Ухвала суду № 37512836, 07.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/15861/12 Головуючий у І інстанції Рябченко Л.А.Провадження № 22-ц/780/1303/14 Доповідач у 2 інстанції СавченкоКатегорія 41 07.03.2014

У Х В А Л А

іменем України

6 березня 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Коцюрби О.П., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2013 року у справі за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відстрочку виконання судового рішення, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, яку мотивували тим, що на виконанні у відділі ДВС Білоцерківського МРУЮ перебуває виконавчий лист №2-357/758/13, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 8 липня 2013 року, про їх виселення із квартири АДРЕСА_1. Вказували, що вони не можуть виконати дане рішення, бо виселятися їм нікуди, іншого житла вони не мають. У зв'язку з наведеним просили відстрочити виконання судового рішення про їх виселення із квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2013 року у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду першої інстанції і постановити нову, якою задоволити їх заяву про відстрочення виконання судового рішення в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду з урахуванням висновків Конституційного Суду України про необхідність забезпечення апеляційного оскарження рішень суду відповідно до ч.3 ст.129 Конституції України коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження, викладених в рішеннях № 3-рп/2010 від 27 січня 2010 року, № 12-рп/2010 від 28квітня 2010 року, № 18-рп/2010 від 08 липня 2010 року щодо тлумаченя змісту ст.293 ЦПК України.

Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, в тому числі апелянти, що стверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу із додержанням вимог закону.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області перебуває виконавчий лист №2-357/758/2013, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 8 липня 2013 року про виселення із квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Виконавчий лист виданий на підставі рішення апеляційного суду Київської області від 2 квітня 2013 року у вказаній справі, яким усунуто перешкоди ОСОБА_4 у здійсненні права власності належною їй квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 із зазначеної квартири.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання судового рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у вийняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, суд обгрунтовував свої висновки тим, що заявники не надали суду доказів, які б доводили наявність вийняткових обставин, що утруднюють виконання рішення і дають підстави для відстрочки його виконання.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Посилання апелянтів на те, що їм нікуди виселятися, і іншого житла вони не мають, а в належному на праві власності ОСОБА_1, будинку у с.Комарівка Чернігівської області вже давно ніхто не живе і звідти їздити на роботу до м.Біла Церква важко не є вийнятковими обставинами, які дають підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності вийняткових обстаивн для відстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :