Постанова № 37512849, 03.03.2014, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/755/14-а

Провадження №2-а/106/21/2014

Категорія - 6.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим

в складі:

головуючого - судді Ружицької Т.В.

за участю секретаря - Куртусманової Д.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заозерненської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Євпаторійського міського суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Заозерненської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги мотивує тим, що 31 липня 2013 року відповідач прийняв рішення № 6-45/26 про відмову їй надати дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки, площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для обслуговування і реконструкції нежилого приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1». Але вказане рішення порушує її права та інтереси, оскільки вона не може реалізувати свої права, передбачені і гарантовані законом, на отримання земельної ділянки, на якій розташоване належне їй на праві приватної власності нерухоме майно. Без отримання земельної ділянки вона позбавлена можливості належно користуватись та утримувати своє нерухоме майно. Вважає, що відповідач протиправно і необгрунтовано відмовив їй у наданні дозволу на розробку землеустрою з посиланням на те, що реконструкція і обслуговування об'єкта нерухомості, ніби то суперечить і не відповідає цільовому призначенню земель рекреаційного призначення. Об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення колишнього кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» ще раніше, до набуття нею права власності, було правомірно створено та існувало на вказаній земельній ділянці, право на нього було зареєстровано державним уповноваженим органом; цілком відповідав цільовому призначенню земельної ділянки рекреаційного призначення; вона бажає вказаний об'єкт використовувати в якості лікувально-оздоровчого і діагностичного центру, і для цього необхідно його обслуговування і реконструкція. Просить визнати протиправним та скасувати рішення Заозерненської селищної ради від 31 липня 2013 року № 6-45/26 та зобов'язати відповідача вчинити дії, передбачені ст. 123 ЗК України, тобто, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для обслуговування та реконструкції нежитлового приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1».

В судове засідання позивачка не з'явилася, сповіщена належним чином, діяла через свого представника.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, про що надав заперечення на позов ( а.с.а.с.36-39), просив у задоволенні позову відмовити у повному об'ємі.

Вислухавши пояснення представників позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що у приватній власності позивачки знаходиться нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 31 жовтня 2006 року, що зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно 25 грудня 2006 року ( а.с.а.с.8,9).

11 липня 2013 року та 15 липня 2013 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виділ земельної ділянки, площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для обслуговування і реконструкції нежилого приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» та дозвіл на розробку проекту відводу вказаної земельної ділянки ( а.с.а.с.10,11).

31 липня 2013 року Заозерненською селищною радою прийнято рішення № 6-45/26, яким відмовлено позивачці у видачі дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки, площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для обслуговування і реконструкції нежилого приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих у відповідності з ними нормативно-правовим актам, Генеральному плану смт. Заозерне, затвердженому у встановленому законом порядку, яким вказана земельна ділянка відноситься до земель рекреації і повинна використовуватися відпаовідно до її цільового призначення ( а.с.7).

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень селищної ради належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ст. ст.122, 123 Земельного кодексу України, селищні ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідний орган місцевого самоврядування в межах його повноважень у місяний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Статтею 51 Земельного кодексу України передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекрекації.

Згідно ч.3 ст. 52 Земельного кодексу України, на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Стаття 4 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» передбачає, що органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про розроблення містобудівної документації та її затвердженні передбачають збереження та розширення не менш як на п'ять відсотків площ земельних ділянок рекреаційного призначення.

Відповідно до ч.5 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно ст.13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржуєме рішення, діяв в межах своїх повноважень та відповідно до діючого законодавства.

Крім того, позивачка раніше зверталася до суду з позовом до відповідача про відміну рішення 14 сесії 5 скликання № 5-14/12 від 28 лютого 2007 року, яким їй було відмовлено у видачі дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для обслуговування будівлі колишнього кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», та постановою Євпаторійського міського суду від 12 вересня 2007 року її позов було задоволено.

Проте, постановою Апеляційного суду АР Крим від 22 вересня 2008 року, яка залишена в силу ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2011 року, вищезазначена постанова була скасована та ухвалена нова про відмову у задоволенні позову ( а.с.а.с.40-41,42-43).

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Суду не надано належних доказів в обґрунтування вимог позивачки про порушення її прав, а навпаки спростовується матеріалами справи.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Таким чином, проаналізував встановлені обставини, перевірив їх належними та допустимими доказами, відповідність встановлених фактів правовим нормам, що зазначені вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог, заявлених позивачкою, в повному об'ємі.

На підставі висловленого, керуючись ст. ст.2,3, 5-11,17, 71, 72, 159, 160,163,167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Заозерненської селищної ради про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - відмовити у повному об'ємі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 березня 2014 року.

Суддя Т.В.Ружицька