Ухвала суду № 37508897, 20.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Київ К/9991/1018/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010

у справі № 2а-46615/09/1670

за позовом Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс»

до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

про визнання дій незаконними

ВСТАНОВИВ:

Полтавське державне лісогосподарське підприємство «Полтаваоблагроліс» (далі по тексту - позивач, Полтавське ДЛП «Полтаваоблагроліс») звернулось до суду з позовом до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту - відповідач, Лохвицька МДПІ Полтавської області) про визнання дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 20.01.2009 №0000012351/0 в частині відшкодування податкового зобов'язання в сумі 28318,50 грн., в тому числі основний платіж 18879,00 грн. та штрафна санкція 9430,50 грн., як такі, що суперечать податковому законодавству.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 08.12.2008 №245, від 22.12.2008 №261 виданих Лохвицькою МДПІ та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, в період з 08.12.2008 по 26.12.2008 працівниками Лохвицької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Чорнухинського держагролісгоспу філіалу Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 31.12.2008 №394/23/26434865.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2009 №0000012351/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 28318,50 грн., з яких: 18879,00 грн. - основний платіж, 9439,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 3.1, пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1, пп. 7.3.5 п. 7.3, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 18879,00 грн., у тому числі за квітень 2007 року в сумі 163,00 грн., за травень 2007 року в сумі 10140,00 грн., за червень 2007 року в сумі 242,00 грн., за жовтень 2007 року в сумі 2866,00 грн., за лютий 2008 року в сумі 468,00 грн., за червень 2008 року в сумі 5000,00 грн. При цьому податковий орган виходи з того, що отримані позивачем кошти на виконання договорів з Управлінням з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації не є дотаціями, оскільки підлягають регулюванню відповідно до бюджетного законодавства, зокрема їх отримання та використання має бути здійснене відповідно до плану використання бюджетних коштів та засвідчене у звіті про їх використання, однак позивачем зазначені документи оформлені не були.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» одним з об'єктів оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

У відповідності з пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 вищевказаного Закону, не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Згідно пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Отже, у разі коли при продажу оплата здійснюється безпосередньо з бюджетного рахунку через відповідні управління Держказначейства, то на такі операції можуть бути поширені норми пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

При оплаті товарів (робіт, послуг) з банківських рахунків підприємства застосовується загальний порядок нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.

Судами встановлено, що відповідно до умов договору від 23.04.2007 №1 Чорнухинський держагролісгосп на замовлення Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації зобов'язався виконувати роботи по поліпшенню родючості, охорони земель та підвищення їх продуктивності (консервація сільськогосподарських та лісогосподарських земель шляхом залісення). Цей договір укладено на виконання «Регіональної програми захисту земель від водної та вітрової ерозії» на підставі Положення про порядок використання коштів, що надходять в порядку відшкодування витрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, затвердженого рішенням сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської обласної ради від 28.02.2007. На підтвердження виконання зазначеного договору у матеріалах справи наявні акти приймання-здавання виконаних робіт з поліпшення родючості ґрунтів, складених по факту виконаних робіт та виписано рахунки на оплату. Оплата по зазначених рахунках надійшла на поточний рахунок Чорнухинського держагролісгоспу від Головного управління агропромислового розвитку, що підтверджується виписками банку, які є в матеріалах справи.

05.06.2008 між Чорнухинським держагролісгоспом філіалом Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагролісгосп» та Головним правлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації укладено договір №81, відповідно до якого Чорнухинський держагролісгосп зобов'язався виконувати роботи по консервації малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення шляхом залісення. На підтвердження виконання зазначеного договору у матеріалах справи наявні акти виконаних робіт та виписано рахунок на оплату. Оплата по зазначеному рахунку в сумі 25000,00 грн. надійшла 18.06.2008 на поточний рахунок Чорнухинського держагролісгоспу від Головного управління агропромислового розвитку, що підтверджується випискою банку.

21.09.2007 між Чорнухинським держагролісгоспом філіалом Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагролісгосп» та Управлінням з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Полтавської обласної державної адміністрації укладено договір, за яким Чорнухинський держагролісгосп зобов'язався виконувати роботи по підготовці ґрунту під посадку захисних лісонасаджень на землях державного лісового фонду і землях запасу сільських і селищних рад за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму 8000,00 грн. На підтвердження виконання зазначеного договору у матеріалах справи наявні акт здачі-приймання виконаних робіт, яким визначено суму до перерахунку у розмірі 8000,00 грн. Оплата по зазначеному акту в сумі 8000,00 грн. надійшла 16.10.2007 на поточний рахунок Чорнухинського держагролісгоспу від Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується випискою банку.

Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює випадки, коли певна операція не відноситься до об'єкта оподаткування податком на додану вартість. Однією з підстав не віднесення операцій до об'єкта оподаткування податку на додану вартість є отримання суб'єктом господарської діяльності дотації. Відповідне право розповсюджується на суб'єктів господарської діяльності лише в тому випадку, коли підприємство дотримується усіх вимог необхідних для отримання бюджетних коштів у вигляді дотації. Дотації, отримані на фінансування конкретних заходів, програм і проектів, є коштами цільового фінансування та цільових надходжень.

Підприємства та організації, що одержують дотації з бюджету, є одержувачами бюджетних коштів.

Відповідно до Порядку складання, розгляду і затвердження кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, до категорії суб'єктів господарської діяльності, які одержують бюджетні кошти належать підприємства та госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як на фінансову підтримку чи уповноважені органами державної влади на використання цільових державних програм і надання послуг.

Оскільки дотації є одним із видів бюджетних коштів, то на їх одержувачів поширюються вимоги бюджетного законодавства, що стосується як одержання, так і використання цих сум.

Загальний порядок отримання та використання бюджетних асигнувань полягає у тому, що одержувачі бюджетних коштів використовують кошти державного бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів.

План використання бюджетних коштів заповнюється з розбиттям за повною економічною класифікацією видатків без зазначення цифрових кодів. Форму плану використання бюджетних коштів затверджено наказом Міністерства фінансів України №57 від 28.01.2002. За необхідності цей документ може бути доповнено іншими показниками. План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу буде перераховано бюджетні кошти, які він має право використовувати. За відсутності зазначеного документа одержувач бюджетних коштів не може отримати відповідні суми з рахунку. При цьому план використання бюджетних коштів затверджується керівником такого підприємства (одержувача) за погодженням із розпорядниками, через яких воно одержує бюджетні кошти. Після цього план передають розпоряднику бюджетних коштів і відповідному органу Державного казначейства України, в якому одержувачу буде відкрито рахунок.

Оплата видатків одержувачів бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства України при наявності плану використання бюджетних коштів, наявності зареєстрованих зобов'язань, наявності на рахунку одержувача залишку невикористаних бюджетних асигнувань за відповідним КЕКВ та за умови надання документів, що підтверджують цільове спрямування коштів.

З огляду на зазначене, отримані позивачем кошти на оплату договорів є об'єктом оподаткування у розумінні пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», та не є дотаціями, оскільки позивачем було порушено вимоги бюджетного законодавства щодо порядку оформлення необхідних документів, що застосовуються у процесі використання бюджетних коштів.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавського державного лісогосподарського підприємства «Полтаваоблагроліс» відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров