Ухвала суду № 37514820, 03.03.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 р.Справа № 623/111/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.01.2014р. по справі № 623/111/14-а за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про зміну способу та порядку виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №2-а-579/2010

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

14.01.2014 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області звернувся до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №2-а-579/2010 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошових коштів за наслідками здійсненого перерахунку за рішенням суду у розмірі 134853, 38 грн.

В обґрунтування заяви вказує, що на примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження №ВП40997678 з примусового виконання виконавчого листа №2-а-579/2010 від 15.09.2011 року, виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківської області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 з 22.05.2008 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

В ході проведення виконавчих дій боржником було прийнято розпорядження, яким здійснено перерахунок пенсії стягувачу згідно рішення суду, проте вказані кошти сплачені не були в зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету.

На підстав вищевикладеного, державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом стягнення з боржника на користь стягувача коштів на підставі здійсненого перерахунку за рішенням суду.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.01.2014 року подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення було задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову,якою відмовити в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що задовольняючи подання державного виконавця, суд дійшов до помилкового висновку щодо наявності встановлених законом підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №2-а-579/2010 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплаті державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу з 22.05.2008 року у відповідності зі статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вказана постанова суду набрала законної сили.

На виконання судового рішенням було видано виконавчий лист.

28.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

В ході проведення виконавчих дій боржником було прийнято розпорядження, яким здійснено перерахунок пенсії стягувачу згідно рішення суду, проте вказані кошти сплачені не були в зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету.

Враховуючи наведене, у зв'язку з наявністю підстав для заміни способу та порядку виконання рішення суду, державний виконавець звернувся до суду із відповідним поданням.

Задовольняючи подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, якими не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання, що є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Крім того, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, суд не змінює змісту судового рішення та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Так, згідно із положеннями п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин державний виконавець фактично просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

З огляду на викладені правові норми та зазначені обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що задоволення заяви державного виконавця про зміну способу виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, а тому надане державним виконавцем подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.01.2014р. по справі № 623/111/14-а не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про відмову в задоволенні подання про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 6 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24.01.2014р. по справі № 623/111/14-а - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про зміну способу та порядку виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15.02.2010 року по справі №2-а-579/2010 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити перерахунок та виплату пенсії.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.