), яким передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо помилковості позиції позивача, оскільки відповідач відмовляючи позивачу у знятті з обліку та перереєстрації Автомобіля, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п.2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У справі, яка розглядається, такою подією (фактом) є смерть інваліда ОСОБА_3

Порядок 1997 року був затверджений у зв'язку з прийняттям законів України: від 22 грудня 1995 року № 488 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та від 6 червня 1996 року № 230 "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - з метою впорядкування забезпечення автомобілями різних категорій інвалідів і спрямований на захист інтересів інвалідів.

Дійсно, згідно із п.37 Порядку 1997 року (у редакції, чинній на час прийняття рішення про надання спірного автомобіля інваліду) після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безоплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.

Однак, відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тобто, визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Частиною четвертою ст. 4 ЦК України визначено, що актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Порядок 1997 року був визнаний таким, що втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999.

Таким чином, після смерті інваліда, який помер у 2010 році, питання про належність Автомобіля, отриманого ним в якості гуманітарної допомоги, повинно вирішуватись на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті інваліда.

У справі, яка розглядається, таким нормативно-правовим актом є Порядок від 19 липня 2006 року. Відповідно до пункту 41 якого (у редакції, чинній на час смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1) автомобіль, отриманий інвалідом як гуманітарна допомога, після його смерті повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

Питання про належність спірного автомобіля виникло після смерті інваліда, а не в момент забезпечення інваліда автомобілем, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає Порядок від 19 липня 2006 року.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року справа № 21-437а13.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 березня 2014 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Сторчак Володимир Юрійович