Ухвала суду № 37517371, 06.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 р.Справа № 820/12101/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014р. по справі № 820/12101/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України , Державного підприємство обслуговування повітряного руху України , Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу обслуговування повітряного руху України

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - МОУ, перший відповідач), Державного підприємство обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - ДП обслуговування повітряного руху України, другий відповідач), Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - третій відповідач), в якому просив:

- визнати бездіяльність Міністерства оборони України, Державного підприємство обслуговування повітряного руху України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 131 672 грн. 13 коп. протиправною;

- визнати належного відповідача по справі;

- нарахувати та стягнути з Міністерства оборони України, Державного підприємство обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільнені у розмір 131672 грн. 13 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 820/12101/13-а задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємство обслуговування повітряного руху України, Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу обслуговування повітряного руху України.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні.

Стягнуто з Міністерства оборони України на користь громадян ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 131 672,13 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Перший відповідач, Міністерство оборони України не погодившись з зазначеним рішенням подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014 року по справі № 820/12101/13-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені вимог щодо Міністерства оборони України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що ОСОБА_1 звільнився з посади, на якій він перебував із залишенням на військовій службі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України "Украерорух", структурним підрозділом якого є Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ обслуговування повітряного руху України "Украерорух", відповідно вказана допомога згідно абзацу п'ятого частини 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами" та частини 5 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повинна бути виплачена йому за рахунок коштів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністра оборони України № 600 від 19.10.1999 року ОСОБА_1 був відряджений у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністра оборони України від 31.10.2013 року № 360 позивач відповідно до ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" був звільнений з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) (а.с.7).

Наказом генерального директора Украероруху №615/о від 08.11.2013 року, на підставі наказу Міністра оборони України № 360 від 31.10.2013 року ОСОБА_1, був звільнений з військової служби у відставку, з посади старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за пунктом "а" частини 6 (у зв'язку із закінченням строку контракту) (а.с.8).

Зазначеними наказами була визначена вислуга років ОСОБА_1 в Збройних силах, яка склала 23 роки 03 місяці.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2013 року позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, та отримав відповідь №1.24-53 від 04.12.2013 року, №24.15-8-944 від 22.11.2013 року, якою позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та запропоновано звернутися до Міністерства оборони України.

Крім того, позивач надіслав лист від 14.11.2013 року із зверненням до Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, на який йому була надана відповідь від 25.11.2013 року №248/3/9/1/856, якою позивачу відмовлено у виплаті заявленої суми з посиланням на п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Одночасно повідомлялося, що наразі на виконанні протокольного рішення міжвідомчої наради опрацьовується проект розпорядження Кабінету Міністрів України стосовно забезпечення виплати через ДП "Украерорух" допомоги зазначеним військовослужбовцям, звільненим після 01.01.2007 р.

Не погодившись із вказаними діями відповідачів по справі, позивач 02.12.2013 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом своїх порушених прав.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби покладається законодавцем на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а оскільки Державне підприємство обслуговування повітряного руху України не є органом державної влади, а є державним підприємством, то виплата одноразової грошової допомоги при звільнені має здійснюватись за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що вислуга років ОСОБА_1 в Збройних силах складає 23 роки 03 місяці.

Згідно з довідкою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України форми №21 від 21.11.2013 року № 10.1-1115 розмір середньомісячного грошового забезпечення позивача на день звільнення становить 11449,75 грн. (а.с.9).

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 складає 131672,13грн. (11449,75 х 23 х 50% = 131672,13грн.).

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних силах України та в інших формуваннях, а також членів їх сімей.

Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами ч. 2 ст. 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

У відповідності до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 1.10 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, встановлено, що виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

Згідно з ч.7 ст.9 Закону за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах і організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Відповідно до абз. 4, 5 ч. 2 ст. 15 Закону виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання. Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом (ч.1 ст.23 Закону).

За змістом ч.4 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язком виплати одноразової грошової допомоги на користь військовослужбовця у зв'язку з завершенням такою особою проходження військової служби через закінчення строку контракту законодавець обтяжив Міністерство оборони України, адже в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" саме Міністерство оборони України є тим суб'єктом права, з яким у військовослужбовця виникають і тривають правовідносини з проходження публічної служби.

Лише в тому разі, коли відряджений для подальшого проходження служби військовослужбовець звільняється зі служби в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, сформованих ними органах, підприємствах, установах, організаціях, вищих навчальних закладах, але при цьому залишається на військовій службі, то обов'язок виплати одноразової грошової допомоги покладається законодавцем на такі органи, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державне підприємство обслуговування повітряного руху України "Украерорух" є державним підприємством, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. (а.с. 41-45).

Зі змісту наказу Міністра оброни України №360 від 31.10.2013р., наказу генерального директора ДП обслуговування повітряного руху України №615/о від 08.11.2013 року та наказу директора Дніпропетровського РСП ДП обслуговування повітряного руху України № 1110/вс від 08.11.2013р. випливає, що після звільнення зі штатної посади в структурі ДП позивач не залишився на військовій службі, рішення припинення публічної служби позивача було прийнято не ДП, а Міністром оборони України, хронологічно передувало рішенню про звільнення позивача з посади в ДП і невідворотно зумовило прийняття останнього.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суб'єкти права зі статусом підприємства, установи, організації, вищого навчального закладу не можуть бути визнані такими, що обтяжені обов'язком виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги в порядку ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, нарахування та виплата одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні його з військової служби має здійснюватися саме за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року у справі № К/9991/25954/12 та від 07.08.2013 року у справі № К/800/20119/13.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про належним способом захисту права позивача у спірних відносинах є зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 131 6723,13 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух", структурним підрозділом якого є Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ, на посаді в якому перебував позивач, належить до органів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, утвореного відповідно до п.п.1, 18 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401 та п.п.1, 6, 7 Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 р. № 1281, оскільки, за змістом абз.4 ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ч.4 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів підприємств, при цьому поняття "державний бюджет" та "кошти державного підприємства" є різними.

Крім того, вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України № 401 від 29.03.2002 року та від 19.07.1999 р. № 1281 лише визначено порядок організації та використання повітряного простору України юридичними і фізичними особами - користувачами повітряного простору, а також органами, що здійснюють контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору, управління використанням повітряного простору та обслуговування повітряного руху, а не порядок використання коштів на виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2014р. по справі № 820/12101/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.