Ухвала суду № 37508855, 26.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" лютого 2014 р. м. Київ К/9991/58949/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - Алчевська ОДПІ)

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012

у справі № 2а/1270/2448/2012

за позовом приватного підприємства "Фріланс" (далі - Підприємство)

до Алчевської ОДПІ

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Підприємство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо складення податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000181600 та скасувати зазначений акт індивідуальної дії.

Постановою названого суду від 24.04.2012 у позові відмовлено з тих мотивів, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності у вигляді оспорюваної суми штрафних санкції з ПДВ за повторно вчинене правопорушення у сфері оподаткування.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано частково; позов задоволено в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 № 0000181600; в решті постанову суду першої інстанції залишено без змін. У прийнятті цього рішення апеляційний суд виходив з того, що подання позивачем уточнюючих розрахунків протягом 1095 днів з дати виписки податкових накладних було помилково кваліфіковано податковим органом як порушення податкової дисципліни та як підставу для донарахування позивачеві оспорюваної суми грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, Алчевська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Алчевською ОДПІ було проведено камеральну перевірку уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, оформлену актом від 24.01.2012 № 170/160-36917518. Під час цієї перевірки податковою інспекцією було виявлено факт включення Підприємством до податкових зобов'язань за розглядувані звітні періоди суми ПДВ за податковими накладними з датою їх виписки понад 365 календарних днів, що з урахуванням факту повторності вчиненого Підприємством правопорушення стало підставою для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 3 314 391,25 грн. за штрафними санкціями згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням в порядку пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суд апеляційної інстанції цілком об'єктивно виходив з того, що податковим органом було безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за змістом якого у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Адже спірні податкові накладні (на підставі яких позивачем було уточнено податкові зобов'язання зазначених податкових періодів) були складені Підприємством до часу набрання законної сили Податковим кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права платника, що виникло за фактом складення податкової накладної, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

На час складення податкових накладних (за якими податкова інспекція визнала незаконним здійснення позивачем уточнення податкових зобов'язань) строк правової дії податкових накладних визначено не було; право платника самостійно визначити (узгодити) податкове зобов'язання на підставі складених ним податковим накладних не обмежувалося часовими межами.

З урахуванням положень пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків міг уточнити податкові зобов'язаннями за раніше поданими податковими деклараціями до часу проведення податкової перевірки.

А відтак апеляційний суд дійшов цілком правильного висновку про відсутність у діях Підприємства, що полягали в уточненні податкових зобов'язань за минулі звітні періоди за спірними податковими накладними, ознак складу податкового правопорушення як підстави для застосування штрафних санкцій в порядку статті 123 Податкового кодексу України, та цілком правомірно задовольнив позов.

Порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваної постанови, касаційним судом не виявлено.

А відтак передбачені законом підстави для задоволення касаційних вимог відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 у справі № 2а/1270/2448/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько