Ухвала суду № 37507840, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 591/9225/13-а

Головуючий 1 інстанції: Шершак М.І.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.2014р. по справі № 591/9225/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Сумської міської ради

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради № 2303-МР від 24.04.13 р. «Про укладення додаткової угоди до договору оренди від 01.09.05 р. № УКМ - 0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у м. Суми».

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.14 р. по справі № 591/9225/13-а позов був залишений без задоволення.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.14 р. по справі № 591/9225/13-а та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач та третя особа, ТОВ «Сумитеплоенерго», не надали письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що на виконання рішення Сумської міської ради від 24.04.13 р. № 2303-МР «Про укладення додаткової угоди до договору оренди від 01.09.05 р. № УКМ - 0047 цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у місті Суми» була укладена додаткова угода до договору оренди № УКМ - 0047 від 01.09.05 р. цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії у м. Суми.

В позові та апеляційній скарзі позивач наполягає на тому, що при прийнятті оскарженого рішення № 2303-МР від 24.04.13 р. відповідач порушив права позивача як члена територіальної громади м. Суми на користування та розпорядження майном комунальної власності на свій розсуд і в своїх інтересах, прийнявши рішення при порушення законодавства під час здійснення представництва. Також позивач вказує на те, що відповідач не оприлюднив у встановленому порядку додатки до додаткової угоди, чим порушив приписи ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і не обговорював пропозиції до додаткової угоди. Крім того позивач наполягав на невідповідності договору приписам чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що зміст вказаного рішення відповідає вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення, що перебувають в комунальній власності», ст. 24, ст. 25, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також при прийнятті оскаржуваного рішення був дотриманий Регламент роботи Сумської міської ради VI скликання, затверджений рішенням Сумської міської ради № 21-МР від 1.12.10 р.

Також суд першої інстанції вказав на те, що рішення Сумської міської ради № 2303-МР від 24.04.13 р. є актом індивідуальної дії, стосується прав і обов'язків Сумської міської ради та TOB «Сумитеплоенерго», а тому відповідач у відносинах, що склались, виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як господарюючий суб'єкт.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 287 ГК України орендодавцями комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності, а відповідно ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з даними висновками і зазначає, що орендні відносини мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі управлінських актів. З матеріалів справи вбачається, що відносини, які виникли між відповідачем та ТОВ «Сумитеплоенерго», засновані на договорі оренди №УКМ -0047 від 01.09.05 р. та додатковій угоді до нього від 30.04.13 р.

Також слід відмітити, що згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У контексті положень ч. 1 ст. 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач не зазначив, чим саме порушені його права, свободи чи інтереси в процедурі прийняття і розгляду конкретного рішення, з урахуванням тієї обставини, що він не звертався до відповідача з питань, що є предметом цього спору, і відповідач не надавав йому відмови, не встановлював заборони або обов'язку, які можуть бути оскаржені позивачем до суду.

Між тим позивач не надав суду доказів того, що діями чи рішенням відповідача безпосередньо порушені його права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, та не довів, що оскаржене ним рішення відповідача безпосередньо порушує його права. Звернення до адміністративного суду не завжди тягне за собою судовий захист. Такий захист можливий у випадку встановлення судом порушення прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів свідчить, що оскаржуване рішення відповідач прийняв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, і цей акт не порушує прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому правові підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем порушені права позивача є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства та будь-яким чином порушує його права.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.14 р. по справі № 591/9225/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.14 р. по справі № 591/9225/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.14 р. по справі № 591/9225/13-а за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради третя особа ТОВ «Сумитеплоенерго» про скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.