Ухвала суду № 37508326, 06.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2014 року Справа № 909/412/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиКоломийської районної спілки споживчих товариств, м. Коломия, Івано-Франківська обл.на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 рокуу справі господарського суду Івано-Франківської областіза позовомЗагайпільської сільської ради, м. Загайпіль, Івано-Франківська обл.доКоломийської районної спілки споживчих товариств, м. Коломия, Івано-Франківська обл.провизнання нерухомого майна безхазяйнимта за зустрічним позовомКоломийської районної спілки споживчих товариств, м. Коломия, Івано-Франківська обл.доЗагайпільської сільської ради, м. Загайпіль, Івано-Франківська обл.провизнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Коломийської районної спілки споживчих товариств на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 909/412/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

За змістом статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, Коломийська районна спілка споживчих товариств вже зверталась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, у зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано змісту та форми касаційної скарги, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2013 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що у відповідності до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року (повний текст постанови складено та підписано 17.09.2013 року) закінчився 07.10.2013 року.

Проте, вдруге касаційну скаргу скаржником було подано лише 25.12.2013 року, що підтверджується відміткою на штампі реєстрації вхідної кореспонденції господарського суду Івано-Франківської області, а тому встановлений для оскарження судового акту строк було пропущено.

Загальний порядок поновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Всупереч наведеному, в тексті касаційної скарги скаржник просить поновити процесуальний строк на касаційне оскарження судових актів і мотивує його пропуск усуненням недоліків форми та змісту подання касаційної скарги, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 21.11.2013 року.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що скаржник не довів господарському суду поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки не дотримання форми та змісту касаційної скарги і повернення її скаржнику на підставі ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України не перериває перебіг цього строку та не є поважною причиною для поновлення строку, передбаченого ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, ніяких інших причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що положення повторно поданої касаційної скарги дублюють попередню редакцію касаційної скарги, яку вже було повернуто судом касаційної інстанції ухвалою від 21.11.2013 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, виходячи з приписів процесуального закону касаційна скарга Коломийської районної спілки споживчих товариств не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Коломийської районної спілки споживчих товариств про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 909/412/13 - відхилити.

2. Касаційну скаргу Коломийської районної спілки споживчих товариств на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року у справі № 909/412/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга