Рішення № 37505219, 03.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2014 р.Справа № 916/3565/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ"

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів"

про: стягнення 344455,79 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Заржицька В.О. по довіреності №3818-4 від 13.12.2013 р. Асмолова С.А. по довіреності №436-4 від 13.02.2014р.

Від відповідача:Кушнаренко В.В. по довіреності №44 від 07.02.2014 р.

Дмитриченко А.В. по довіреності №81 від 21.02.2014 р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг за послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі послуги водовідведення за скид зливових стоків у сумі 344455,79 грн. із покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2013р. порушено провадження у справі №916/3565/13.

10.02.2014р. представник відповідача надав відзив на позовну заяві відповідно якого позовні вимоги в розмірі 344455,79грн не визнає.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

24.02.2014р. представник позивача надав заперечення на відзив відповідно яких з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву не згодні та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26.02.2014р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі стосовно частини позовних вимог позивача які вказують на наявність боргу відповідача на 01.08.2011р.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі стосовно частини позовних вимог позивача з наступних підстав.

Суми, на які посилається відповідач ураховані позивачем, про що свідчить виписка з особового рахунку ДП МОУ "Одеській завод будівельних матеріалів".

Зазначені суми ураховувалися на підставі угод про погашення взаємної заборгованості, а саме: 4320, 00грн. - угода про погашення взаємної заборгованості від 31.10.2011р.; 14397,12грн.- угода про погашення взаємної заборгованості від 30.11.2011р.; 24109,33грн.- угода про погашення взаємної заборгованості від 30.12.2011р.; 70133,20грн.- угода про погашення взаємної заборгованості від 31.07.2013р.

У кожній з цих угод у п.1 зазначено, що ТОВ "Інфокс" погашає заборгованість даного підприємства за водоспостачання та водовідведення на підставі договору №4029/3 від 22.04.2004р.

За змістом п. 3.8. договору №4029/3 від 22.04.2004р. та п.3.6 додаткової угоди від 29.02.2012р. до зазначеного договору перераховані абонентом платежі зараховуються у наступному порядку: у першу чергу, у рахунок погашення пені, надалі - заборгованості по оплаті, потім - поточних платежів. :

У зв'язку з тим, що станом на 01.08.2011р. (початок позовного періоду) у позивача існувала заборгованість, що перевищувала сплачені суми (по о/р 101 013 - 309 287,68грн., по о/р 82332 - 120 444,58грн) були зараховані у рахунок погашення заборгованості, що утворилася станом на 01.08.2011р.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, оплата у розмірі 17 758,02грн. була здійснена з призначенням платежу "плата за водопостачання згідно договору" із зазначенням номеру виставленого рахунку №101013/764405 від 31.07.2011р. Таким чином, за змістом п.3.6 додаткової угоди від 29.02.2012р. до договору №4029/3 від 22.04.2004р. дана оплата також була зарахована у рахунок погашення заборгованості, що утворилася станом на 01.08.2011р.

Таким чином, клопотання відповідача не обґрунтоване, не відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

03.03.2014р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення які залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

22.04.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" та Державним підприємством Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" було укладено договір №4029/3 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого водоканал надає послуги щодо надання питної води, а також по прийманню стічних вод на об'єкти абонента, у відповідності з дислокацією об"єктів ( додаток №1 до договору)(п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. цього договору, абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до встановлених Правил, перелічених в п.2.1. даного договору та діючого законодавства.

Розділом 2 вказаного договору визначені права та обов'язки сторін.

Сторони зобов'язуються керуватися чинними „Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України", затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 01.07.1994р. №65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995р. №30, „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Одеської міськради №632 від 14.06.2007р."(п.2.1 договору).

З жовтня 2008р. діють нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008р. №190, що закріплюють в п.4.10. аналогічні вимоги щодо визначення обсягів стічних вод, а саме, що додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Згідно п.п.2.2.1 договору, водоканал зобов'язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Умовами п.п. 2.4.1, 2.4.5 п.2.4 договору визначено, що абонент зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж та відбору проб, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання.

Відповідно до п.п.2.4.8 п.2.4 зазначеного розділу абонент зобов'язаний, за встановленою формою з 25-го числа по 30 число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів. При їх ненаданні в строк водоканал здійснює розрахунок відповідно з „Правилами водоспоживання".

Абонент зобов'язався з 10-го по 15-є число місяця, слідуючого за звітним, оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахункам за отримані послуги(пп.2.4.9 п.2.4 договору).

Розділом 3 даного договору запроваджений порядок та строки розрахунків.

Відповідно до п.3.1 цього розділу облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах.

За п.3.2 вказаного розділу оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно у наступному порядку: авансовий платіж в розмірі 50% суми платежу за попередній місяць до 10 числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок 5 числа місяця наступного за розрахунковим. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок „Водоканала".

Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку(п.3.3 цього розділу).

Відповідальність сторін встановлена розділом 4 цього договору.

Додаткові умови запроваджені сторонами у розділі 5.

Договір діє з 22.04.2004р. по 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про зміну або припинення його дії (п.5.3. вказаного розділу).

Позивач звертає увагу суду на те, що розрахунок заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення та скидання зливових стоків у спірному періоді здійснювався Позивачем згідно з даними засобу обліку, норм водоспоживання, даних Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про середню кількість опадів на території м.Одеси, даних Відповідача про площу забудови, площу удосконаленого покриття та діючими в спірному періоді тарифами, затвердженими рішеннями виконкому Одеської міської Ради № 1074 від 25.09.2008 р., Постановою НКРЕУ №59 від 20.01.2011р. , Постановою НКЗДРСКП №89 від 10.02.2012р. та Постановою НКЗДРСКП №152 від 13.09.2013р.

Однак Відповідач не сплачував в повному обсязі надані послуги, у результаті чого за період з 01.08.2011 р. по 01.10.2013 р. у нього склалася заборгованість в сумі 344 455,79 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком суми боргу і об'ємів водопостачання та водовідведення та скидання зливових стоків.

29.10.13р. позивачем було надіслано на адресу відповідача супровідним листом №681 від 25.10.13р. акт звірки взаємних розрахунків №90, який залишений відповідачем без відповіді.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отримані послуги, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №4029/3 від 22.04.2004р. за період з 01.08.2011р.. по 01.10.2013р. у розмірі 344455,79грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за договором №4029/3 від 22.04.2004р., існування заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" по оплаті, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 344455,79грн. за період 01.08.2011р.. по 01.10.2013р., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення, а також перевірівши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінівши докази, що мають правове значення для розгляду і вирішення спору по суті, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" до Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 344455,79грн. є обґрунтованою, підтвердженою наявною у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, судом до уваги не приймаються, так як не відповідають вимогам діючого законодавства не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 6889,12грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (65039, м. Одеса, 4-й Басейний провулок, буд.7, код 08336521) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (65039, м. Одеса, вул. Басейна,5 код 26472133), 344455 грн. 79 коп. - основної заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 6889,12 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2014р.

Суддя Літвінов С.В.