Ухвала суду № 37506982, 21.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" січня 2014 р.справа № 2а/0470/14312/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012року позов ТОВ «Еталон Пак» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Суд постановив визнати нечинними податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000390220 і податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0000380220, прийняті Дніпродзержинською об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Постанова обґрунтована тим, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач, про що свідчать матеріали справи, належним чином виконав свої договірні зобов'язання та оплатив вартість поставленого йому товару.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що і ході перевірки було встановлено відсутність поставки товарів, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, оскільки перевіркою було встановлено, що платники податків по ланцюгу поставки мали ймовірні поставки товару сумнівного сектору економіки.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 19 березня 2013р.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 25 березня 2013р.

Відповідно ч. 1 ст. 42 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки №2025/110/22-206/36825967 від 11.07.2012 року, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.07.2012р. №0000390220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми

податку на додану вартість у розмірі 4 574 грн.; №0000380220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 14 265,00 грн., (за основним платежем - 12 579 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 686 грн.).

Актом перевірки було встановлено порушення ст.203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ПП «Базис торг» та «Строитель - плюс»;

Пункту 1.3 ст.1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.180.1 ст. 180, п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає зменшенню рядок 26 за липень 2010 року на суму 2450 грн. та рядок 24 за березень 2011 року у сумі 2 124 грн.;

Пункту 1.23 ст. 1, 3.1 ст. 3, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 п.п. 5.2.1 п. 5.2., п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено валові витрати за ІІІ квартал 2010 року на суму 12 250 грн. та занижено валові доходи за ІІІ квартал 2010 року на суму 14 700 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на 6 738 грн.; завищено валові витрати за І квартал 2011 року на суму 10 620 грн. та занижено валові доходи за І квартал 2011 року на суму 12 744 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року на 5 841 грн.

Судом першої інстанції також було встановлено, що між ТОВ «Еталон Пак» та ПП «Базис торг» укладено усний договір на поставку товару, на підставі якого ПП «Базис торг» виставило відповідний рахунок оплати. Платіжним дорученням №229 від 07.07.2010 року позивач перерахував на рахунок ПП «Базис торг» вартість замовленого товару у розмірі 14 700 грн., в т.ч. ПДВ 2 450 грн.

Замовлений товар було поставлено позивачу 07.07.2010 року, що підтверджується оформленою сторонами видатковою накладною №895 від 07.07.2010 року.

Отриманий товар було обліковано позивачем на рахунку 207 «Запасні частини».

Факт отримання товару підтверджено оформленням усіх необхідних і передбачених іншим законодавством документів, факт оплати за товар підтверджено платіжним дорученням та податковою накладною.

Використання отриманого товару в господарській діяльності підприємства підтверджується відомістю з партій товарів на складах (бухгалтерський облік), списанням товарів №1179 від 27.10.2011 року, списанням товарів №1180 від 10.10.2011 року, списанням товарів №989 від 22.08.2011 року, списанням товарів №988 від 18.08.2011 року, списанням товарів №469 від 29.04.2011 року, списанням товарів №352 від 29.04.2011 року, списанням товарів №112 від 31.01.2011 року, списанням товарів №98 від 31.01.2011 року, списанням товарів №780 від 05.08.2010 року, списанням товарів №673 від 08.07.2010 року, списання товарів №987 від 08.08.2011 року, списанням товарів №462 від 29.04.2011 року.

Між ТОВ «Еталон Пак» та БВП «Строитель-плюс» укладено усний договір на поставку товару, на підставі якого БВП «Строитель-плюс» виставило відповідний рахунок оплати. Платіжним дорученням №112 від 03.03.2011 року позивач перерахував на рахунок БВП «Строитель-плюс» вартість замовленого товару у розмірі 12 744 грн., в т.ч. ПДВ 2124 грн.

Замовлений товар було поставлено позивачу 10.03.2011 року, що підтверджується оформленою сторонами видатковою накладною №031001 від 10.03.2011 року.

Отриманий товар було обліковано позивачем на рахунку 207 «Запасні частини».

Факт отримання товару підтверджено оформленням усіх необхідних і передбачених законодавством документів, факт оплати за товар підтверджено платіжним дорученням та податковою накладною.

Використання отриманого товару в господарській діяльності підприємства підтверджується відомістю з партій товарів на складах (бухгалтерський облік), списанням товарів №473 від 26.04.2011 року, списанням товарів №1302 від 21.12.2011 року, списанням товарів №988 від 18.08.2011 року, списанням товарів №987 від 08.08.2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що всі первинні документи, надані позивачем відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару

Згідно пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податко на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з БВП «Строитель-плюс», ПП «Базис торг».

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбаний товар з урахуванням податку на додану вартість.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у БВП «Строитель-плюс», ПП «Базис торг» спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Податкові накладні містять всі необхідні реквізити.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів вважає, що несплата податків чи їх приховування однією із сторін правочину не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Судом першої інстанції зроблено правильні висновки, що відповідач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2012року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Пак» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш