Ухвала суду № 37507041, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 0870/9880/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» звернулось до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012року позов задоволено.

Суд постановив скасувати податкове повідомлення-рішення 03.10.2012 №0002122212, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 грн.

Постанова обґрунтована тим, що як свідчать матеріали справи, а саме результати зустрічних перевірок контрагентів щодо підтвердження господарських відносин з ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика», органами державної податкової служби документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з його контрагентами, та підтверджено їх вид, обсяг, якість і розрахунки.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем, при зменшенні позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405,00 грн., за період січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, брались до уваги висновки результатів зустрічних перевірок по контрагентам, суми податку на додану вартість, за угодами з якими не враховувались при розрахунку податкового кредиту за попередні податкові періоди.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» до органів державної податкової служби відповідачем направлялись переважно у 2009, 2010 та 2011 роках, тоді як Акт перевірки № 105/22-12/00382094 складений 21.09.2012.

Доказів надсилання запитів під час проведення перевірки у вересні 2012 року, як і вжиття будь-яких заходів щодо надання органами державної податкової службі відповідей стосовно проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин з ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» відповідачем до суду не надано.

Факт здійснення господарських операцій відображених у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку та реальність господарських операцій за січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, не заперечується ДПІ у Жовтневому районі м.

Запоріжжя. Будь-яких порушень податкової дисципліни з боку ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика», а також обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, судом не виявлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що висновки відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у розмірі 1 747 405 грн., за відсутністю порушень формування податкових зобов'язань та від'ємного значення (про що відповідачем не заперечується), лише за умови неможливості простеження сплати по ланцюгу постачання товарів сум ПДВ, є необґрунтованими.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що відповідач не може перевірити сплату ПДВ по всьому ланцюгу постачання до позивача товарів (послуг) придбаних ним у контрагентів постачальників.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 17.04.2013р.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарг не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 21.09.2012 №105/22-12/00382094, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2012 №0002122212, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 01 грн.

Актом перевірки було встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.п. п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.3, п.п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 747 405,00 грн. наступних звітних (податкових) періодів: Січень 2010 року - на загальну суму ПДВ 570 333 грн.; Лютий 2010 року - на загальну суму ПДВ 148 601 грн.; Березень 2010 року - на загальну суму ПДВ 25 300 грн.; Квітень 2010 року - на загальну суму ПДВ 5 000 грн.; Березень 2011 - на загальну суму ПДВ 998 171 грн.

Згідно висновків акту перевірки право платника на отримання бюджетного відшкодування виникає лише за умови надмірного надходження відповідної суми ПДВ до бюджету, а відтак відсутність достовірно встановленого факту сплати постачальниками ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика» по ланцюгу податкових зобов'язань за наслідками проведення податковим органом зустрічних перевірок таких постачальників, свідчить про відсутність можливості підтвердження суми ПДВ до відшкодування у розмірі 1 747 405 грн., за період січень-квітень 2010 року та березень 2011 року.

Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п.198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положення п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового кодексу України передбачають, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що факт здійснення господарських операцій відображених у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку та реальність господарських операцій за січень-квітень 2010 року та березень 2011 року, не заперечується ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Будь-яких порушень податкової дисципліни з боку ПАТ «Запорізька кондитерська фабрика», а також обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків, судом не виявлено.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2012року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш