Постанова № 3750249, 26.05.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2009 року Справа № 2а-2745/09/2370

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Дубовій Ю.С.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області про стягнення заборгованості в сумі 78876,08 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області (далі - позивач) звернулось до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Золотоноша Черкаської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 78876,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що управління здійснювало виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, каліцтво або захворювання яких отримано за межами України громадянам ОСОБА_3. та ОСОБА_4 за період з 01.02.2009 р по 31.03.2009 р. у сумі 2184,60 грн. Також за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. відповідачем не враховані витрати на виплату пенсії по ОСОБА_5. в сумі 1088,00 грн., в зв'язку з тим, що акт П-4 не відповідає вимогам законодавства. Крім того, по пенсійні справі ОСОБА_6., який отримував пенсію по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом відповідачем не відшкодовано допомогу на поховання в розмірі 488,00 грн.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. На виконання вказаної Постанови позивачем була виплачена державна адресна допомога, як доплата до встановленого прожиткового мінімуму, по всіх пенсійних справах призначених по інвалідності внаслідок нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. в сумі 75115,48 грн. В таблиці розбіжностей сума державної адресної допомоги йде окремим рядком і не приймається до заліку відшкодування відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що завдана працівникові шкода за час існування СРСР, незалежно від того в якій республіці настав нещасний випадок на виробництві, відшкодовується підприємством. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, якою керується позивач, врегульовує лише питання пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць СНД, але ніяким чином не регулює питання проведення взаєморозрахунків між страховими фондами в рамках однієї держави-учасниці, а тому в даному випадку вищевказана Угода до застосування не підлягає. Вказував, що відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, проведення розрахунків здійснюється на централізованому рівні між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України. Окрім того, відповідач зазначив, що   відповідно до затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України і правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №376/7697 від 16.05.2003 року Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, не передбачено відшкодування виплат щомісячної державної адресної допомоги, яка зазначена в Постанові Кабінету Міністрів України № 265.

Щодо стягнення витрат на виплату пенсії ОСОБА_5., то представник відповідача зазначає, що акт П-4 не відповідає вимогам чинного законодавства та оскаржується в Київському апеляційному адміністративному суді.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Положенням ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Пункт 2 статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Відшкодування таких витрат регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного, захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4. Як вказано в п.2 вказаного акту, Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно п. З Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а","в","г" статті 26, статей 37,38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року №1094 .

Крім цього, суд зазначає, що згідно змісту Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. яка розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди. Згідно ст. 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. При цьому усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення (ст. З Угоди). Стаття 5 Угоди встановлює, що Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, завданої працівникам внаслідок травмування на виробництві, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку на виробництві.

Спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. №5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.

Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності та до 15 числа місяця наступного за звітним подають його відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Виходячи з аналізу вищевказаних законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди, також суд зазначає, що право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Що стосується витрат на виплату пенсії ОСОБА_5. за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. в сумі 1088,00 грн. відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4, суд вважає їх підлягаючими до задоволення. На день слухання справи даний акт не скасований та являється чинним.

Щодо вимог позивача про стягнення суми витрат з виплати допомоги на поховання та щомісячної державної адресної допомоги, суд вважає їх підлягаючими до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Розмір допомоги на поховання в частині, що підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначається управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, виходячи з основного розміру вищезазначеної пенсії померлого пенсіонера та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який отримував вищезазначену пенсію.

Пунктами 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 року № 265 передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох- 120 відсотків, на трьох і більше -150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Пунктом 4 даної Постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Аналізуючи положення згаданого вище Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суд приходить до висновку, що право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення та виплати Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст.25 Закону № 1105 повинні здійснюватись Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду, а тому виплата щомісячної державної адресної допомоги та допомоги на поховання також повинна відшкодовуватись за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання.

Керуючись статтями 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства Ук-раїни , суд,   

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області - задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. АДРЕСА_1 (р/р 37176042230504 УДК в Черкаській області, МФО 854018, код 22808984) витрати з виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, заподіяного на підприємствах, розташованих на території країн СНД за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. в сумі 2184,60 грн., витрати по професійному захворюванню за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. в сумі 1088,00 грн., допомогу на поховання в сумі 488,00 грн. та витрати з виплати щомісячної державної адресної допомоги за період з 01.02.2009 р. по 31.03.2009 р. в розмірі 75115,48 грн., а всього на загальну суму 78876,08 грн. (сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят шість грн. 08 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6 (р/р 256001301369 в ОПЕРВ обласного управління ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Черкаси, МФО 354507, код 21366610),

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня складення повного тексту постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2009 року.