Рішення № 37516983, 03.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/4/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2014 Справа № 908/86/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/86/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про стягнення 19578,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 29.01.14 р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9235,18 грн., процентів за користування кредитом в сумі 6538,51 грн., пені в сумі 2308,70 грн. та комісії в сумі 1496,16 грн. за Договором № б/н від 10.03.2011 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Не прибуття у судове засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги, що зафіксовано в протоколі судового засідання, складеного відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України. Разом з тим, надав суду клопотання, в порядку ст. 121 ГПК України, про розстрочення виконання рішення строком на один рік рівними частинами щомісяця.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.03.2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) із заявою про відкриття поточного рахунку НОМЕР_2 та карткового рахунку НОМЕР_3 в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підписи та відтиски печаток Банку та Клієнта.

В Заяві зазначено, що підписавши цю заяву Клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (які розміщені на сайті www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.18.1.16. "Умов та правил надання банківських послуг", далі Умови, при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов представляє собою суму грошових кошів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі відомостей про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників, тощо (п. 3.18.1.5.Умов).

Згідно з п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Техніко-економічне обґрунтування кредиту фінансування поточної діяльності. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення та інших). Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, яке полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому створюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.6. Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у випадку зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подання клієнтом до банку заяви на приєднання до Умов (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів в межах кредитного ліміту в межах вказаних в них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.1.).

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитку печатки" тощо).

Періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.18.1.11., є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більш ніж 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4 Умов. Так, згідно з п. 3.18.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3.).

Відповідно до п. 3.18.4.9. Умов розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування процентів не входить. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов встановлений обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами. Клієнт доручає Банку списання винагороди зі своїх рахунків.

При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, держателями яких є сам власник поточного рахунку або інші пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), із суми кожного з проведених за рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань (п. 3.18.1.17. Умов).

Пунктом 3.18.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов клієнт зобов'язався: використовувати кредит з метою, вказаною в п. 3.18.1.1. даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг" (п. 3.18.2.2.1.); сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п.3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду, тощо.

Так, на виконання умов Договору, позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 9235,18 грн., що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_2.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в процесі розгляду даної справи була здійснена часткова оплата заборгованості перед позивачем на загальну суму 1000,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями квитанцій № 9426.1152.1 від 29.01.2014 року на суму 500,00 грн. та № 9426.681.1 від 24.02.2014 року на суму 500,00 грн.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься.

Законодавець зазначає, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК України), зокрема у таких випадках:

· припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

· спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Втім, відповідач в порушення вимог закону у встановлені строки зобов'язання щодо повернення грошових коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії в повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося із позовом до суду.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2308,70 грн. за період з 18.07.2011 року по 10.12.2013 року, яка передбачена п. 3.18.5.1. Умов. Так, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 - 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно з п. 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано.

При цьому, згідно з п. 3.18.5.7. Умов строки позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 10.03.2011 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З виписки по рахунку Клієнта вбачається, що у період з 05.04.2011 року по 26.02.2013 року із відкритого поточного рахунку відповідача здійснювалися платежі на підставі розрахункових документів Клієнта, списання винагороди та погашення процентів за користування кредитним лімітом згідно з договором банківського обслуговування. Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за кредитом в сумі 9235,18 грн., за процентами в сумі 6538,51 грн., заборгованість з комісії в сумі 1496,16 грн.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 1069 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України). Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а розмір заборгованості за кредитом, заборгованості по процентах за користування кредитом та заборгованості за комісією підтверджується наданими до матеріалів справи доказами та розрахунками. Відповідач доказів погашення кредиту в повному обсязі суду не надав, позовні вимоги не спростував.

За такими обставинами, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 9235,18 грн., за процентами в сумі 6538,51 грн., заборгованості з комісії в сумі 1496,16 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем підтверджено обставинами та доказами у справі. Враховуючи викладене, позивачем на підставі п. 3.18.5.1. Умов нарахована пеня в сумі 2308,70 грн. за період з 18.07.2011 року по 10.12.2013 року.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями п. 3.18.4.10. Умов, яким передбачено, що зобов'язання виконуються в наступній черговості: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку відповідно до п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі - для погашення неустойки відповідно до розділу 5 чинного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі - простроченої винагороди, далі - процентів, далі - простроченого тіла кредиту, далі - кредиту.

Умовами п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15 передбачено відшкодування за рахунок коштів, спрямованих на погашення заборгованості Клієнта по кредитному ліміту, в першу чергу витрат/збитків банку, які виникли у зв'язку з оплатою послуг, які надані або будуть надані в майбутньому з метою реалізації прав Банку за договорами застави/іпотеки, укладеними з метою забезпечення зобов'язань Клієнта.

Позивач не надав суду доказів в підтвердження витрат або збитків, передбачених вищевказаними пунктами Умов.

Враховуючи приписи п. 3.18.4.10. Умов, яким встановлений порядок черговості погашення заборгованості, часткове перерахування відповідачем на користь позивача грошових в сумі 1000,00 грн. згідно квитанцій № 9426.1152.1 від 29.01.2014 року та № 9426.681.1 від 24.02.2014 року, зараховується на погашення пені. Відтак, провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені на зазначену суму слід припинити за ознаками п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору. Втім, сума пені заявлена до стягнення не погашену у повному обсязі, а відтак позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1308,70 грн.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - обидві Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 до ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Щодо надання розстрочки виконання рішення суду, слід зазначити наступне.

Статтею 121 ГПК України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Законодавець встановлює, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Клопотання відповідача мотивоване тяжким фінансовим становищем, в підтвердження чого останній надав суду копію податкової декларації платника єдиного податку за 2013 рік з відміткою Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про її прийняття, з якої вбачається, що загальна сума доходу за звітний (податковий період), тобто за 2013 рік становить 47000,00 грн.

Вказані обставини, боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом, а тому просить задовольнити його заяву про надання розстрочки виконання рішення суду.

Так, оцінюючи доводи відповідача, судом прийнято до уваги його майновий стан, що він є що він є платником єдиного податку, та ті обставини, що відповідач не відмовляється від добровільного виконання своїх зобов'язань перед позивачем щодо погашення існуючої заборгованості за договором, про що свідчить сплата ним боргу в сумі 1000,00 грн., здійснена в процесі розгляду даної справи.

Розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, в т.ч. виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подане клопотання підлягає частковому задоволенню, у зв'язку із чим слід надати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 розстрочку виконання рішення суду від 03.03.2014 року у справі № 908/86/14 строком на 3 місяці рівними частинами за наступним графіком:

- 6801, 85 грн. у строк до 03.04.2014 року;

- 6801, 85 грн. у строк до 03.05.2014 року;

- 6801, 85 грн. у строк до 03.06.2014 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 627, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054,1066, 1067, 1069 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, щодо стягнення з останнього основного пені в сумі 1000, 00 грн. - припинити.

2. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

3.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 69057, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 9235 (дев'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 18 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 6538 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 51 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1496 (одна тисяча чотириста дев'яносто шість) грн. 16 коп., пеню в сумі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 70 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот ) грн. 00 коп.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 року у справі № 908/86/14 на 3 (три) місяці рівними частинами шляхом сплати за наступним графіком:

- суми 6801 грн. (шість тисяч вісімсот одна) грн. 85 коп. у строк до 03.04.2014 року (строк пред'явлення до виконання цього платежу - до 03.04.2015 року);

- суми 6801 грн. (шість тисяч вісімсот одна) грн. 85 коп. у строк до 03.05.2014 року (строк пред'явлення до виконання цього платежу - до 03.05.2015 року);

- суми 6801 грн. (шість тисяч вісімсот одна) грн. 85 коп. у строк до 03.06.2014 року (строк пред'явлення до виконання цього платежу - до 03.06.2015 року).

Повне рішення складено - 06.03.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.