У Х В А Л А Іменем україни
25.03.2009 р.
Справа №22а-11408/08×
Київський
апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Усенка
В.Г. Малиніна В.В.
Ситникова О.Ф.,
Романчук
О.М. Мамчур Я.С.Маслія В.І.Бистрик
Г.М.
при секретарі: Джамурзаєвій М.С.
суддів: Попович О.В.
Ситникова О.Ф.,
ГорбаггггггГорбань Т.І. Маслія В.І.Бистрик Г.М.
при секретарі: Скирда Б.К.
суддів: Попович
О.В.
Ситникова О.Ф.,
ГорбаггггггМамчур
Я.С. Маслія В.І.Бистрик Г.М.
при секретарі: Бондар С.В.
за участю:
представника позивача -
представника відповідача -
розглянувши у
відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову
господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. у справі за позовом Товариства з
обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» до Державної
податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ
«ВКФ «Моноліт» з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.10.2005
звернулося до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №
12-2611/0 від 03.02.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання
з податку на додану вартість у розмірі 1.651.993,50 грн., в т.ч. 1.101.329,00
грн. - основний платіж та 550.664,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Постановою
господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. позов задоволено: визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №
12-2611/0 від 03.02.2005.
Не
погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Солом'янському
районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову
господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. та прийняти нову постанову, якою
у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено
норми матеріального права.
Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції
за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду
1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на
постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а
постанову суду - без змін;
2) змінити постанову суду;
3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;
4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву
без розгляду або закрити провадження у справі;
5) визнати постанову суду нечинною і закрити
провадження у справі;
6) скасувати постанову суду і направити справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення
та ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування постанови або ухвали
суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають
значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для
справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального
права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Представник позивача подав заперечення на апеляційну
скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову
господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. - без змін.
Заслухавши
в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу,
перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно
з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС
України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову
суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив
обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
Судом
першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у
Солом'янському районі м. Києва на підставі акта перевірки від 31.01.2005 №
8/26-20/25284783 (далі - акт перевірки) прийнято податкове повідомлення-рішення
від 03.02.2005 № 12-2611/0, яким позивачу з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону
України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами», пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про
податок на додану вартість» та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону
України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобов'язання з
податку на додану вартість у розмірі 1.651.993,50 грн., в т.ч. 1.101.329,00
грн. - основний платіж та 550.664,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як
встановлено актом перевірки та підтверджено матеріалами справи, між ТОВ «ВКФ
«Моноліт» (Покупець), та ТОВ «Новартис» (Продавець) був кладений договір № 57
від 24.02.2003. Згідно з умовами зазначеного договору Продавець обов'язується
виконати поставку та передачу у власність Покупцеві об'єднання згідно
«Специфікації обладнання», а Покупець зобов'язується прийняти обладнання та
оплатити його вартість, яка за договором складає 722.370,00 грн. та ПДВ - 144.474,00
грн.
Між
ТОВ «Новартис» (Виконавець) та ТОВ «ВКФ «Моноліт» (Замовник) було укладено
договір від 19.11.2002 № 120. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець
приймає на себе виконання робіт по створенню програмного комплексу контролю,
обробки інформації та передачі даних компресорного цеху з агрегатами ГТК - 10-8
шт. Вартість робіт по договору складає 328.501,24 грн. та ПДВ - 65.700,25 грн.
Між
ТОВ «ВКФ «Моноліт» (Покупець), та ТОВ «Новартис» (Продавець) був укладений
договір № 115 від 24.09.2002. Згідно умов зазначеного договору Продавець
зобов'язується виконати поставку та передачу у власність об'єднання згідно
«Специфікації обладнання» Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти
обладнання та сплатити його вартість, яка за договором складає 1.444.740,00
грн. та ПДВ - 288.948,00 грн. Відповідно до Додаткової угоди до договору від
24.09.2002 № 115 вартість обладнання за договором складає 2.600.532,00 грн., в
т.ч. ПДВ 433.422,00 грн.
Між
ТОВ «ВКФ «Моноліт» (Покупець), та ТОВ «Новартис» (Продавець) був укладений
договір № 135 від 30.12.2002. Згідно умов зазначеного договору Продавець
зобов'язується виконати поставку та передачу у власність об'єднання згідно
«Специфікації обладнання»
Покупцеві,
а Покупець зобов'язується прийняти обладнання та сплатити його вартість, яка за
договором складає 722.370,00 грн. та ПДВ - 144.474,00 грн. Відповідно до
Додаткової угоди до договору від 30.12.2002 № 135 вартість обладнання за
договором складає 1.273.003,22 грн., в т.ч. ПДВ 212.167,20 грн.
ТОВ
«Новартис» виписало на адресу ТОВ «ВКФ «Моноліт» товарні накладні на загальну
суму 4.740.379,22 грн., в т.ч. ПДВ 790.063,20 грн. Також ТОВ «Новартис» та ТОВ
«ВКФ «Моноліт» підписали акт виконаних робіт від 13.12.2001 № 1 на загальну
суму 394.201,49 грн. в т.ч. ПДВ 65.700,25 грн.
ТОВ
«ВКФ «Моноліт» за період з 01.04.2002 по 01.12.2004 перерахувало на
розрахунковий рахунок ТОВ «Новартис» грошові кошти на загальну суму
5.134.580,71 грн., в т.ч. ПДВ 855.763,45 грн.
За
надані товари ТОВ «Новартис» в адресу ТОВ «ВКФ «Моноліт» виписало податкові
накладні на загальну суму 5.134.580,71 грн., в т.ч. ПДВ 855.763,45 грн.
ТОВ
«ВКФ «Моноліт» віднесло вказані суми ПДВ до книги придбання товарів (робіт,
послуг), включило до складу податкового кредиту та відобразило у деклараціях по
ПДВ у наступних періодах: листопад 2002 р. - 288.948,00 грн.; грудень 2002 р. -
210.174,25 грн.; січень 2003р. - 212.167,20 грн.; березень 2003р. - 144.474,00
грн.
Між
ТОВ «ВКФ «Моноліт» (Покупець) та ТОВ «Укрвторресурси» (Продавець) був укладений
договір № 112 від 11.10.2002. Згідно умов зазначеного договору Продавець
зобов'язується виконати поставку та передачу у власність об'єднання згідно
«Специфікації обладнання» Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти
обладнання та сплатити його вартість, яка за договором складає 1.227.831,48
грн. та ПДВ - 245.566,30 грн.
ТОВ
«Укрвторресурси» виписало на адресу ТОВ «ВКФ «Моноліт» товарну накладну від
17.02.2003 № 124/1 на загальну суму 1.473.397,78 грн., в т.ч. ПДВ 245.566,30
грн.
ТОВ
«ВКФ «Моноліт» за період з 01.04.2002 по 01.12.2004 перерахувало на
розрахунковий рахунок ТОВ «Укрвторресурси» грошові кошти на загальну суму
1.473.398,35 грн., в т.ч. ПДВ 245.566,39 грн.
ТОВ
«ВКФ «Моноліт» віднесло суму ПДВ у розмірі 245.566,30 грн. до книги придбання
товарів (робіт, послуг), включило до складу податкового кредиту та відобразило
у деклараціях по ПДВ у лютому 2003 року.
В
акті перевірки зазначено, що:
рішенням
Печерського районного суду міста Києва від 11.05.2004 визнано недійсними
установчий договір ТОВ «Новартис» від 17.04.2002 з моменту його
реєстрації, протокол № 1 установчих зборів учасників ТОВ «Новартис» від
02.04.2002 з моменту його складання; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ
«Новартис» від 21.05.2002 № НОМЕР_1 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ;
рішенням
Оболонського районного суду міста Києва від 24.05.2004 визнано недійсним з
21.11.2001 статут ТОВ «Укрвторресурси», установчий договір та свідоцтво
платника ПДВ ТОВ «Укрвторресурси» з 21.11.2001.
З
урахуванням вищезазначеного рішення Печерського районного суду міста Києва ДПІ
у Печерському районі міста Києва 21.08.2004 було складено акт № 3536 про
анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Новартис».
Відповідач
зазначає, що згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на
додану вартість» право на нарахування податку на додану вартість та складання
податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у
порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 5 «Порядку
заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 165 від
30.05.1997, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою
особою, ніж вказано у п. 2 цього Порядку. Пункт 2 вказаного Порядку встановлює,
що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в
податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника
податку на додану вартість.
Таким
чином в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем в порушення пп.
7.2.1, 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на
додану вартість», включено до складу податкового кредиту суму податку на додану
вартість на загальну суму 855.763,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ
«Новартис» і ТОВ «Укрвторресурси», а саме за: листопад 2002р. - 288.948,00
грн.; грудень 2002 р. -210.174,25 грн.; січень 2003р. - 212.167,20 грн.;
березень 2003р. - 144.474,00 грн.; лютий 2003 року - 245.566,30 грн.
Згідно
з вимогами ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідні
звітні періоди позивач вів облік операцій з придбання у книзі обліку придбання
товарів (робіт, послуг) та реєстрах отриманих податкових накладних, форма і
порядок заповнення яких встановлено Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції пп.7.4.5
п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану
вартість», з таких підстав.
Суд
першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до пп.
7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»
податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат
виробництва (обігу). Витрати по сплаті податку на додану вартість, включені до
складу податкового кредиту, повинні підтверджуватися податковими накладними чи
митними деклараціями.
Відповідно
до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не
підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого
(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами
згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У
разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової
служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту,
залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник
податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
З
матеріалів справи вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва
від 21.02.2005 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2004 у
цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Уквторресурс», третя особа ДШ у
Шевченківському районі м. Києва, про визнання недійсними установчих документів
та свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ, скасоване та переглянуте за
нововиявленими обставинами.
Рішенням
Оболонського суду м. Києва від 25.05.2005, залишеним без змін ухвалою
Апеляційного суду міста Києва від 22.08.2005, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні
позовних вимог до ТОВ «Уквторресурс», треті особи ДПІ у Шевченківському районі
м. Києва, ТОВ «Будтехкомплекс», Оболонська районна у м. Києві державна
адміністрація, приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання недійсними статуту,
установчого договору та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Уквторресурс» відмовлено.
Рішенням
Печерського районного суду від 28.07.2006, залишеним без змін ухвалою
Апеляційного суду міста Києва від 28.09.2006, ОСОБА_4 в позові до ТОВ
«Новартис», ОСОБА_5; 3-ті особа на стороні відповідача: ДШ у Печерському районі
м. Києва, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ТОВ «Халус Електронікс» про
визнання недійсними статутних, установчих документів, свідоцтва про реєстрацію
платника податку на додану вартість №НОМЕР_1 та інших документів ТОВ «Новартис»,
відмовлено.
Таким
чином станом на день розгляду справи скасовані рішення Печерського районного
суду міста Києва від 11.05.2004 р. та рішення Оболонського районного суду міста
Києва від 24.05.2004 р.
На
момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження
сум податкового кредиту.
Відповідно
до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право
на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно
особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9
цього Закону.
Відповідно
до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» свідоцтво про
реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
На
момент видачі на адресу позивача податкових накладних ТОВ «Новартис» і ТОВ
«Укрвторресурси» були зареєстровані органами державної податкової служби у
встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану
вартість, про що мали відповідні свідоцтва, а отже, мали право складати
податкові накладні.
Колегія
суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до
зазначених вимог законодавства свідоцтва платника податку на додану вартість
ТОВ «Новартис» і ТОВ «Укрвторресурси» не вважаються анульованими та виключеними
з Реєстру, а тому в період укладення між позивачем та ТОВ «Новартис» і ТОВ
«Укрвторресурси» (продавці, постачальники) вищевказаних договорів та їх
виконання позивач мав всі підстави для включення сплачених сум податку на
додану вартість до податкового кредиту, оскільки ТОВ «Новартис» і ТОВ
«Укрвторресурси» були належним чином зареєстрованими платниками податку на
додану вартість, ними були виписані та надані позивачеві податкові накладні, а
позивачем суми податку на додану вартість були сплачені у складі вартості
товарів (робіт, послуг).
За
вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо
неправомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №
12-2611/0 від 03.02.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання
з податку на додану вартість у розмірі 1.651.993,50 грн., в т.ч. 1.101.329,00
грн. - основний платіж та 550.664,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно
до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона
повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,
крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно
з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову.
Відповідачем
як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним
рішення.
Враховуючи
викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського
суду м.Києва від 19.11.2007 р. відповідає нормам матеріального та
процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду
першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись
ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну
скаргу представника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.
Києва на постанову господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. - залишити без
задоволення.
Постанову
господарського суду м.Києва від 19.11.2007 р. - залишити без змін.
Провадження
у справі закрити.
Оскарження
Ухвала
набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу
може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного
місяця після набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 3751712 ?
Документ № 3751712 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 3751712 ?
Дата ухвалення - 25.03.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3751712 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3751712 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 3751712, Київський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 3751712, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.03.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Судове рішення № 3751712 відноситься до справи № 22а-11408/08
Це рішення відноситься до справи № 22а-11408/08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
