Рішення № 37516827, 14.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2014 р.Справа № 922/2339/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про стягнення 74 208 331,15 грн. за участю представників сторін:

позивача - Квіцінська А.І., довіреність №01-62юр/4078 від 16.05.2013 р.

відповідача - Колісник І.А., довіреність №222/810/13 від 18.12.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (відповідача) (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх.№23032 від 21.06.2013 р., т. 2 а.с. 101-102) про стягнення з відповідача 74 208 331,15 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. (де: 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%), заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. (де: 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20%) та пеня в розмірі 3 371 901,80 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором на постачання електричної енергії №1.01. від 03.01.2008 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 68 820,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у заяві від 13.01.2014 р. за вх.№3679 просить суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. (де: 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. (де: 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20%) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем на користь позивача після звернення останнього до суду з даним позовом. На підтвердження сплати зазначених сум позивач надав авізо (т. 4 а.с. 69-80) та копії платіжних доручень (т. 4 а.с. 34-36, 98).

Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3 371 901,80 грн. та 68 820,00 грн. судового збору.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих до суду доповненнях до відзиву вх.№868 від 13.01.2014 р. (т. 4 а.с. 106) позовні вимоги не визнає у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України №167 від 20.03.2013 р. на підставі договорів №167Е/117, №167Е/118, №167Е/119, №167Е/120, №167Е/121, №167Е/90, №167Е/114, №167Е/115 та №167Е/208 відповідачем було проведено відповідні розрахунки та належним чином виконано зобов'язання по оплаті електричної енергії, спожитої в період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р. на суму 70 439 124,58 грн., у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у позові в частині стягнення з нього заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн., а в частині стягнення заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. провадження у справі припинити у зв'язку зі сплатою відповідачем зазначеної суми на користь позивача після звернення останнього до суду з даним позовом.

Також представник відповідача просить суд в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 365 280,46 грн. відмовити, мотивуючи тим, що укладаючи відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року №167 договори про організацію взаєморозрахунків, сторони здійснили новацію в розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України в частині порядку та способу виконання зобов'язання, в результаті якої було припинено первісне зобов'язання та виникло нове, що містить умови про інший спосіб виконання. З огляду на це відповідач вважає, що ним вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожиту електроенергію, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Окрім того, під час розгляду справи відповідач надав до суду клопотання про надання відстрочки виконання рішення в частині погашення заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р. строком до 31.12.2013 р. (т. 4 а.с. 10-12).

Представник відповідача у судовому засіданні клопотання про відстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. строком до 31.12.2013 р. (т. 4 а.с. 10-12) не підтримав, посилаючись на сплив терміну, на який відповідач просив відстрочити виконання судового рішення.

У судовому засіданні 20.11.2013 р. було оголошено перерву до 19.12.2013 р., 19.12.2013 р. - до 14.01.2014 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.01.2008 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №1.01. (далі - договір).

Предметом договору є продаж постачальником споживачеві електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього договору.

Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Даний договір пролонгований на 2013 р. (п.9.11. договору).

Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником).

У зв'язку з реорганізацією Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (яке є повним правонаступником), згідно рішення Харківської міської ради Харківської області від 12.01.2011 р. №132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та перейменуванням Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство "Харківводоканал" відповідно до рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 2011 року № 577/11 між АК "Харківобленерго" (постачальник), КП "ВТП "Вода" (споживач) та КП "Харківводоканал" (новий споживач) було укладено додаткові угоди 28.12.2012 р., 31.03.2013 р., 27.02.2013 р., 28.03.2013 р. та 26.04.2013 р. до договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. (т. 1 а.с. 32-36), за умовами яких Комунальному підприємству "Харківводоканал" (новому споживачу) були передані всі права КП "ВТП "Вода (споживача), що передбачені договором про постачанні електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року, а КП "Харківводоканал" (новий споживач) прийняло на себе всі обов'язки КП "ВТП "Вода (споживача), що передбачені договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року.

Відповідно до п. 2.2.2. договору постачальник зобов'язався поставити споживачу електроенергію як різновид товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, на виконання п.2.2.2. договору поставив відповідачеві електричну енергію як різновид товару на суму 79 500 599,58 грн. (з урахуванням 20% ПДВ - 13 250 099,93 грн.) в кількості 86 391 994 кВт/г.

В п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами Додатку №2 "Порядок розрахунків" (ч. 2 п. 10.2 ПКЕЕ).

Згідно з п. 5 Додатку № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію".

Відповідно до п. 6 Додатку № 2 до договору для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач в порушення договору та додаткових угод спожиту електричну енергію оплатив частково в розмірі 9 061 475,00 грн. (з урахуванням 20% ПДВ - 1 510 245,84 грн.).

Таким чином, що у відповідача станом на 01.05.2013 р. утворилась заборгованість перед позивачем за електричну енергію, спожиту за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р. в розмірі 70 439 124,58 грн. (де: 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%).

Статтею 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" було передбачено виділення субвенції на погашення існуючої заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками, як такої, що виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг тарифам, що затверджувалися органами державної влади шляхом проведення заліків за рахунок коштів державного бюджету України.

На виконання норм вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 20.03.2013 року було прийнято Постанову №167 "Про затвердження порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Цією постановою було визначено порядок та механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.

У п. 1 цієї постанови зазначено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

Під час розгляду даної справи на виконання приписів Постанови Кабінету міністрів України №167 від 20.03.2013 р. між Управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області (сторона перша), Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації (сторона друга), Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації (сторона третя), КП "Харківводоканал" (сторона четверта), АК "Харківобленерго" (сторона п'ята), Державним підприємством "Енергоринок" (сторона шоста) та Публічним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (сторона остання) було укладено договори про організацію взаєморозрахунків №167Е/35 від 02.07.2013 р., №167Е/36 від 02.07.2013 р., №167Е/37 від 02.07.2013 р., №167Е/38 від 02.07.2013 р., №167Е/39 від 02.07.2013 р., №167Е/90 від 29.08.2013 р., №167Е/114 від 12.09.2013 р., №167Е/115 від 12.09.2013 р., №167Е/208 від 13.12.2013 р. (т. 4 а.с. 37-68, 100-103).

Зі змісту договорів про організацію взаєморозрахунків вбачається, що предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 1 ст. 14 "Про державний бюджет України на 2013 рік" і Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

В п. 2 договорів про організацію взаєморозрахунків сторони погодили перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків. Послідовність виконання сторонами договорів про організацію взаєморозрахунків передбачено в п.п. 3-10 цих договорів.

Відповідно до п.7 договорів про організацію взаєморозрахунків відповідач зобов'язався перераховувати на рахунок позивача кошти для погашення заборгованості за електричну енергію згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 р.

Судом встановлено, що на виконання пункту 7 договорів про організацію взаєморозрахунків відповідач перерахував на рахунок позивача заборгованість за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн., спожиту за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р., що підтверджується платіжними дорученнями: №U1780171 від 27.09.2013 р., №U1778239 від 27.09.2013 р., №U1778420 від 27.09.2013 р., №U1778939 від 27.09.2013 р., №U1779649 від 27.09.2013 р., №U1779117 від 27.09.2013 р., №U1779337 від 27.09.2013 р., №U1780251 від 27.09.2013 р. та №U2494498 від 27.12.2013 р., т. 4 а.с. 31-36, 98).

З огляду на даний факт суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, відповідно до п. 2.3.3. договору споживач зобов'язався у разі використання споживачем зарезервованого обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні, позивачем здійснюється перерахунок його вартості відповідно до тарифів, які діяли в період використання зарезервованого обсягу електричної енергії (п.6.9. Правил користування електричною енергією).

Згідно з Правилами користування електричною енергією плата за перетікання реактивної електроенергії - це плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно до п.6.33. Правил користування електричною енергією величина плати за перетікання реактивної енергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до "Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. №19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за №93/6381 (далі - Методика) та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на 01.05.2013 р. у відповідача існувала заборгованість перед позивачем з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. (де: 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20%), яку було погашено відповідачем у повному обсязі після звернення позивача до суду з даним позовом (копії авізо, т. 4 а.с. 69-80).

За таких обставин суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позову за відсутністю предмету спору відповідно до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, в пункті 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу, індекс інфляції та 3% річних.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

На підставі п.4.2.1. договору позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 3 365 280,46 грн. за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2013 р.

Відповідач просить суд в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 365 280,46 грн. відмовити, посилаючись на той факт, що укладаючи відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року № 167 договори про організацію взаєморозрахунків, сторони здійснили новацію в розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України в частині порядку та способу виконання зобов'язання, в результаті якої було припинено первісне зобов'язання та виникло нове, яке містить умови про інший спосіб виконання, у зв'язку із чим відповідач вважає, що ним вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання в частині погашення заборгованості за спожиту електроенергію, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін; зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами.

Новацію характеризують наступні ознаки:

- наявність взаємної згоди сторін щодо припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання;

- сторони первісного та нового зобов'язання мають бути тими самими;

- первісне та нове зобов'язання мають бути дійсними;

- наявність умови про припинення попереднього зобов'язання;

- припинення всіх додаткових зобов'язань;

При цьому нове зобов'язання відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло, і заміну його новим зобов'язанням. Оскільки нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію. Однак якщо має місце не новація, а проста заміна якоїсь умови договору, то додаткові зобов'язання свою дію зберігають.

З матеріалів справи вбачається, що договір про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. було укладено між АК "Харківобленерго" та КП "Харківводоканал", а договори про організацію взаєморозрахунків укладено між Головним Управлінням Державного казначейської служби України в Харківської області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом ЖКГ та розвиту інфраструктури Харківської державної адміністрації, АК "Харківобленерго", КП "Харківводоканал", ДП "Енергоринок" та ПАТ "Укргідроенерго".

Отже, суб'єктний склад договорів про організацію взаєморозрахунків не є тотожнім суб'єктному складу договору про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р.

До того ж, в пункті 16 договорів про організацію взаєморозрахунків зазначено, що ці договори є дійсними лише у разі проведення відповідного фінансування, тобто договір укладено під умовою.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету, сторони не замінили одне зобов'язання іншим зобов'язанням, оскільки з моменту підписання договорів про організацію взаєморозрахунків договір про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. (первісне зобов'язання) не втратив свою чинність.

Вищевикладене надає суду підстави для висновку про те, що укладання договорів про організацію взаєморозрахунків, не може вважатися новацію в розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України, не припиняє зобов'язальних відносин сторін в межах договору про постачання електричної енергію №1.01 від 03.01.2008 р. і тому не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені у розмірі 3 365 280,46 грн., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування є вірним, не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору про постачання електричної енергію №1.01 від 03.01.2008 р.

З огляду на вищевикладене і на те, що сума пені в розмірі 3 365 280,46 грн. залишається непогашеною, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 3 365 280,46 грн. правомірними та обґрунтованими.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи той факт, що заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 р. виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування і враховуючи постанову Кабінету Міністрів України 20.03.2013 року №167 "Про затвердження порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла", якою було визначено порядок та механізм погашення заборгованості житлово-комунальних підприємств за спожиту електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво, суд з власної ініціативи вважає за необхідне зменшити розмір пені до 90% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 337 190,18 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги АК "Харківобленерго" задовольнити частково, стягнути з відповідача пеню в розмірі 337 190,18 грн. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. (де: 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. (де: 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ) провадження у справі припинити. В решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 604, 610-612, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26004010085522 в АТ "Банк Золоті Ворота" м. Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) пеню в розмірі 337 190,18 грн. та 68 820,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 70 439 124,58 грн. (де: 58 699 270,49 грн. тарифна складова та 11 739 854,09 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 397 304,77 грн. (де: 331 087,31 грн. тарифна складова за КРЕ та 66 217,46 грн. ПДВ 20%) провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 3 034 711,62 грн. у позові відмовити.

Повне рішення складено 20.01.2014 р.

Суддя Макаренко О.В.