Ухвала суду № 37509058, 18.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Київ К/9991/125/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року по справі № 2а-1670/6846/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Тепловозоремонтний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001212305 від 24 червня 2011 року, яким зменшено суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року в розмірі 170323,50 грн. та лютий 2011 року в розмірі 186890,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Полтаві здійснено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року, лютий 2011 року.

За наслідками перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.8, пп.7.710 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), пп.4.1.5 п.4.1 ст. 4, ст. 200 Податкового кодексу України та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено матеріалами справи.

Вичерпний перелік підстав, за яких особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування наведений в ст. 200.5 Податкового кодексу України особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету міністрів України); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Жодної з цих підстав податковим органом не наведено і не мало місця.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Полтаві були складені довідки № 4415/23-8/13962568 від 20.05.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалися у квітні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2010 року та № 3464/23-8/13962568 від 20.04.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок банку за грудень 2010 року, січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалися в періодах листопаді, грудні 2010 року, якими підтверджено відображене бюджетне відшкодування у декларації за грудень 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року по справі №2а-1670/6846/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.