Рішення № 37503277, 11.12.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/10584/13-ц

Провадження № 2/185/4356/13

11 грудня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бабій С. О., при секретарі - Cліпченко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Павлоградської міжрайонної прокуратури в інтересах громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Реєстраційна служба Павлоградського міськрайонного управління юстиції, Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

15.10.2013 р. Павлоградська міжрайонна прокуратура звернулась до суду із даним позовом в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Із урахуванням позовних вимог, уточнених відповідно до заяви від 19.11.2013 р., поданої до суду 28.11.2013 р., просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини для ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я відповідача, в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий відповідачу, та покласти на відповідача судові витрати у справі. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько відповідачки ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на землю (земельний пай на території Богданівської сільської ради) та житлового будинку на АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_5 заповіту складено не було. Дружина та сини вказаної особи померли раніше, і на час виникнення спірних правовідносин його спадкоємцями були донька ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги за законом, та онуки (позивачі) за правом представлення. Проте, 12 жовтня 2007 року Другою Павлоградською держпотконторою па підставі заяви відповідача про видачу спадщини, в якій відсутні будь-які дані про наявність спадкоємців за правом представлення, згідно зі ст. 1266 Цивільного кодексу України, на ім'я відповідача було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - цілу частку земельної ділянки площею 9,130 га, розташованої на території Богданівської сільської ради Павлоградського району (кадастровий номер земельної ділянки 1223581300:02:001:0571). Тому спадщина, що залишилась після смерті ОСОБА_5, не була поділена порівну між відповідачем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємцями за правом представлення, чим порушено права останніх. На момент смерті ОСОБА_5 його онуки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були неповнолітніми та самостійно не могли звернутися до нотаріальної контори та належним чином оформити за собою право власності в порядку спадкування чи поновити своє порушене право в судовому порядку.

Прокурор Павлоградської міжрайонної прокуратури Таран К.О. уточнені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали заяви (клопотання) про розгляд справи без їхньої участі.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази, перевіривши їх на належність, допустимість, достовірність та достатність, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП № 068066, виданого Павлоградською райдержадміністрацією 11.11.2002 р. ОСОБА_5, вказана особа була власником земельної ділянки площею 9,130 га, розташованої на території Богданівської сільської ради Павлоградського району. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер. Після смерті ОСОБА_5 у нього залишилась донька ОСОБА_4 - відповідач по справі і спадкоємець першої черги за законом, та онуки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як спадкоємці ОСОБА_5 за правом представлення. Так, ІНФОРМАЦІЯ_7 померла дружина ОСОБА_5 ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_8 помер син ОСОБА_5, ОСОБА_8. ІНФОРМАЦІЯ_9 помер син ОСОБА_5, ОСОБА_9, після смерті якого залишилось четверо неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 помер син ОСОБА_5 - ОСОБА_10.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Отже, всі діти ОСОБА_9 після смерті ОСОБА_5, мали право на спадкування за правом представлення.

Із спадкової справи ОСОБА_5 вбачається, що 12.10.2007 року ОСОБА_4 звернулася із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5., в якій вказала, що крім неї інших спадкоємців (за правом представлення), немає та поставила свій підпис. Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_9, син ОСОБА_5 є батьком позивачів у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа., цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу, тобто у випадках, коли вказані особи відмовляються від прийняття спадщини за допомогою своїх законних представників.

На момент смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_6) онуки останнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4., як неповнолітні, згідно, з ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України вважаються такими, що прийняли спадщину, докази того, що від прийняття спадщини вказані особи відмовились, у справі відсутні.

Згідно із ст. 1296, 1301 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.

З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 у нього були малолітні онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідач не вказала державному нотаріусу про їх існування, тому свідоцтво про право на спадщину за законом було видане лише відповідачу на все спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5. Оскільки відповідач є спадкоємицею першої черги після ОСОБА_5, її частка в спадщині становить 1/2. Таким чином, свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 державним нотаріусом Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Сулеймановою 12.10.2007 р. є частково недійсним і підлягає скасуванню в частині іншої 1/2 частки спадкового майна ОСОБА_5, права на яку належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємцям за правом представлення.

Відповідно до ст.1299 ЦК України, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст.182 цього Кодексу).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Оскільки ОСОБА_4 після прийняття спадщини після ОСОБА_4 та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, та на його підставі зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку, розташовану на території Богданівської сільської ради загальною площею 9,130 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223581300:02:001:0571), та отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 949129 виданий 28.05.2008 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією, вказаний державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає скасуванню.

Згідно п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1301 ЦК свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Задовольняючи вимогу про визначення позивачам додаткового строку для прийняття спадщини, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Проте, на час смерті ОСОБА_5 його онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 були малолітніми, тому відповідно до ст. 1268 ч.4 ЦК України вони вважаються такими, що прийняла спадщину. Зважаючи на приписи ст.11 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства та ст.12 ЦК України, за якою особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, обраний Павлоградської міжрайонною прокуратурою спосіб захисту прав позивачів є таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оскільки позов заявлений прокурором і при подачі позову судовий збір не сплачувався, тому на підставі ст.88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн., встановлений для позовної вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 215, 1261, 1266, 1268, 1272, 1296, 1298, 1301 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10,11, 57, 60, 84, 88, 209, 212, 214-215, 224-228, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визначити додатковий строк для прийняття спадщини для ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визначити додатковий строк для прийняття спадщини для ОСОБА_3 протягом шести місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2007 року за реєстровим № 2352, що видане на ім'я ОСОБА_4 в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташованої на території Богданівської сільської ради загальною площею 9,130 га (кадастровий номер земельної ділянки 1223581300:02:001:0571).

Скасувати державний акт на право власності на земельну серія ЯД № 949129, виданий 28.05.2008 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави (рахунок: 31215206700032, ЄДРПОУ суду: 26509623, отримувач: УДКСУ у м. Павлограді 22030001, код отримувача: 37936856, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012) судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. О. Бабій