Ухвала суду № 37517139, 06.03.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 168/1047/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Хаврона О.Й. Провадження № 22-ц/773/295/14 Категорія: 23 Доповідач: Лівандовська-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 року місто Луцьк Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Лівандовської-Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Овсієнка А.А.

при секретарі - Кирилюку О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ікар Стар Агро» про стягнення заборгованості за договорами оренди землі, за апеляційною скаргою відповідача Фермерського господарства (далі по тексту ФГ) «Ікар Стар Агро» на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ФГ «Ікар Стар Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами оренди землі в розмірі 1536 грн. 98 коп.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В поданій на вищезгадане рішення суду апеляційній скарзі відповідач ФГ «Ікар Стар Агро» вважає оскаржуване рішення незаконним із підстав порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання ними судових повісток. І оскільки, про причини своєї неявки сторони суд не повідомляли, про відкладення розгляду справи не клопотали, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за їх відсутності.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що умовами укладених між сторонами договорів оренди землі та чинним законодавством не передбачена можливість їх розірвання в односторонньому порядку, тому такі договори є чинними та підлягають виконанню, а із урахуванням невиконаних відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати, прийшов до висновку про підставність заявлених вимог в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду, вважає їх правильними та такими, що узгоджуються із нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Встановлено, що 19 червня 2008 року між ОСОБА_1, як власником земельних ділянок та ФГ «Ікар Стар Агро» укладено договори оренди землі № 25, №25/1, 25/2, які 01 жовтня 2008 року зареєстровані в Державному підприємстві (далі по тексту ДП) «Центр Державного Земельного Кадастру» (а.с. 6-11 зворот).

Відповідно до умов названих договорів, позивач передала відповідачу строком на 5 (п'ять) років у платне володіння та користування належні їй на праві власності земельні ділянки, що знаходяться на території Седлищенської сільської ради Старовижівського району Волинської області.

Згідно із п.п. 9, 14 договорів передбачено внесення орендної плати орендарем у розмірі 170 грн., 110 грн., 130 грн. щорічно до 19 червня за кожен наступний рік оренди. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 10 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Встановлено, що орендна плата відповідачем сплачена за 2009 рік.

В жовтні 2010 року ДП «Центр Державного Земельного Кадастру» надіслав позивачу повідомлення про припинення дії укладених між сторонами договорів (а.с. 27-29), і з цього часу у відповідача перед позивачем існує заборгованість по орендній платі.

Згідно із ст.13 Закону України "Про оренду землі" (далі Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. (Ч. 4 ст. 31 Закону).

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

П. 39 вищезгаданих Договорів не визначено чи допускається їх розірвання в односторонньому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість розірвання договорів оренди землі в односторонньому порядку та про їх чинність на зазначений у них строк і визнав такими, що підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

П. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, відповідно до вказівок закону, договору.

Встановлено, що відповідач користувався земельними ділянками, однак свої зобов'язання по сплаті орендної плати належним чином не виконав, порушивши, тим самим, умови договорів, а тому суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та стягнув із відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми за період з 20.06.2010 року по 20.06.2013 року, в межах строку позовної давності, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який відповідачем не спростований (а.с. 15).

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства «Ікар Стар Агро» відхилити.

Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 24 грудня 2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді