Ухвала суду № 37501649, 20.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 827/2335/13-а

20.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 06.12.13 у справі № 827/2335/13-а

за позовом Малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ТОС" (вул. Робоча, 5 кв. 24, м. Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі (вул. Гер. Севастополя, буд.74, м. Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ТОС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000950220 від 12.09.2013р. р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18795,00 грн.;

- № 0000940220 від 12.09.2013 р., яким збільшено розмір грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у розмірі 29603 грн., у тому числі за основним платежем 19735,00 грн., та нарахована штрафна санкція у сумі 9868,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06.12.2013 у справі № 827/2335/13-а позов малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ТОС» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000950220 від 12.09.2013 прийняте Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі яким малому приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «ТОС» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18795,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000940220 від 12.09.2013 прийняте Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі яким малому приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «ТОС» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 29603,00 грн., з яких за основним платежем 19735,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 9868,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06.12.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 20.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 07.08.2013 по 09.08.2013 р. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів (далі ДПІ Нахімовського району) у м. Севастополі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка малого приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "ТОС" (далі МПП "ВКФ "ТОС") з питань вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лігран" за період червень, липень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №1433/10/27-03-22-17/20665300/50 від 14.08.2013 р., у якому зафіксовані порушення:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення у сумі 18 795 грн., у тому числі за липень 2012 р. у сумі 12 480 грн., за серпень 2012р. у сумі 6 315 грн.;

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 19 735 грн., у тому числі за півріччя 2012 р. у сумі 13 104 грн., за три квартали 2012 р. у сумі 19 735 грн.

Такі висновки зроблені відповідачем на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Лігран" під час здійснення господарських відносин за період 2011 року, складеного ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року № 7250/224/34656476 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Лігран".

Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування у частині здійснення постачання товарів (робіт, послуг) на адресу МПП "ВКФ "ТОС" у розмірі 112767,64 грн., у тому числі ПДВ 18795,10 грн.

Перевіркою ТОВ "Лігран" не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів. Тобто відсутній правочин між ТОВ "Лігран" та МПП "ВКФ "ТОС", як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, та передбачений статтею 234 Цивільного кодексу України.

На підставі встановлених порушень відносно МПП "ВКФ "ТОС" відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000950220 від 12.09.2013 р., відповідно якого встановлено порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18 795 грн.;

- № 0000940220 від 12.09.2013р. відповідно якого встановлено порушення пункту 138.1 статті138 Податкового Кодексу України та збільшено розмір грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на 19 735 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 9 868 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення малим приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "ТОС" договорів на постачання товарів з товариством з обмеженою відповідальністю "Лігран" та на момент їх виконання, сторони договору володіли необхідним обсягом цивільної правоздатності, укладали договори з метою реального настання правових наслідків; послуги, щодо надання яких укладені договори були об'єктивно необхідними для виконання позивачем своїх зобов'язань перед замовниками, тобто їх одержання обумовлено діловою метою; послуги, надання яких є предметом договорів були фактично надані, що підтверджується належним чином оформленими документами; позивач, як добросовісний платник податків, не повинен нести відповідальність за порушення у діяльності контрагента, якщо такі мали місце.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та переглядаючи постанову в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган ставить під сумнів реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лігран", та як наслідок безпідставність формування валових витрат за цими операціями, а також розміру від'ємного значення.

Досліджуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та ТОВ "Лігран" був укладений договір № 2106 від 21.06.201 2р., предметом якого є поставка товарів, кількість і ціна яких вказуються в рахунках -фактурах. У виконання договору ТОВ "Лігран" виписало рахунок - фактура № 728 від 25.06.2012 р. на суму 65 919, 80 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 10 986,63 грн., рахунок-фактура № 730 від 25.06.2012 р. на суму 8 960 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 493,33 грн.; рахунок-фактура № 731 від 13.07.2012 р. на суму 37 890,84 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 6 315,14 грн.

За видатковими накладними відповідно зазначених рахунків-фактур № 728 від 25.06.2012 р. на суму 65 919,80 грн., № 731 від 13.07.2012 р. на суму 37 890,84 грн. позивач отримав від ТОВ «Лігран" товар.

Також ТОВ "Легран" у виконання договору виписало податкові накладні від 26.06.2012 р. № 1463 на суму 65 919,80 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 10 986,63 грн.; податкова накладна від 26.06.2012 р. № 1464 на суму 8 960 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1 493,33 грн. на транспортні послуги; податкова накладна від 13.07.2012 р. № 869 на суму 37 890,84 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 6 315,14 грн.

Також між позивачем та ТОВ "Лігран" був укладений договір № 2506 про здійснення транспортно-експедиційних послуг від 25.06.2012 р., предметом якого є транспортно-експедиційні послуги щодо супроводу, перевезення вантажів. У виконання договору був складений акт № 1 виконаних робіт від 26.06.2012 р. по здійсненню транспортно-експедиційних послуг до договору № 2506; оплата за договором підтверджена виписками банку щодо проведення розрахунків за придбаний товар у безготівковій формі на підставі платіжних рахунків № 376 від 25.06.2012 р., №375 від 25.06.2012 р., № 445 від 13.07.2012 р.

Зазначені документи, виписані на виконання умов договору № 2160 від 25.06.2012 р. між МПП «ВКФ «ТОС» та ТОВ «Лігран» відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операції та є підставою для бухгалтерського обліку.

Придбаний у ТОВ «Лігран» товар - труби, було поставлено МПП «ВКФ «ТОС» третім особам, що підтверджується картками рахунку за 26.06.2012 р., 13.07.2012 р. та митними деклараціями (форма МД-2) від 06.06.2013 р., що свідчить про реальність господарських операцій.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 28.12.2012 року № 7250/224/34656476 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Лігран" під час здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" за червень 2011 р., ТОВ "Олімп" за вересень 2011 р., ПП "СВ Гермес" за березень 2011 р., ПВП "Форест" за червень 2011 р., ТОВ "Кафепродакшн" за січень 2011 р., ТОВ "Пасіфік" за вересень 2011 р., БПП "Сура" за вересень 2011 р., ТОВ "Хімагросервіс" за листопад 2011 року не є безперечним доказом порушення позивачем податкового законодавства, оскільки стосується контрагента ТОВ "Лігран" по ланцюгу постачання.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано при апеляційному перегляді, на виконання умов договору № 2106 від 21.06.2012 р. між ТОВ «Лігран» та МПП «ВКФ «ТОС», наслідками фактичного надання ТОВ "Лігран" послуг та їх прийняття МПП "ВКФ "ТОС", був складений та підписаний договір № 2506 про здійснення транспортно-експедиційних послуг від 25.06.2012 р., предметом якого є транспортно-експедиційні послуги щодо супроводу, перевезення вантажів.

Проведення розрахунків підтверджується платіжними дорученнями про перерахунок МПП "ВКФ "ТОС" на рахунок ТОВ "Лігран" грошових коштів за придбані труби , а саме:

- платіжне доручення № 376 від 06.07.2012 р. на суму 8 960, 00 за труби по рахунку № 730 от 25.06.2012, у т.ч. ПДВ 20% - 1493,33 грн.;

- платіжне доручення № 375 від 06.07.2012 р. на суму 65 919,80 грн. за трубу по рахунку № 728 от 25.06.2012, у т.ч. ПДВ 20% - 10986,63 грн.;

- платіжне доручення № 445 від 18.07.2012 р. на суму 37 890,84 грн. за трубу по рахунку № 731 от 13.07.2012, у т.ч. ПДВ 20% - 6315,14 грн.

Крім того, в подальшому придбані у ТОВ "Лігран" труби, позивач реалізував третім особам та використав у власній господарській діяльності, що підтверджує:

- договір на поставку № 01-П від 03.01.2012 р. між МПП "ВКФ "ТОС" та ТОВ "СРЗ "Южний Севастополь ЛТД", предметом якого є передача (поставка) у власність ТОВ "СРЗ "Южний Севастополь ЛТД" товару;

- видаткова накладна № РН-0000001 від 21.01.2013 р. на суму 4943, 40 грн., у т.ч. ПДВ 823,90 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000036 від 17.09.2012 р. на суму 17 966,46 грн., у т.ч. ПДВ 2 994, 41 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000035 від 17.12.2012 р. на суму 5959,8 грн., у т.ч. ПДВ 993,33 грн.;

- податкова накладна від 21.01.2013 р. № 1 на суму 4943, 40 грн., у т.ч. ПДВ 823,90 грн.;

- податкова накладна від 17.09.2012 р. № 8 на суму 17 966,46 грн., у т.ч. ПДВ 2 994,41 грн.;

- податкова накладна від 17.09.2012 р. № 7 на суму 5959,8 грн., у т.ч. ПДВ 993,33 грн.

- договір № 194 від 10.01.2012 р. між компанією CONRES SHIPPING SA та МПП "ВКФ "ТОС", предметом якого є виконання ремонтних робіт по корпусній частині т/х "Андрей Артеменко";

- акт прийому-передачі виконаних робіт на т/х "Андрей Артеменко" по договору № 194 від 10.01.2012 р. та від 06.06.2012 р.;

- митна декларація відповідно якої при ремонті т/х "Андрей Артеменко" використані придбані у ТОВ "Лігран" труби.

Оплата наданих послуг здійснена МПП "ВКФ "ТОС" на адресу ТОВ "Лігран" в повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

Отже, матеріалами справи підтверджується придбання (замовлення) позивачем товарів (робіт, послуг) з метою використання у його господарської діяльності.

В акті перевірки відомості щодо наявності на первинних документах, якими оформлені фінансово-господарські відносини між МПП "ВКФ "ТОС" та ТОВ "Лігран" всіх необхідних реквізитів не заперечуються, посилання на документи щодо відсутності статусу платника податку на прибуток підприємств та платника податку на додану вартість у періоді, що перевіряється не містяться. Тобто ТОВ "Лігран" у цьому періоді був зареєстрований у встановленому законом порядку у якості платника податку на прибуток підприємств та платника податку на додану вартість.

Також в акті перевірки в порушення вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не зазначено, внаслідок відсутності у МПП "ВКФ "ТОС" яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат, витрати, здійсненні товариством на виконання умов вищезгаданих договорів. Відсутні в акті перевірки й посилання на те, що податковими накладними (або оформленими з порушенням вимог) не підтверджено суми податку на додану вартість, віднесених позивачем до складу податкового кредиту, як того вимагає для не віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

В порядку абзацу 2 пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України позивач про наявність яких-небудь розбіжностей з даними контрагента - ТОВ "Лігран", за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних відповідачем не повідомлявся.

На думку відповідача, відсутність умов для здійснення господарських операцій постачальниками - ТОВ "Лігран" унеможливлює існування такої діяльності між цим підприємством та його контрагентами, зокрема, з МПП "ВКФ "ТОС".

Проте, такий висновок відповідача є помилковим.

Так, фактичне надання та прийняття послуг згідно умовам згаданих вище договорів, підтверджується належними документами, що в акті перевірки не заперечується.

Крім того, навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей та/або надання послуг (виконання робіт), як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару (послуг, робіт) у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це не виключає фізичної наявності товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт), які можуть виступати предметом купівлі-продажу (підряду). Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт) й їх продажу (надання) іншим суб'єктам господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства. До того ж, фактів ухилення ТОВ "Лігран" від оподаткування, зокрема, не декларування відповідних фінансово-господарських операцій, перевіркою не встановлено.

Таким чином, висновок відповідача в акті перевірки щодо відсутності у ТОВ "Лігран" необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів, є не більш ніж припущенням, що не відповідає вимозі пункту 6 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) щодо викладення в акті перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

З огляду на викладене порушення з боку позивача вимог податкового законодавства у правовідносинах з ТОВ "Лігран" відсутнє й висновок відповідача про їх наявність спростовується матеріалами справи.

Стосовно доводів відповідача про те, що у зв'язку з неможливістю провести зустрічні перевірки ТОВ "Лігран" щодо встановлення факту сплати податку на додану вартість.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Також, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Крім того, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема по ланцюгу постачання, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - віднесення до податкового кредиту, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару ПДВ до державного бюджету не сплачується, а покупець (позивач) вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Проте таких обставин відповідачем не доведено та судом не встановлено.

Щодо доводів відповідача про нікчемність договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що зазначені вище договори суперечать вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам а також, що вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Частиною 3 статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Тобто відповідними доказами стверджень відповідача про невідповідність правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, зважаючи на час їх здійснення, мають бути відповідні судові рішення, оскільки за вимогами зазначеної норми права такий правочин є оспорюваним, а не нікчемним.

Проте, відповідачем не було надано жодного належного та достатнього доказу наявності у сторін укладених позивачем спірних правочинів умислу на отримання виключно податкової вигоди, без реального переміщення товару (виконання робіт).

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, в ході здійснення господарської діяльності були проведені реальні господарські операції з контрагентом, здійснені розрахунки та складені відповідні первинні бухгалтерські документи, придбаний товар використаний у господарський діяльності позивача, в результаті чого виникло право на збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 06.12.13 у справі № 827/2335/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна