Постанова № 37505400, 04.03.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р.Справа № 916/2943/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Жекова В.І., Лашина В.В.

При секретарі: Філончук Т.М.

(склад колегії суддів сформовано розпорядженням голови суду від 27.01.2014р. № 100)

За участю представників сторін:

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Пахомов В.В., посвідчення № 145 від 31.12.2013р.

від ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_2, посвідчення серія НОМЕР_1 від 20.07.2005р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р.

у справі № 916/2943/13

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про виселення

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 27.02.2014р. оголошувалась перерва до 04.03.2014р.

Згідно ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 04.03.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 3,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на ст.ст. 509, 526, 626, 760, 764 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. (суддя Н.О. Горячук) позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено. Виселено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 3,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Рішення господарського суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та відсутність правових підстав на зайняття відповідачем нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 3,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди № 3/54 нежитлового приміщення від 06.04.2010р., укладеного між сторонами з даної справи, з посиланням на п.4.7 договору, ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 3,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, при неповному з'ясуванні та за недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Департаменту комунальної власності Одеської міської ради проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р.- без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а відповідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Рішенням Одеської міської ради від 31.01.2011р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради» змінено найменування Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Положенням «Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради», затвердженим рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. № 381-VI, встановлено, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2010р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди № 3/54 нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення загальною площею 3,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 для використання під розміщення майстерні з ремонту взуття.

Пунктом п. 1.3. договору оренди встановлено термін його дії - з 06.04.2010 по 05.03.2013р.

Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди. (п. 4.7 договору)

Відповідно до п. 7.5 зазначеного договору, зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонам на протязі 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно п. 7.7 договору оренди, після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у орендодавця наміру передачі об'єкта оренди на наступний термін на конкурсних засадах.

Пунктом 7.8 договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відповідно до п. 7.9 договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії, стосовно змін, розірвання, припинення, або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Згідно п. 7.10 зазначеного договору, реорганізація орендодавця не є підставою для змін умов або припинення дії цього Договору.

Пунктами 7.12, 7.13 сторони визначили, що орендар зобов'язується надавати орендодавцю інформацію про використання об'єкта оренди на вимогу орендодавця. У випадку приховування чи подання недостовірної інформації про використання об'єкта оренди, що призводить до заниження орендної плати, орендар сплачує орендодавцю орендну плату у повній сумі. Вступ орендаря у користування приміщеннями настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі вказаних приміщень.

Відповідно до п. 7.17 договору оренди, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами: складено у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної сторони цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено позивачем строк дії договору оренди № 3/54 нежитлового приміщення від 06.04.2010р. закінчився 05.03.2013р., відповідно до п. 1.3 договору. 01.02.2013р. за № 01-13/635 на адресу орендаря було надіслано повідомлення, в порядку ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яке було залишено без відповіді відповідачем, про відмову від продовження договору оренди на новий строк та передання ключів від нежилого підвального приміщення, загальною площею 3,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за актом приймання-передачі.

З пояснень сторін вбачається, що відповідач продовжує займати нежилого підвального приміщення, загальною площею 3,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції помилково задовольнив позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів оренди, а майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також нори Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно приписів ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до приписів ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, вищенаведені норми законів передбачають в якості способу захисту порушеного права позивача вимагати ним від орендаря (наймача) повернення майна у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, такі позовні вимоги Департамент комунальної власності Одеської міської ради заявлені не були.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою законодавства, яке полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Під способами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів даної справи вбачається, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з вимогою про захист права власності шляхом виселення відповідача із зайнятих ним приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт, який розташований за адресою АДРЕСА_1, в цілому, належить територіальній громаді міста Одеси, в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № 501 від 13.01.2010р. При цьому, зазначений об'єкт в цілому складається з приміщень літ. «Б», загальною площею 3,0 кв.м., відображених у технічному паспорті від 15.09.2009р. Отже, Одеська міська рада має статус власника нежилого приміщення підвалу, загальною площею 3,0 розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення підвалу № 501 від 13.01.2010р., яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.11.2009р. № 1108.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач у даному випадку просить виселити відповідача з нежилого приміщення підвалу загальною площею 3,0 розташованого за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи позов з посиланням на ст. 785 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що узгоджується з п.4.7 договору оренди № 3/54 нежитлового приміщення.

Відповідно до ст. 22 ГПК України право змінити до прийняття рішення по справі підставу або предмет позову належить тільки позивачу, тому з урахуванням викладеного судова колегія вважає, що заявлена позовна вимога Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення не відповідає встановленим законом способам захисту порушених прав, що є підставою для відмови у позові.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарським судом Одеської області в порядку статей 43 Господарського процесуального кодексу України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; не дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином не проаналізували належним чином правовідносини, що виникли та існували між сторонами, невірно застосували норми матеріального права.

Вищенаведене свідчить про неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що призвело до неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, та відповідно до ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду.

За таких обставин та з огляду на вищезазначені приписи чинного законодавства, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. по справі № 916/2943/13 скасувати, у задоволені позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 103-104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. у справі № 916/2943/13 скасувати.

В позові Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 06.03.2014р.

Головуючий суддя Воронюк О.Л.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Лашин В.В.