Ухвала суду № 37509042, 05.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"05" березня 2014 р. м. Київ К/9991/74521/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Зайця В.С.,Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

розглянувши відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Малокозарської сільської ради Романівського району Житомирської області про визнання незаконним рішення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

У січні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати недійсним рішення 20 сесії 5 скликання Малокозарської сільської ради Романівського району від 17.06.2009 «Про прийняття на баланс дитячого садка с. Мала Козара» в частині прийняття на баланс сільської ради дитячого садка, кухні і криниці; визнати нечинним акт прийму-передачі від 03.06.2010, зобов'язати видати необхідні документи для реєстрації у БТІ права власності на приміщення дитячого садка.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 13 травня 2011 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року ухвалу суду першої інстанції скасовано в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення 20 сесії 5 скликання Малокозарської сільської ради Романівського району від 17.06.2009 «Про прийняття на баланс дитячого садка села Мала Козара», справу направлено для продовження розгляду. В решті судове рішення залишено без змін.

11.06.12 ОСОБА_4 змінила позовні вимоги і просила суд скасувати рішення Малокозарської сільської ради Романівського району № 38 «Про передачу у комунальну власність територіальної громади сіл Мала Козара, Олександрівка, Пилипо-Кошара приміщення дитячого садка, розташованого в селі Мала Козара по вул. Центральній,18» в частині передачі у комунальну власність територіальної громади сіл Мала Козара, Олександрівка, Пилипо-Кошара приміщення дитячого садка, розташованого в селі Мала Козара по вул. Центральній,18.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із останніми рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанцій, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами виник спір про право власності на об'єкт нерухомості, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У пункті 7 частини 1 вказаної статті визначено поняття суб'єкту владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. (Пункт 1 частини 2 статті 17 КАС України).

Таким чином, нормами КАС України, без зазначення будь-яких виключень, передбачено, що до компетенції адміністративних судів, належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Конституції України).

Однак, враховуючи те, що спірне рішення прийнято Малокозарською сільською радою в якості власника майна, і в даному випадку відповідач не виконував владні управлінські функції, суди прийшли до правильного висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2012 року і ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: