Постанова № 37501577, 31.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2013 р. № 820/7916/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Маренич Т.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державного Підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування"

до

Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про

визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому, просить суд:

- визнати неправомірними дії Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, по накладенню арешту на кошти та майно, що закріплені за підприємством;

- скасувати постанову Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ЗВП № 38597916 про арешт коштів боржника від 07.08.2013р. та скасувати арешт коштів підприємства, який був накладений вказаною постановою;

- скасувати постанову Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про розшук майна боржника від 07.08.2013р. та скасувати арешт майна, на яке накладено арешт вказаною постановою.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірною постановою державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ ЗВП № 38597916 про арешт коштів боржника від 07.08.2013р. вирішено накласти арешт на кошти в сумі 1444774, 73 грн., що містяться на всіх рахунках, відкритих або таких, що будуть відкрити після винесення постанови про накладення арешту, у відповідних банківських установах та належать ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування". Крім того, відповідачем винесена спірна постанова про розшук майна боржника від 07.08.2013р., якою оголошено розшук автомобілів: ЗИМ, ДНЗ: 0873ХАА, свідоцтво ХАС028606, 0874ХАА, свідоцтво ХАС028607, 0875ХАА, свідоцтво ХАС028608, котрі належать підприємству. Також постановою про розшук вирішено затримати вказані автомобілі.

Позивач вважає вказані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на те, що в текстах спірних постанов зазначено про знаходження на виконанні відповідача зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів з Державного Підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування", код ЄДРПОУ: 14313582, м. Харків, 61001, вул. Морозова, 13, за виконавчим листом, виданим Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-14856/11/2070 від 15.03.2012р. про стягнення з підприємства боргу на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості у сумі 42088, 16 грн., рішеннями та вимогами УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, дублікатом наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/359-07 від 28.09.2007р. про стягнення боргу у розмірі 67183, 17 грн. Вказані виконавчі документи, крім рішень УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, видані відносно правопопередника Державного Підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування" - Казенного підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування", а не стосовно Державного Підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування". Тобто, боржником за всіма виконавчими документами визначено не Державне Підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування", а Казенне підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування". Тоді як, відповідно до Постанови КМУ № 223 від 21.03.2012р. Казенне підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування" реорганізоване у Державне Підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування".

На думку позивача, заміна боржника за виконавчим документом його правонаступником у виконавчому провадженні допускається тільки на підставі судового рішення. Самостійно здійснювати заміну сторони виконавчого провадження органи державної виконавчої служби та державні виконавці права не мають.

Крім того, позивач стверджує, що за деякими виконавчими документами боргу не існує. Так, борг, що зазначений у виконавчому листі, виданому Харківським окружним адміністративним судом по справі № 2а-14856/11/2070 від 15.03.2012р. про стягнення з підприємства боргу на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу Харківського міського центру зайнятості у сумі 42088, 16 грн., списано на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонопромислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" та відповідного рішення № 1 від 29.11.2012р. Харківського міського центру зайнятості про списання заборгованості. Рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова № по справі № 421 від 11.04.2013р. про стягнення на користь УПФУ суми боргу у розмірі 57194, 76 грн., взагалі скасований постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. у справі № 820/3630/13а. В дублікаті наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/359-07 від 28.09.2007р. сума боргу зазначена у розмірі 46152, 96 грн., держмито - 461, 53 грн. та витрати на ІТЗ СП у розмірі 118, 00 грн., тоді як в постановах відповідача загальна сума боргу чомусь вказана у розмірі 67183, 17 грн. Також, позивач просить враховувати, що ним оскаржено до суду відкриття виконавчого провадження за цим документом і судом ще не прийнято рішення з цього питання. Невірно вказані суми боргу і в інших виконавчих документах.

Посилаючись на Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", позивач вказує на те, що оскільки не за всіма виконавчими документами з перелічених у спірних постановах здійснюється стягнення саме внесків до пенсійного фонду, то на майно, що закріплене за підприємством позивача, не можна звертати стягнення за іншими виконавчими документами. Також, за судженням позивача, Законом України "Про виконавче провадження", органам державної виконавчої служби не надано права приймати рішення про затримання будь - якого майна, у т.ч. і транспортних засобів. Тому, прийнявши рішення про затримання транспортних засобів, відповідач вийшов за межі повноважень, наданих йому законом.

За таких підстав, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33 - 35 КАС України, надав суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі. (а.с. 100).

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33 - 35 КАС України. Правом надати письмові заперечення на позов не скористався.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною 2 статті 19 конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача з огляду на приписи ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

З аналізу вказаних норм Закону, вбачається, що стягувач завертається до державного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. Виконавчий документ є підставою для відкриття виконавчого провадження.

Статтею 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні у Комінтернівському відділі ДВС Харківського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № 38597916, щодо виконання:

- рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № 629 від 31.05.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 67183, 17 грн.;

- рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № 628 від 31.05.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 55922, 22 грн.;

- рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № 627 від 11.04.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 4422, 76 грн.;

- рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № 421 від 31.05.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 57194, 76 грн.;

- вимоги УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № Ю-762У від 05.03.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 295191, 72 грн.;

- вимоги УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № Ю-762У від 05.02.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 290708, 63 грн.;

- вимоги УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № Ю-762У від 05.04.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 295610, 12 грн.;

- вимоги УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова по справі № Ю-762У від 07.05.2013р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова загальної суми боргу у розмірі 285013, 19 грн.;

- дублікату наказу господарського суду Харківської області по справі № 47/359-07 від 28.09.2007р. про стягнення з ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування" на користь ДП "Науково - дослідний технологічний інститут приладобудування" загальної суми боргу у розмірі 67183, 17 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відкриті виконавчі провадження з примусового виконання згаданих вище виконавчих документів та запропоновано боржнику виконати рішення в добровільному порядку в семиденний строк.

В установлений державним виконавцем строк боржник рішення не виконав, у зв'язку з чим 07.08.2013р. державним виконавцем згідно до ст. 33, п. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" винесено спірну постанову, якою накладено арешт на кошти в сумі 1444774, 73 грн., що містяться на всіх рахунках, відкритих або таких що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту в банківських установах, з зазначенням переліку рахунків. та належать ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", код ЄДРПОУ: 14313582 (а.с. 62).

Також, 07.08.2013р. державним виконавцем винесено спірну постанову про оголошення в розшук та затримання автомобілів: ЗИМ, ДНЗ: 0873ХАА, свідоцтво ХАС028606, 0874ХАА, свідоцтво ХАС028607, 0875ХАА, свідоцтво ХАС028608, котрі належать підприємству. (а.с. 63).

Перевіривши обґрунтованість фактичних та юридичних мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних постанов від 07.08.2013 р., суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність цих мотивів вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Так, відповідно до ст. 33, п. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Оскільки боржником - ДП "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування" не було виконано законних вимог державного виконавця щодо добровільного виконання рішення, державним виконавцем в межах наданих йому законом повноважень вжиті заходи щодо примусового виконання рішення шляхом винесення 07.08.2013р. постанови про накладення арешту на кошти в сумі 1444774, 73 грн., що містяться на всіх рахунках, відкритих або таких що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту в банківських установах, з зазначенням переліку рахунків. та належать ДП "Харківське конструкторське бюро з двигунобудування", код ЄДРПОУ: 14313582 (а.с. 62) та постанови про оголошення в розшук та затримання автомобілів: ЗИМ, ДНЗ: 0873ХАА, свідоцтво ХАС028606, 0874ХАА, свідоцтво ХАС028607, 0875ХАА, свідоцтво ХАС028608, котрі належать підприємству. (а.с. 63).

Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності повноважень державного виконавця на заміну сторони виконавчого провадження.

З цього питання суд зазначає, що п. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, у разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування або прізвище, власне ім'я чи по батькові, державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до постанови КМУ № 223від 21.03.2012р. Казенне підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування" реорганізоване у Державне підприємство "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування". Враховуючи дану обставину та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем були винесені постанови про заміну сторони виконавчого провадження, які затверджені начальником відділу. (а.с. 72,75,80,84,88).

Інші доводи позивача також не доводять факту незаконності дій державного виконавця та спростовуються зібраними по справі доказами, зокрема матеріалами зведеного виконавчого провадження, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 54-98).

Отже, з’ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими по справі доказами, суд наголошує, що дії відповідача по винесенню спірних постанов були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, котрі передбачені законом, спірні постанови задовольняють вимогам ч.3 ст.2 КАС України і жодним чином не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача в публічно-правових відносинах.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то у задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного Підприємства "Харківське Конструкторське Бюро з двигунобудування" до Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій незаконними - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.