Постанова № 37502731, 18.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9985/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна», Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Енергополь-Україна» (далі - позивач або ПрАТ «Енергополь-Україна») звернулося до суду позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач або податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000832202, №0000842202, №0000852202 та №0000872202 та від 11 липня 2012 року №0000862202 в частині завищення валових витрат на суму відсотків за позикою, частина якої витрачена не за призначенням, та невизнання витрат щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерної інфраструктури.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 27 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю, відповідач - скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Енергоополь - Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року. Валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом прийнято Акт від 22 червня 2012 року №369/22-2/20022334 (далі - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено наступні порушення: порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 та підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за IV квартал 2011 року та Ш квартал 2012 року; підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за період січень 2011 року -лютий 2012 року; завищено суму від'ємного значення та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2012 року; підпункту 240.1.3 пункту 240.1, статті 240, підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242, пункту 243.2 статті 243, пунктів 246.4, 246.5 статті 246, пункту 249.6 статті 249, пунктів 250.1, 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено екологічний податок.

Порушення норм підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 та підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, на думку відповідача, виникли внаслідок допущення позивачем трьох епізодів порушення:

- у складі валового доходу не задекларовано суми компенсації, одержаної від дебітора за постановою суду у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості;

- завищено валові витрати за позикою, частина якої витрачена не за призначенням (на надання фінансової допомоги);

- до складу валових витрат віднесено витрати, що не включаються до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Порушення норм підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, згідно Акта перевірки виникли внаслідок наступного:

- неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість вартості придбаних робіт з ремонту дошкільного закладу та улаштування (реконструкції) котельні, використання яких не пов'язано з веденням господарської діяльності підприємства;

- несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року (від 18 травня 2011 року №9027860860).

Порушення підпункту 240.1.3 пункту 240.1, статті 240, підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242, пункту 243.2 статті 243, пунктів 246.4, 246.5 статті 246, пункту 249.6 статті 249, пунктів 250.1, 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, на думку відповідач, виникли внаслідок несплати позивачем екологічного податку за розміщення відходів в процесі господарської діяльності, та не подання звітності з екологічного податку за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2011 року та І квартал 2012 року.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: від 11 липня 2012 року №0000832202, №0000842202, №0000852202, №0000862202, №0000872202.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000832202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "Енергополь-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 427 645,00 грн., в тому числі за основним платежем -341 980,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -85 665,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000842202 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "Енергополь-Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування (заявленого в рахунок майбутніх платежів) з податку на додану вартість у розмірі 1 939 556,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000852202 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "Енергополь-Україна" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 807 955,00 грн. та застосовано штрафні санкції 201 988,75 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000862202 згідно з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 12.4.1 пункту 12.4 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 та підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, ПрАТ "Енергополь-Україна" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року на суму 914 688,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 11 липня 2012 року №0000872202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 240.1.3 пункту 240.1, статті 240, підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242, пункту 243.2 статті 243, пунктів 246.4, 246.5 статті 246, пункту 249.6 статті 249, пунктів 250.1, 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, ПрАТ "Енергополь-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 2 492,17 грн., в тому числі за основним платежем -1 465,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 026,78 грн.

Обговорюючи питання правомірності винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПрАТ "Енергополь-Україна" здійснює будівництво об'єкта -житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1.

Між позивачем та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) укладено Договір №278 від 23.12.2009 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (надалі - Договір про пайовий внесок).

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Аналізуючи вищевикладене,колегія суддів зазначає, що обов'язковість сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту передбачена договором, укладеним забудовником з органом місцевого самоврядування відповідно до норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", таким чином витрати платника податку на сплату такого внеску враховуються у складі витрат в межах визначених статтею 40 цього Закону.

В свою чергу, частина пайових внесків на розвиток інфраструктури була здійснена шляхом капітального ремонту будівлі ДНЗ №135 (Мінське шосе, 8) та реконструкції прилеглої котельні.

Так,16.06.2011 між ПрАТ «Енергополь-Україна»(замовник) та ТОВ «Еколог-Інженерія» (підрядник) укладено договір, за умовами якого підрядник виконує роботи по улаштуванню (реконструкції) водогрійної котельні за адресою: вул. Кондратюка, 8 в Оболонському районі м. Києва.

23.08.2011 між ПрАТ «Енергополь-Україна» (замовник) та ТОВ «БК «Будремсервіс» (підрядник) укладено договір підряду, за умовами якого підрядник виконує роботи на об'єкті - дитячий дошкільний заклад №135 за адресою: м. Київ, Міське шосе, 8»В» за завданням замовника.

Відповідно до актів виконаних робіт підрядники виконали обумовлені договорами роботи та виписали на адресу позивача податкові накладні на загальну суму 16 482 012,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 2 747 002,00 грн.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що реконструкція прилеглої котельні необхідна для забезпечення опалення об'єкту, оскільки без її реконструкції опалення було б неможливе.

Дана обставина також підтверджена розпорядженням №1624 Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 07.09.2011, відповідно до якого на позивача було покладено обов'язок здійснити роботи з реконструкції котельні за адресою: вул. Кондратюка, 8 в Оболонському районі м. Києва (т. 1 а.с.142).

Відтак, податкові накладні з податку на додану вартість ПрАТ «Енергополь-Україна» були віднесені підприємством до складу податкового кредиту із сум податків, сплачених ПрАТ «Енергополь-Україна» за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом звітних періодів у зв'язку з будівництвом основних фондів, а саме житлово-офісного комплексу з об'єктами" соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом за адресою: вул. Юрія Кондратюка.

Колегія суддів зазначає, що дані витрати є частиною пайового внеску та стосуються господарської діяльності, оскільки, без здійснення вищезазначених витрат будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом за адресою: вул. Юрія Кондратюка було б не можливе.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції що придбані позивачем ремонтні роботи з улаштування (реконструкції) водогрійної котельні та ремонту дошкільного навчального закладу не відносяться до господарської діяльності, а суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в складі їх вартості неправомірно відображені в складі податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Еколог-Інженерія» та ТОВ «БК «Будремсервіс».

Відповідно до ст.138.1ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 -138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ст.138.1.1ст.138Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 -140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп.6абз.1 п.138.8 ст.138Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.138.9 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки без здійснення внеску на розвиток" інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Києва Замовник, у відповідності до чинного законодавства України, не мав би правової можливості для здійснення будівництва Об'єкту та експлуатації Об'єкту, то такі витрати є витратами, що визначають собівартість Об'єкту та належать до витрат операційної діяльності. А отже є витратами що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Обговорюючи встановлене податковим органом порушення в частині заниження доходу за сумою компенсації, одержаної від дебітора за постановою суду у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції про обґрунтованість висновків Акта перевірки щодо оподаткування податку на прибуток. Крім того, позивач погоджується із допущеним порушенням.

Разом з тим, обговорюючи висновки Акта перевірки в частині неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат процентів за користування частиною позики, що була надана як поворотна фінансова допомога третім особам, колегія суддів зазначає наступне.

Під час апеляційного розгляду справи, представника позивача зобов'язано надати підтверджуючі документи по встановленим вище порушенням.

Так, представником позивача надано копії наступних документів: Договору № 1 про надання зворотної фінансової допомоги від 25.04.2011 року, додаткові угоди до Договору, Договір № 04/2011, Договір № 01/2011 безпроцентної цільової позики, Договір процентної позики № 2-2010 від 06.05.2010 року, Додаткові угоди до договору процентної позики, Договір процентної позики № 1-2010 від 16.02.2010 року, Договір процентної позики № 1-2010 від 01.04.2010 року, Додаткові угоди до договору процентної позики, копії банківських виписок, прибуткових касових ордерів, звітів по проводкам та ін.

Відповідно до договору процентної Позики № 1-2010 від 16.02.2010p., укладеного з ТОВ «КУА Діалог Плюс», ТОВ «Енергополь-Україна» було отримано від ТОВ «КУА Діалог Плюс» процентну цільову позику на будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торгівельного призначення та підземним паркінгом за адресою: Кондратюка, 1. Відсоткова ставка за даним договором становить 9,5 % річних.

На думку податкового органу, частину отриманих позикових коштів ПРАТ «Енфгополь-Україна» направило на надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_3 (договір від 21.04.11 р. № суму 2 937 500 грн.), ТОВ «Інвестиційно-Будівельна:Компанія» (договір від 25.04.11 № 1 на суму 1200 000 грн.), ОСОБА_4 (договір від 12.07.11 р. №04/2011).

Відповідно до п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України «фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігації та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченням (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч даної норми закону, відповідачем будь-яких доказів на підтвердження обставин надання позивачем поворотної фінансової допомоги саме з позикових коштів, до суду першої інстанції не надано і судової колегії не представлено.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неправомірності віднесення відсотків за вказаною частиною позики до складу валових витрат.

Щодо встановленого податковим органом порушення позивачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного надання до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме копією квитанції №2, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року разом з відповідними додатками доставлена до ДПІ у Оболонському районі м. Києва 19 квітня 2012 року.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податкова декларація надана позивачем у строк, передбачений підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим застосування до ПрАТ "Енергополь-Україна" штрафних санкцій за несвоєчасне надання податкової декларації неправомірне.

Щодо висновків Акта перевірки про заниження позивачем екологічного податку за розміщення відходів в процесі господарської діяльності та неподання звітності з екологічного податку за І, ІІ, ІІІ, IV квартали 2011 року та І квартал 2012 року, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за перевірений період на підставі господарських договорів, укладених позивачем з ПАТ "Київспецтранс" та Києво-Святошинської філії "Рекультивація", останні надавали позивачу послуги зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів та будівельних відходів.

З урахуванням положень підпункту 240.1.3 пункту 240.1 статті 240, підпункту 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ст. 1, 23 Закону України "Про відходи" , колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що позивач не відповідає ознакам платника екологічного податку, він також не зобов'язаний подавати звітність з такого податку, у зв'язку з чим, збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з екологічного податку є протиправним.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 11 липня 2012 року №0000832202; №0000842202; №0000852202 та №0000862202 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 270 535, 20 грн., у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС відмовити, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 11 липня 2012 року №0000832202; №0000842202; №0000852202 та №0000862202 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 270 535, 20 грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 11 липня 2012 року №0000832202; №0000842202; №0000852202.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва від 11 липня 2012 року №0000862202 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 270 535, 20 грн.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.