Постанова № 37504623, 25.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р. Справа №805/1915/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Усові Д.В.,

з участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Абдужалілові Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 135 470,16 грн.,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2014 року Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Шахтарська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Комунальник» (далі - КП «Комунальник») про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 135 470,16 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 135 470,16 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, задекларованих відповідачем в деклараціях з податку на додану вартість, а саме: від 14 жовтня 2013 року № 9064400007 на суму 45 684,00 грн., з граничним терміном сплати 30 жовтня 2013 року, від 14 листопада 2013 року № 9072914340 на суму 48 169,00 грн. з граничним терміном сплати 30 листопада 2013 року, від 16 грудня 2013 року № 9080515308 на суму 42 246,00 грн. з граничним терміном сплати 30 грудня 2013 року, з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового боргу у сумі 628,84 грн. Посилаючись на вимоги пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 135 470,16 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2014 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду на 09 год. 45 хв. 25 лютого 2014 року.

24 лютого 2014 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача про розгляд даної адміністративної справи за відсутністю їх представників, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (арк. справи 25-27).

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності представників позивача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Шахтарська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Комунальне підприємство «Комунальник» (ЄДРПОУ 32062670, адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, мікрорайон 7, будинок 1) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 01 липня 2002 року, про що державним реєстратором зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 265 120 0000 000393 що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 124477 (арк. справи 4-6). Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідач перебуває на податковому обліку в Шахтарській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є позивач з 04 липня 2002 року № 135.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

14 жовтня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9064400007 за звітний податковий період - вересень 2013 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 45 684,00 грн. (арк. справи 13-14). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 жовтня 2013 року.

14 листопада 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - жовтень 2013 року, якою визначив податок до сплати у сумі 48 169,00 грн. (арк. справи 15-16). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 листопада 2013 року.

16 грудня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - листопад 2013 року, якою визначив податок до сплати у сумі 42 246,00 грн. (арк. справи 17-18). Кінцевим строком сплати зазначених зобов'язань є 30 грудня 2013 року.

Таким чином загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість за звітні податкові періоди - вересень-листопад 2013 року складає 136 099,00 грн., з урахуванням часткової сплати відповідачем податкового боргу у сумі 628,84 грн., за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 135 470,16 грн., який станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачений, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податку (арк. справи 31).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

09 вересня 2013 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 38-11, яка направлена відповідачу рекомендованим поштовим повідомленням та отримана уповноваженою особою відповідача 18 вересня 2013 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштових відправлень (арк. справи 9).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, Комунальне підприємство «Комунальник» починаючи з 09 вересня 2013 року (дата формування податкової вимоги) безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 38-11 від 09 вересня 2013 року є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 135 470,16 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 135 470,16 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Комунальник» (код ЄДРПОУ 32062670, адреса: 86211, Донецька область, м. Шахтарськ, мікрорайон 7, будинок 1), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 135 470,16 грн. (сто тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят грн. 16 коп.) на р/р 614101000146/0 в ВДК м. Шахтарськ, ЄДРПОУ 38548540.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 лютого 2014 року.

Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.