Постанова № 37501981, 28.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 року Справа № 803/224/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (далі - УПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі, позивач) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідач у поданих до УПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі звітах самостійно визначив суми єдиного внеску, які підлягають сплаті за 2011 рік в розмірі 4010,30 грн., 2012 рік в розмірі 4572,42 грн., а також повинен був сплатити за І, ІІ квартали 2013 року по 1194,03 грн. єдиного внеску.

Станом на 27.01.2014 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970,78 грн. (в тому числі: за 2011 рік у сумі 4010,30 грн., за 2012 рік - 4572,42 грн., за І, ІІ квартали 2013 року у сумі 2388,06 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника (а. с. 3).

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 20-21), не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а. с. 24), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули (при цьому, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника), що не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_1, правовий статус якого підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 (а. с. 8), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 18169173 від 14.02.2014 року (а. с. 20-21), зареєстрований в УПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до поданого до УПФУ в м. Ковелі та Ковельському районі звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, відповідачем визначено до сплати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2011 року в сумі 4010,30 грн. (а. с. 4-5), за 2012 рік відповідачем визначено до сплати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - грудень 2012 року в розмірі 4572,42 грн. (а. с. 6-7). Крім того, відповідач до 22.04.2013 року повинен був сплатити за І квартал 2013 року єдиний внесок в сумі 1194,03 грн., та до 22.07.2013 року за ІІ квартал 2013 року єдиний внесок в сумі 1194,03 грн.

Станом на 27.01.2014 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 10970,78 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 9).

Судом також встановлено, що на вказану суму заборгованості позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу № Ф-422 від 16.08.2013 року про сплату боргу (а. с. 39-40), проте, вказана вимога не надсилалася для примусового виконання до органів державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 3 розділу «ІІ. Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 406-VII від 04.07.2013 року органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пунктом 1 частини другої статті 6 цього ж Закону передбачено обов'язок платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі його нараховувати, обчислювати і сплачувати.

Відповідно до частин восьмої, дванадцятої статті 9 зазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із абзацами шостим, сьомим частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній до внесення змін згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 406-VII від 04.07.2013 року) у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Отже, з цього слідує, що винесення органом Пенсійного фонду України вимоги, яка не надіслана до підрозділу державної виконавчої служби, не позбавляє такого суб'єкта владних повноважень звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011-2012 роки, І-ІІ квартали 2013 року в загальній сумі 10970,78 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень та не надано доказів її погашення, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 41, 122, 128, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (45000 Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 101, ідентифікаційний код 37788984) недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10970 гривень 78 копійок (десять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх