Справа № 2026/937/2012
Провадження № 2/630/3/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2014 року м Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участю секретаря Косенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за первісним позовом Кредитної спілки «Родинний кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Родинний кредит», треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, про визнання кредитного договору, договору іпотеки та довіреності недійсними, -
встановив:
Позивач, Кредитна спілка «Родинний кредит», звернувся 18 січня 2012 року до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 17 травня 2012 року, просить:
· стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Родинний кредит» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 271210-1836226486 від 27 грудня 2010 року у розмірі 104502,48 грн., з яких 40000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 33271,23 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 31231,25 грн. - сума заборгованості по додатковим відсоткам;
· в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед Кредитною спілкою «Родинний кредит» звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 27 грудня 2010 року, реєстраційний № 2287, а саме: земельна ділянка АДРЕСА_3 (одинадцять дріб три літера Г) площею 0,1000 гектарів, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 на праві власності на земельну ділянку серія ЯК № 588357, виданого відділом Держкомзему у м. Люботин Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного Комітету України із земельних ресурсів 02 червня 2010 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. договорів оренди землі за № 011067800258, кадастровий номер земельної ділянки 6311200000:01:038:0173;
· стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору.
Позивач в обґрунтування позову вказував, що з ОСОБА_1 27 грудня 2010 року був укладений кредитний договір № 271210-1836226484 (далі за текстом - Кредитний договір). За цим договором відповідачці був наданий кредит в сумі 40000,00 грн. зі строком користування 12 місяців і сплатою відсотків у розмірі 60% річних. Натомість, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 27 грудня 2010 року було укладено договір іпотеки за реєстровим № 2287 (надалі - Договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, і належить йому на праві власності. Однак, з боку ОСОБА_1. зобов'язання за Кредитним договором не виконуються, внаслідок чого станом на 17 травня 2012 року виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 104502,48 грн. Для задоволення своїх вимог позивач вказує на необхідність стягнення вказаної заборгованості з ОСОБА_1 та звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ОСОБА_2
Відповідачем, ОСОБА_2, 11 жовтня 2012 року було подано зустрічний позов до Кредитної спілки «Родинний кредит», в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від він просить:
· визнати недійсним кредитний Договір № 271210-1836226486 від 27 грудня 2010 року, укладений між; Кредитною спілкою «Родинний кредит» та ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4;
· визнати недійсним Договір іпотеки від 27 грудня 2010 року, укладений між Кредитною спілкою «Родинний кредит», ідентифікаційний код 33674227, в особі Голови правління Шестопалова Володимира Вікторовича, який мешкає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, і посвідчений нотаріально приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за № 2287 від 27 грудня 2010 року;
· зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки, укладеним між Кредитною спілкою «Родинний кредит», ідентифікаційний код 33674227, в особі Голови правління Шестопалова Володимира Вікторовича, який мешкає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, а саме нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі державного акту на право власності серії ЯК № 588357, виданого відділом Держкомзему у м. Люботин Харківської області ГУ Держкомзему у Харківській області 02 червня 2010 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів про право власності на землю за № 011067800258, кадастровий № 6311200000:01:038:0173;
· визнати довіреність від 27 грудня 2010 року, видану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім'я ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, та на ім'я ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4, недійсною;
· судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 вказував, що не погоджується з вимогами Кредитної спілки «Родинний кредит» з тих причин, що в грудні 2010 року він мав намір продати належну йому земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3. Допомогти йому з продажем земельної ділянки зголосилася ОСОБА_1, яка попросила видати довіреність для здійснення дій по пошуку покупців та підготовки необхідних документів. Але ОСОБА_1 ошукала його, отримавши від нього довіреність на своє ім'я та ім'я ОСОБА_4, та разом з приватним нотаріусом ОСОБА_3 запевняла його, що таку довіреність він, ОСОБА_2, підписав виключно для здійснення продажу земельної ділянки. Наміру передавати свою землю в іпотеку він, ОСОБА_2, не мав та не збирався цього роботи. Коли він дізнався про те, що ОСОБА_1 отримала кредит і передала його земельну ділянку в іпотеку, він одразу звернувся до міліції з приводу шахрайський дій по відношенню до нього з боку ОСОБА_1, адже він ніяких грошових коштів за кредитом не отримував. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні шахрайських дій по відношенню до нього встановлена вироком Дергачівського районного суду Харківської області.
В судовому засіданні представник КС «Родинний кредит», Слєпченко Є.В., посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю та просив їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 в судовому засіданні проти первісного позову заперечували повністю, в той же час вимоги за зустрічним позовом підтримали в частині визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання приватного нотаріуса вчинити певні дій, посилаючись на обставини за позовом. В іншій частині позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 не підтримали та просили їх не розглядати.
Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилася, але подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Треті особи за зустрічним позовом, приватний нотаріус ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в судове засідання не з'явились, хоча неодноразово викликалися до суду у встановленому порядку.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між КС «Родинний кредит» і ОСОБА_1 27 грудня 2010 року був укладений кредитний договір № 271210-1836226486, за яким відповідачці були надані кредитні кошти в сумі 40000,00 грн. на споживчі потреби зі строком користування 12 місяців, тобто до 27 грудня 2011 року, та сплатою процентів у розмірі 60,0% річних.
Згідно з п. 1.4., 3.2. Кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася проводити погашення кредиту шляхом внесення позивачу щомісячний платежів 27 числа кожного місяця протягом строку користування.
У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.
У відповідності до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплату неустойки.
Кредитним договором, в п. 8.2., встановлено, що у випадку прострочення виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, позичальник зобов'язується сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 90% річних за весь період прострочення.
З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Станом на 17 травня 2012 року з боку відповідача ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом - 40000,00 грн.; заборгованості по процентам - 33271,23 грн.; та заборгованість по додатковим відсоткам за прострочення виконання зобов'язання - 31231,25 грн., а всього 104502,48 грн.
У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти і щомісячної винагороди.
На підставі викладеного, суд задовольняє первісний позов КС «Родинний кредит» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 104502,48 грн., яку вона має сплатити, виходячи зі змісту її зобов'язань за кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем, КС «Родинний кредит», і відповідачем ОСОБА_2, від імені якого діяв за довіреністю від 27 грудня 2010 року ОСОБА_4, був укладений Договір іпотеки від 27 грудня 2010 року, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за № 2287. Згідно з договором іпотеки відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку земельну ділянку, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, і належить йому на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 02 червня 2010 року, зареєстрованого в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 011067800258.
Згідно з ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.
Відповідне застереження міститься у п. 5.1. Договору іпотеки, за яким позивач вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов'язань в цілому або в тій чи іншій його частині.
Однак, вищевказаний договір іпотеки на забезпечення зобов'язань за кредитним договором був укладений внаслідок шахрайський дій ОСОБА_1, вчинених нею по відношенню до ОСОБА_2
Так, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2013 року по справі № 2010/5758/12 ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України. Зокрема, по відношенню до ОСОБА_2 з боку ОСОБА_10 були вчинені такі дії. В грудні 2010 року ОСОБА_1, не маючи наміру виконувати свої обов'язки, запевнила ОСОБА_2, що надасть допомогу у продажу належної йому земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_3. Для цього ОСОБА_1 попросила ОСОБА_2 оформити на її ім'я довіреність з метою представництва його інтересів при оформленні документів з продажу земельної ділянки. Будучі впевненим у щирих намірах ОСОБА_1 надати допомогу у продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 27 грудня 2010 року підписав довіреність, посвідчену нотаріально, не надавши значення її змісту, в якому були зазначені його представниками ОСОБА_1 та ОСОБА_4, і права укладення ними договір іпотеки відносно земельної ділянки. Того ж дня, 27 грудня 2010 року, ОСОБА_1 отримала від КС «Родинний кредит» кредит в сумі 40000,00 грн., для забезпечення якого позикодавцю була передана в іпотеку земельна ділянка, що розташована у АДРЕСА_3, та належить ОСОБА_2 на праві власності. Таким чином, ОСОБА_1, заволодівши нерухомим майном ОСОБА_2 шляхом шахрайства, завдала йому матеріальних збитків.
Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальної справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Загальні вимоги до правочину, додержання яких є необхідним для його чинності, закріплені у ст. 203 ЦК України. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема, відповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, є підставою недійсності такого правочину (ст. 215 ЦК України).
Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що договір іпотеки, укладений між КС «Родинний кредит» та представником за довіреністю ОСОБА_4, був вчинений проти волі ОСОБА_2, який мав намір виключно на продаж своєї земельної ділянки. Тому такий правочин слід визнати недійсним.
Щодо інших вимог позивача, то суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки, по-перше, ті дії, які ОСОБА_2 просить зобов'язати вчинити приватного нотаріуса, з 01 січня 2013 року має вчиняти орган державної реєстрації прав, діяльність якого врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; по-друге, в іншому обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 не підтримали в судовому розгляді.
При таких обставинах суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на Кредитним договором в сумі 104502,48 грн., з одночасним стягнення з відповідачки понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в сумі 1045,02 грн. Крім того, в зв'язку з частковим задоволенням зустрічного позову суд стягує з КС «Родинний кредит» на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 107,40 грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 526, 530, 610, 611, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Первісний позов Кредитної спілки «Родинний кредит» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Кредитної спілки «Родинний кредит» (код ЄДРПОУ 33674227) заборгованості за кредитним договором № 271210-1836226486 від 27 грудня 2010 року у розмірі 104502,48 грн. (Сто чотири тисячі п'ятсот дві грн. 48 коп.), з яких 40000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 33271,23 грн. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 31231,25 грн. - сума заборгованості по додатковим відсоткам, а також судовий збір в сумі 1045,02 грн.
В іншій частині позовних вимог за первісним позовом в задоволенні відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним Договір іпотеки від 27 грудня 2010 року, укладений між Кредитною спілкою «Родинний кредит», код ЄДРПОУ 33674227, в особі Голови правління Шестопалова Володимира Вікторовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, який діяв за довіреністю від імені ОСОБА_2, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за № 2287 від 27 грудня 2010 року.
Стягнути з Кредитної спілки «Родинний кредит» (код ЄДРПОУ 33674227) на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107,40 грн.
В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом в задоволенні відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. О. Малихін
Судове рішення № 37506145, Люботинський міський суд Харківської області було прийнято 04.03.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2026/937/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: