Постанова № 37501394, 10.02.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 року Справа № 803/83/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С. Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старогутівське» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області (далі - УПФУ в Старовижівському районі Волинської області) звернулося з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старогутівське» (далі - СГ ТзОВ «Старогутівське») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2013 року в сумі 2 145,08 грн.

Обґрунтовують позовні вимоги тим, що відповідач відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Однак, своїх зобов'язань відповідач не виконує, в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість за грудень 2013 року в сумі 2 145,08 грн. На даний час сума заборгованості не сплачена. Просить суд стягнути вище вказану заборгованість

Позивачем 30.01.2014 року за вх. № 1406/14 подано до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач на розгляд справи не з'явився, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням № 4442300007217 від 28.01.2014 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах «б»-«з» цієї статті.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що СГ ТзОВ «Старогутівське» з 30.03.2000 року зареєстроване Старовижівською районною державною адміністрацією в якості юридичної особи, отже відповідач підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсія яким призначена на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: ОСОБА_1 на підставі п. «в» як тракторист-машиніст безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та ОСОБА_2 на підставі п. «ж», як жінці, що працювала у с/г та виховала 5 і більше дітей - незалежно від віку та трудового стажу.

01 червня 2010 року гр.. ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно по п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані копія трудової книжки (а.с. 15-16), підтверджуюча довідка господарства №1196 від 28.06.2003 року (а.с. 18) про те, що він дійсно працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду та інші документи необхідні для призначення пенсії. З цих підстав ОСОБА_1 було призначено вище вказану пенсію, про що свідчить протокол призначення № 13 від 09.06.2010 року (а.с. 17).

27 травня 2002 року гр. ОСОБА_2 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви були додані подання СГ ТзОВ «Старогутівське» №7 від 27.05.2002 року на призначення пенсії (а.с. 14), довідка № 477 від 04.05.2002 року виданою головою Старо-Гутівської сільської ради про те, що вона народила і виховала п'ятеро дітей до 14 - річного віку, інші документи, необхідні для призначення пенсії. А тому, за наведених вище підстав ОСОБА_2 було призначено вказану пенсію, про що свідчить протокол призначення № 109 від 05.06.2002 року (а.с. 21).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, УПФУ в Старовижівському районі Волинської області надсилався та вручений відповідачеві розрахунок сум фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за грудень 2013 року.

Факт наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за грудень 2013 року в сумі 2 145,08 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком суми заборгованості (а.с. 5).

Крім того, суми виплачених пенсій також підтверджуються карткою особового рахунку СГ ТзОВ «Старогутівське» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у СГ ТзОВ «Старогутівське» перед УПФУ в Старовижівському районі Волинської області існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2013 року в сумі 2 145,08 грн., яка на день розгляду справи відповідачем не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Старогутівське» (44423, Волинська область, Старовижівський район, село Стара Гута, код ЄДРПОУ 03736322) на користь Управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі (44400, Волинська область, смт. Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, код ЄДРПОУ 20129173) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 08 копійок за грудень 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлений 15 лютого 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич