Ухвала суду № 37507279, 06.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"06" березня 2014 р.

Справа № 916/2048/13

За позовом Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради

до відповідача – Науково–виробничого центру „Бургунь” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання недійсним договору оренди

встановив:

В серпні 2013р. Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради з позовною заявою до науково – виробничого центру „Бургунь” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору оренди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.01.2014 р. по справі № 916/2048/13 у задоволені позовних вимог Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відмовлено повністю.

При винесені рішення по справі № 916/2048/13 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання ( п.4.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Згідно до ч.1 п.11 ст. 5 Закону України „Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються органи прокуратури – при здійсненні своїх повноважень.

При розподілі судових витрат у справі суд має також виходити з положень п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, згідно якого встановлено, що, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ст.49 ГПК України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення у даній справі згідно зі ст. 88 ГПК України.

Керуючись ст.ст.82-85, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б.Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 24760454) на користь Державного бюджету України (Головне Управління державної казначейської служби України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) – судовий збір в сумі 1 147 (одної тисячі ста сорока семи) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 06.03.2014 р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.