Рішення № 37507361, 03.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23707/13 03.03.14 За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

до: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

про: стягнення 6300,30 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники:

від позивача Боклан А.А. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва 06.12.13р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення 6300,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 22.09.11р. в Київській області Києво - Святошинському районі с.Чайка по вул.Коцюбинського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP, під керуванням Стеха В.А. та транспортного засобу "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI під керуванням Півторак Л.В. Позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику Півторак Л.В. страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP.

В результаті автоматичного розподілу вказаної позовної заяви, остання була передана для розгляду судді Капцовій Т.П.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про стягнення 6300,30 грн. було передано судді Картавцевій Ю.В. у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. суддею Картавцевою Ю.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/23707/13 та призначено розгляд справи на 27.01.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного, передано справу №910/23707/13 для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 р. справу №910/23707/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П., та призначено розгляд справи на 27.01.14р.

27.01.14р. на адресу Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.14р. відкладено розгляд справи на 17.02.14р.

У судове засідання 17.02.14р. представники сторін з'явилися.

У судовому засіданні представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.14р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

У судовому засіданні 17.02.14р. оголошено перерву до 03.03.14р.

У судове засідання 03.03.14р. з'явився представник позивача та долучив до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлено, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений про, що свідчить розписка представника відповідача від 17.02.14р. долучена до матеріалів справи та протокол судового засідання від 17.02.14р.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

03.03.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 03.03.2014р. відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст.81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2011р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (страховик) та Півторак Л.В. (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №5666752 від 14.07.11р. (далі -Договір), відповідно до якого було застраховано транспортний засіб "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI.

22.09.11р. в Київській області Києво - Святошинському районі с.Чайка по вул.Коцюбинського сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP, під керуванням Стеха В.А. та транспортного засобу "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI під керуванням Півторак Л.В.

Матеріали справи свідчать про те, що 22.09.11р. о 13:50 год. Стеха В.А., керуючи транспортним засобом "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP в Київській області Києво - Святошинському районі с.Чайка по вул.Коцюбинського рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним, здійснив зіткнення з автомобілем "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, під керуванням Півторак Л.В., внаслідок чого, автомобіль марки "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, отримав механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду від 26.09.11р. у справі №3-3486/11 водія автомобіля "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP Стеха В.А. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту №2500/10/11 від 03.10.12р. про оцінку автомобіля "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, та вартість матеріального збитку завданого власнику зазначеного транспортного засобу становить 7451,81 грн.

Страховим актом №02-10430/1 пошкодження транспортного засобу марки "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 22.09.2011р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6300,30 грн.

Відповідно до п.12.12 Договору добровільного страхування наземного транспорту №5666752 від 14.07.11р., виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі заяви Страхувальника (Вигодонабувача) та страхового акту в термін до 10 робочих днів після прийняття рішення про визначення події страховим випадком.

Судом встановлено, що на підставі заяви Півторак Л.В. про виплату страхового відшкодування та рахунку №АПС-000074 від 04.10.11р. виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна», позивачем виплачено на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Планета Україна» страхове відшкодування у розмірі 6300,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №45890 від 31.01.2013р.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги постанову Києво-Святошинського районного суду від 26.09.11р. у справі №3-3486/11, відповідно до якої Стеха В.А. визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана власнику "Daihatsu Terios", державний реєстраційний номер AA0338MI, повинна бути відшкодована Стеха В.А.

Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №7/2-28/3203 від 03.02.2014р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5659676.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи з вини якої сталося ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "I-VAN A07A1-60", державний реєстраційний номер AA1658EP, було застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5659676, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн.

За таких підстав, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи суму грошових коштів у розмірі 6300,30 грн. (6300,30 грн. - 0 грн. = 6300,30 грн.).

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено претензію №249/12/02-10430/1 К від 28.02.13р. на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу у розмірі 6300,30 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 04.03.13р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.

Однак, як вказує позивач страхове відшкодування виплачено відповідачем не було.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як вказав Верховний Суд України в своїй Постанові від 28.08.2012р. у справі №23/279 позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних доказів виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування у розмірі 6300,30 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська область, Вишгородський район, м.Вишгород, вул.Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) страхове відшкодування в розмірі 6300 (шість тисяч триста) 30 коп. та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. -суми судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.03.14р.

Суддя Капцова Т.П.